31 рік тому, 26 квітня 1986-го, поблизу міста Прип'ять Київської області сталася найбільша в історії світової атомної енергетики надзвичайна подія − аварія на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС).
Напередодні, 25 квітня, на станції випробовувалася одна з систем забезпечення безпеки IV енергоблоку. Потім реактор планувалося зупинити для проведення поточного ремонту. Під час випробувань співробітники станції збиралися відключити від електромережі обладнання ЧАЕС і використовувати механічну енергію турбогенераторів для того, щоб забезпечити нормальну працездатність систем безпеки. Але через диспетчерські обмеження зупинку реактора декілька разів відкладали, що і викликало серйозні проблеми в управлінні ним.
В 01:24 26 квітня потужність реактора неконтрольовано збільшилася. Така ситуація моментально призвела до вибухів і руйнації більшої частини реакторної установки. Врешті-решт, після цього і пожежі, що сталася на IV енергоблоці, в атмосферу і навколишнє середовище була викинута велика кількість радіоактивних речовин.
Згодом опроміненими радіацією виявилися близько 8,4 млн жителів України, Білорусії та Росії. З цієї кількості довелося переселити близько 404 тисяч людей.
Безпосередньо в ході катастрофи загинула 31 людина, а близько 600 тисяч ліквідаторів, які брали участь в гасінні пожеж і розчищенні завалів, отримали високі дози радіації.
Усі люди, які проживали в Прип'яті (49,4 тисячі осіб), були евакуйовані 27 квітня. Надалі в 50 кілометрах від станції для обслуговуючого персоналу було побудоване нове місто − Славутич.
Зараз Прип'ять знаходиться в Чорнобильській зоні відчуження. Місто вкрите декількома шарами радіоактивного пилу, який випав із зруйнованого IV енергоблоку. Він накопичився в канавах і інших земельних заглибленнях, а також міцно "в'ївся" в ґрунт, дерева, будинки, які під впливом навколишнього середовища поступово прийшли до аварійного стану.