RU  UA  EN

Субота, 2 листопада
  • НБУ:USD 40.95
  • НБУ:EUR 44.25
НБУ:USD  40.95
Суспільство

На дорогах буде більше смертей, ніж в АТО, поки влада не зрозуміє одну проблему - експерт з безпеки

У нас законів немає, якщо буде закон, то немає механізму його реалізації і контролю

У нас законів немає, якщо буде закон, то немає механізму його реалізації і контролю Михайло Берлін Фото: Ярослав Радіонов / Апостроф

В Україні на дорогах гине більше людей, ніж в АТО. Це пов'язано не тільки з якістю шляхів, але й з тим, що за безпеку дорожнього руху та рівень смертності в країні ніхто не відповідає, а статистика ДТП не обробляється. Про те, як зробити дороги безпечними і наскільки в цій сфері Україна відстає від цивілізованого світу, "Апострофу" розповів президент Асоціації безпеки дорожнього руху МИХАЙЛО БЕРЛІН.

- Які ви бачите основні причини зростання кількості ДТП останнім часом?

- Це не останнім часом, а взагалі, і є три причини. Перша причина - в 2007-2008 роках було різке зростання продажу автомобілів, ринок виріс десь на 30-40%. Тобто щороку продавалося 600-700 тисяч машин - люди мали можливість брати кредити, щоб купувати машини. До цього продавалося 100-120 тисяч. Але, на жаль, ці машини опинилися на вулично-дорожній мережі, яка абсолютно не розрахована на таку кількість транспорту. Коли будувався Київ, дорожня мережа проектувалася з розрахунку десь до 100 машин на 1000 населення. А зараз в Києві десь 150-200 авто на 1000 населення - дороги перевантажені.

Друга причина - скасування ДАІ. Зараз ДАІ прибрали і з'явилася поліція, а поліція ніби як не хоче цим займатися. Більше того, вони навіть вийшли з ініціативою та скасували картку обліку ДТП. Раніше, коли співробітник ДАІ приїздив на місце ДТП, він заповнював картку обліку, до якої вносив десь 10-15 параметрів. Потім ця картка вводилася в систему, і можна було аналізувати причини ДТП, а після цього вживати якихось заходів. Зараз немає обліку ДТП, тобто, ніхто не розуміє, що відбувається і з яких причин це відбувається.

Зараз центр ваги переміщується в Міністерство інфраструктури начебто. Вони розробили стратегію. Але, знову ж таки, персонально це не закріплено ні за ким - ніхто не відповідає в уряді за рівень смертності і травматизму на дорогах. Так само, якщо спускатися нижче, то і в місті, і в районі, і в регіоні теж немає відповідальних осіб.

Третя причина - це недисциплінованість водіїв, агресивне водіння.

- Хто за кордоном відповідає за це?

- Потрібно, щоб цією темою зацікавилися, напевно, перші особи держави: або президент, або прем'єр-міністр - як за кордоном. Як приклад можна навести Францію - Жак Ширак, починаючи виборчу кампанію, оголосив, що він знизить рівень смертності і травматизму від дорожньо-транспортних пригод. І, вважаю, це забезпечило йому перемогу на президентських виборах. В Америці дуже хороший приклад - це мер Нью-Йорка (2002-2013 рр) Майкл Блумберг. І він визнаний одним з найбільших меценатів у світі, який виділив значні кошти зі свого фонду на безпеку дорожнього руху. Коли беруться за ці питання, тоді добре вибудовується вертикаль. У нас, на жаль, поки ніхто не взявся з перших осіб за цю проблему.

- Ви говорили, повинні виділятися гроші. Виходить їх не виділили. А які повинні бути основні заходи щодо безпеки на дорогах для зменшення аварійних ситуацій?

- Те, що відбувається сьогодні в Україні, було в розвинених країнах Європи десь років 40-50 тому. Наприклад, зараз Голландія - одна з передових країн у питаннях безпеки дорожнього руху. Там в ДТП гине максимум 3 людини на 100 000 людей. В Україні цей показник становить 18-20 людей на 100 000. І ось за ці 40 років розвинені країни Євросоюзу досягли таких показників - вони фактично знайшли оптимальні алгоритми вирішення цієї проблеми.

Вони дають чіткі рекомендації: хлопці, робіть це, це і це, і у вас все буде добре. Ось вони пропонують сьогодні: в Україні має з'явитися хтось відповідальний за цю проблему, Іванов, Петров, хто завгодно, який персонально відповідатиме за цей рівень смертності і травматизму, і з нього будуть питати.

Друге, що вони рекомендують, - об'єднати зусилля держави, бізнесу, неприбуткового сектору, науковців, експертів, оскільки поліція самостійно не може впоратися з цією проблемою. Це вже видно сьогодні. Тому що це тема багатогранна: зачіпає дуже багато чинників, які впливають на її вирішення. Не може сьогодні поліція цими факторами керувати. Тільки об'єднавши зусилля, ми можемо якось цього домогтися.

І третя рекомендація - повинно бути побудоване стабільне і повне фінансування цієї проблеми обов'язково. Начебто в Україні ці проблеми сьогодні зрушилися з мертвої точки, і вони починають вирішуватися. Міжнародний досвід говорить, що є три фактори, які впливають на рівень смертності та травматизму - людина, автомобіль, дорожнє середовище. І ось цими всіма факторами необхідно займатися паралельно.

Більшість ДТП відбувається через перевищення швидкісних режимів, алкоголь та невикористання ременів безпеки, дитячих крісел, шоломів Фото: УНІАН

За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров'я, приблизно 80% всіх ДТП відбувається з вини людини, через її агресивну манеру керування авто. Тому потрібно насамперед займатися з людьми. За даними досліджень ВООЗ, у нас переважна більшість ДТП стаються через перевищення швидкісних режимів, алкоголь, невикористання ременів безпеки, невикористання дитячих утримуючих пристроїв і невикористання шоломів. Ось це 5 факторів ризику, які називає Всесвітня організація охорони здоров'я. Вони просять, звертаються до законодавців, щоб ті проаналізували своє законодавство і прийняли закони щодо алкоголю за кермом. Начебто почали цим займатися, підвищили суму штрафів.

Рекомендують зайнятися питаннями швидкісного режиму, начебто у Верховній Раді було прийнято закон про фото і відеофіксацію, його підписав президент, але, на жаль, він поки не працює з різних причин. А ось ременями безпеки поки абсолютно не займаються. Але, якщо такий закон буде прийнято, то, наприклад, завдяки обов'язковому використанню ременів безпеки можна домогтися зниження травм всіх видів на 40-50%, зниження кількості загиблих на 40-65%.

Посадка дитини проти ходу руху – це зниження всіх травм на 76% і тяжкості травм на 92%.

- Навіть на передньому сидінні?

- Ні, тільки ззаду. Дитину до 5 років возять спиною до руху, потім її повертають, але до 12 років вона повинна їздити в кріслі обов'язково. Ось зараз про це йде мова, і є розуміння цього питання.

Що стосується перевищення швидкості. Якщо камери відео та фотофіксації будуть введені у нас, то світовий досвід показує, що рівень всіх ДТП знижується на 50%, а число загиблих і постраждалих - на 35%. Також знижується число загиблих і постраждалих пішоходів у зоні дії камер. Зараз у нас в ДТП понад 40% пішоходів гине.

Знову ж таки, у нас в силу того, що поліція скасувала картки обліку, вони зараз самі не знають, що робити, ми не можемо тепер аналізувати, що ж відбувається. Обліку немає, тобто раніше, коли приїжджали працівники організацій охорони здоров'я, аналізували ДТП, причини, з яких воно відбувалося. Наприклад, вони зафіксували, що водій загинув через те, що не був пристебнутий. Пасажири загинули тому, що не були пристебнуті.

- Або що водій був п'яний або ще щось. Тобто аварія - і все.

- Обліку немає, от раніше це все записувалося. Патрульного ДАІ навчали заповнювати цю картку. Кожному ДТП відповідала картка. Її потрібно було привезти, віддати під розпис і потім інформацію з цієї картки вводили в інформаційну систему, яка аналізувала кількість, важкість. Тобто займалися статистикою серйозно. Сьогодні немає цієї роботи.

- А можна сказати, що частково це стало причиною зростання кількості п'яних за кермом?

- Це відсутність контролю. Ось, наприклад, у Голландії, Великобританії, Німеччині камери ставляться в місцях концентрації ДТП або в місцях, де гине три та більше осіб протягом року. Камера фіксує порушення, а фахівці повинні аналізувати, чому саме в цьому місці відбувається така кількість ДТП із загибеллю людей, з важкими травмами тощо.

Коли у Франції встановили камери, то в поліції з'явилося дуже багато вільного часу: камери почали фіксувати все, штрафи виписувалися автоматично, людини не було в системі. І ось тоді поліцію направили на контроль алкоголю.

- Як взагалі боротися з п'яними?

- Дуже просто: вибрати якесь місце і всіх поспіль зупиняти і перевіряти на алкоголь - і все. В одному місці, потім в іншому. Людина має розуміти: якщо вона випила, то її десь обов'язково зупинять і змусять дихнути.

Ще є такий західний досвід - зазвичай люди відмовляються дути: "Тому що у вас брудна трубка, ми не хочемо". Будь ласка, кожен водій повинен обов'язково мати у машині прилад. Якщо тебе поліція зупинила, в тебе лежить твій особистий прилад, ти в нього дунь і покажи - все дуже просто. Але поки що цим ніхто не займається серйозно. Багато розмов - і не займаються.

- Останнім часом дуже часто машини на іноземних номерах стали потрапляти в ДТП. Це якось вплинуло на ситуацію?

- Так, дуже вплинуло.

- Вони відчувають себе більш безкарними?

- Вони почувають себе безкарними, тому що транзитні машини не реєструються у базі. Тобто ми не можемо дізнатися, хто в цій машині був за кермом. І коли він збив людину, він кидає машину і йде. Це дуже велика проблема і одна з причин ДТП.

- А якщо знати точно, що ця людина була за кермом, то як можна притягнути її до відповідальності?

- Просто потрібно брати закордонний досвід і застосовувати його, він відпрацьований вже давно. Україна сьогодні - єдина країна в Європі, де немає фото і відеофіксації.

- У нас поставили б камери, але у нас немає грошей.

- У нас немає бажання, скажімо так.

- Ви наводили приклад, що камери на перехресті київських вулиць Мельникова та Олени Теліги за день оштрафували водіїв на величезні суми.

- Це абсолютно неправильний підхід. Коли ставлять камери, то не говорять про гроші абсолютно. Говорять про зниження смертності і травматизму, ми заради цього ставимо камери. І тому треба людям в голову саме це вкласти, що ти ризикуєш своїм життям і життям інших людей. Якщо це люди зрозуміють, то вони абсолютно нормально будуть ставитися до камер і до штрафів. Але коли керівники кажуть, що ми ставимо камери і наповнюємо бюджет, то це обурює людей. І вони тоді проти камер. Це світовий досвід - вони дійшли до того, що не треба взагалі говорити про гроші: ми ставимо камери сьогодні для того, щоб знижувати смертність і травматизм. Ось цим ми повинні займатися, а не наповнювати бюджет.

- Ще в Європі дуже мало аварій трапляється зі смертельним результатом завдяки тому, що швидкість обмежують 50 км/год.

- Так.

- У нас ініціативу щодо зниження швидкості до 50 км/год теж обговорюють. Наскільки суттєво це вплине на безпеку дорожнього руху?

- Швидкість - це один з факторів ризику, тобто перевищення швидкості веде до автоматичного зростання ДТП, смертності та травматизму. Є дослідження, світовий досвід, який говорить, що зниження швидкості в місті з 60 км/год до 50 км/год знижує рівень аварійності на 10%. Але є приклади, коли в місцях великого скупчення людей знижували швидкість до 30 км/год, і тоді смертність у разі ДТП нульова - коли машина збиває людину на швидкості 30 км/год, у неї є всі можливості вижити.

Михайло Берлін зазначив, що швидкість - це один з головних чинників, який призводить до автоматичного зростання кількості ДТП Фото: pixabay.com

- І дозволених "плюс 20 км/год" у них теж немає?

- Ні, там жорстко. І камери. Особливо біля шкіл - знижується швидкість до 30 км/год і камери стоять, і цим реально знижують ризики загибелі дітей. Цим треба займатися.

- Плюс, якщо машина хороша потрапить в ДТП на швидкості 50 км/год, у неї буде купа подушок, і у пасажира набагато більше шансів вижити, ніж, наприклад, якщо потрапить якийсь "Жигуль", у якого навіть немає підголівника.

- Це правда.

- У нас величезна проблема з машинами, які не пройшли техогляд. Чи варто цю систему повернути і як її запустити, щоб не було корупційних схем, коли просто давали гроші і отримували талон навіть на дуже старі машини? Як ви вважаєте, якщо повернути техогляд, це на щось вплине?

- Я, думаю, не вплине. Ось так, як зараз все це робиться, напевно, ні. У нас страхові компанії повинні цим займатися, але вони цим не займаються.

В Україні приблизно 7-8 мільйонів машин. І десь, напевно, 80% - це застарілий автопарк, машини, старші за 10 років. Ось ці машини, напевно, не всі мають засоби захисту. Наприклад, Volvo має 48 ступенів безпеки, починаючи від подушок спереду та збоку.

Коли відбувається лобове зіткнення, працюють передні подушки, а коли авто б'ють збоку, працюють бічні подушки, тому що людина гине, б'ючись головою об раму, саме від цього удару. Потім, коли йде удар ззаду, а підголівники погані, то у людини ламається хребет. На сучасних машинах всі ці системи абсолютно рятують людину.

Зараз я спостерігаю, коли в ДТП потрапляють дві машини - сучасна і стара. У старій машині внаслідок лобового зіткнення гинуть всі, а в новій машині всі - живі, тому що машина реально рятує. Сьогодні виробники працюють над тим, щоб машини були безпечні.

- А що таке пасивна безпека?

- Пасивна безпека - це ремені безпеки та подушки безпеки. Ви пристебнулися - це пасивний захист. Активна безпека - це гальма. Наприклад, є така система Mobileye в Ізраїлі (Mobileye - це "розумна" камера, яка встановлюється на лобовому склі автомобілів і є складовою системи, яка запобігає зіткненню автомобіля і пом'якшує наслідки, - "Апостроф"). Уряд Ізраїлю зобов'язав всіх поставити цю систему на свої машини. За даними світової статистики, 90% ДТП відбуваються через втрату уваги водія. Тобто він по мобільному телефону розмовляє, або його відволікає хтось із пасажирів. Прилад Mobileye дозволяє повернути увагу водія до дороги. Людині для того, щоб повернути увагу до дороги, побачити перешкоду та натиснути на гальма, потрібно 2 секунди. Знову ж таки, дивлячись, із якою швидкістю вона їде. І якщо водій раптом відволікся, а прилад сам побачив перешкоду, то він відразу повідомляє про перешкоду, повертаючи водія до дороги. Цей прилад дозволяє сьогодні знизити рівень аварійності і, як наслідок, смертності і травматизму на 60%.

- А це дорогий прилад?

- Дорогий прилад, але його сьогодні ставлять і він реально рятує. Близько 1500 доларів він коштує.

- А якщо повернутися до громадського, міського, приміського транспорту. У нас дуже багато різних машин, перероблених на маршрутки, не відповідають вимогам безпеки. Чи є у нас взагалі безпечний транспорт, на ваш погляд, автобуси, може, тролейбуси, яким він повинен бути?

- Я вам не можу дати повну оцінку, тому що серйозно ніхто цю проблему не досліджував. Десь у 2011 або 2012 роках директор Департаменту безпеки галузі Мінтрансу сказав: "Я доб'юся, щоб на транспорті, який перевозить пасажирів, були ремені безпеки". Але, на жаль, я поки що не бачу цього.

Створили Державну службу України з безпеки на транспорті, але вони займаються зараз ваговими справами - захищають дорогу від великовантажних машин. Але вони не займаються пасажирським транспортом або займаються, але не бачу, що вони роблять.

Проблема безпеки. За статистикою, 70% загиблих - чоловіки до 50 років. Саме чоловіки. Це означає, що втрачаються працездатні люди. Це перше. Друга проблема - те, що у нас зростає диспропорція між чоловіками і жінками. Наслідки цього ми відчуємо десь років за 5-6. Сьогодні ми маємо і соціальну проблему, і демографічну проблему.

У нас виходить на 1 загиблого 20 постраждалих. Це така статистика. Якщо, грубо кажучи, 5 000 людей гине протягом року, то 100 000 отримують травми. Знову ж, статистикою у нас ніхто не займається серйозно, і от якщо брати математичні формули, наприклад, закон Парето, то навіть не вивчаючи цю проблему, можна сказати, що приблизно 15 000-20 000 постраждалих щорічно в ДТП - це інваліди І групи. Для того, щоб повернутися в робочий стан, такій людині потрібно 2-3 роки. Крім того, з ним повинен сидіти хтось, дружина або мама. Через цю проблему ми реально втрачаємо робочі руки. І ось, за оцінками Світового банку, Україна втрачає щороку десь 4,5 мільярда доларів від передчасної смертності та травматизму. Ось такі втрати божевільні. На жаль, поки уряд цього не бачить, не відчуває.

- А що стосується штрафів. Наскільки потрібно збільшити, наскільки їх потрібно зробити більш жорсткими, і як вони вплинуть на свідомість водіїв?

- Світовий досвід свідчить, що штрафи самі по собі не дуже працюють. Працює паралельно дві лінії: штрафи і робота зі свідомістю людини. Під час візиту до Шотландії ми якраз розмовляли з психологами, які вивчають проблему поведінки водіїв. Вони сказали, що ось в Англії та в Шотландії різні підходи до ДТП. Ось англійці, наприклад, показують розбиті машини, загиблих людей, кров, а за результатами досліджень шотландських вчених, коли люди бачать страшні картинки, то це не працює.

- І вінки на дорогах.

- Вінки, ці страшні картинки, які сьогодні в інтернеті показують, ось dtp.kiev.ua, такий сайт є, він показує. Шотландські вчені кажуть, що не працює. Чому не працює? Тому що глибоко в підсвідомості людини, яка дивиться ці картинки, таке відчуття, що з нею такого не станеться. І тому вона не змінює свою модель поведінки.

Вони показали нам фільм - чоловік випив за кермом, і в нього забрали права. Отже, що відбувається після цього: перше, у нього дружина чекає на дитину, вона до нього підходить і ставить йому питання: "А хто мене сьогодні відвезе до магазину?" Дружина впливає на людину. Підходить до нього син і питає: "Тату, а хто відвезе мене до школи?" Син впливає на поведінку, діти впливають. І третій момент, йому роботодавець говорить: "А навіщо ти мені потрібен, якщо ти без машини?" Тобто три суб'єкти впливають на зміну моделі поведінки: дружина, діти й роботодавець. Ось вони це знайшли, і вони це людям в голову вкладають. Якщо у тебе забрали права, то ти отримаєш проблеми вдома і на роботі. Тому будь обережнішим, поводься нормально. До цього прийшов великий шотландський інститут, який вивчає моделі поведінки людей. А ці страшні картинки, вони, на жаль, не працюють.

- А у нас виходить, якщо п'яного поліція затримає на дорозі, то, наскільки я знаю, йому виписують тільки штраф і права забирають на 3 місяці.

- По-різному - і права забирають, і виписують штрафи. Але, ви ж бачите, цю проблему можна розглядати як чорний ящик. Ми впливаємо на цю проблему і дивимося, а що ж виходить. Сьогодні ми не бачимо результату, в нас ситуація не поліпшується. Значить треба щось міняти. Але немає людини, немає тієї структури, яка б над цим сильно замислювалася, але є багато шуму, гамору.

Водій має розуміти, якщо він випив, то його десь обов'язково зупинять і змусять дихнути. Фото: pixabay.com

- Зараз є дорожня поліція.

- Теж не працює.

- Поліція наша звичайна. Вона розповідає, що якщо я вас зупиняю, а мені подзвонять і скажуть, що там стрілянина, то я вас залишу й поїду туди.

- Абсолютно, у них немає часу.

- Наприклад, якщо я порушник, я залишуся п'яним на дорозі…

- Так, ви абсолютно правильно говорите. Реформу розпочали робити 3 роки тому, зруйнували те, що було. Потрібно було просто це все поліпшити, почистити, відшліфувати. Але було все непогано. Був закон, все було чітко прописано, була прописана в законі відповідальність. Взяли, це зруйнували, зробили нове, а нове - воно фактично не працює сьогодні. Воно набагато гірше старого, скажімо так, і навіть повторює ті помилки. Ті проблеми ми сьогодні маємо у нової поліції, які були у старої міліції. Про це зараз багато пишуть, говорять, ті ж хабарі вже починають показувати. Тому я песимістично в цьому плані налаштований, ми не можемо чекати поліпшень, буде тільки гірше на дорогах. Тому що фонди зношуються, зношуються дороги, все погіршується. І ситуація з ризиками ДТП дуже висока, на жаль.

- Ну, Одеську трасу все ремонтують і ремонтують.

- Одеську трасу ремонтують, але це лише один фактор. Я ж вам назвав 3 фактори: людина – дорога – автомобіль. Ми намагаємося, ми організували проведення I Міжнародного конгресу, ми створили Інститут безпеки дорожнього руху сьогодні. Ми створюємо необхідні інституції. Але, на жаль, це повільно йде, тому що на рівні уряду, на рівні президента поки цю проблему не бачать. Ось в цьому найбільша проблема. Ось на рівні законодавців її бачать сьогодні, а от президент і прем'єр цю проблему поки що не бачать. Це погано. Виконавча влада не бачить цієї проблеми, на жаль. Але вже починає розуміти, що є така проблема.

- З можливістю їздити до Європи без віз зараз, напевно, стануть більше подорожувати на машинах. Можна сказати, що наші громадяни, незважаючи на все, дотримуються правил в єврозоні?

- Так, 100% дотримуються.

- З чим це пов'язано?

- З порядком. Вони розуміють, що покарання буде невідворотне. От я був на Кіпрі. Там немає паркувальників. Я приїжджаю в банк, наприклад, ставлю машину на стоянці і обов'язково повинен сплатити за стоянку. Поруч стоїть автомат. Я беру чек, повинен покласти його так, щоб цей чек було видно поліцейському, який буде перевіряти. Ніхто не знає, коли приїде цей поліцейський. Він з'являється випадково, проходить уздовж ряду, дивиться на ці чеки. І от якщо чек лежить, а час минув, то без розмов він виписує штраф і кладе під скло квитанцію. Все. Жодних паркувальників. Я, будучи в банку, уважно дивився на час. Коли я зрозумів, що у мене закінчується час паркування, я швиденько вибіг, ще раз купив чек, поклав та й пішов. Це що стосується парковок. Так скрізь у Європі. Коли людина потрапляє в таку систему, вона діє так, як працюють у цій системі. Так само працює фотофіксація, точно так працюють поліцейські.

- А як взагалі працює механізм штрафів для наших громадян? Він виїжджає з країни і оплачує?

- Можливо. Якщо тобі виписаний штраф, а ти його не заплатив, є такий ризик, що тебе просто в аеропорту зупинять, і ти заплатиш його там. Там дуже жорстко.

- А якщо ти на своїй машині виїжджаєш?

- Є база даних виписаних штрафів, і це все перевіряється миттєво. Тебе перевіряють по всіх базах і, будь ласка, якщо у тебе немає заборгованості - виїжджай, якщо є - іди, плати, показуй чеки і виїжджай. Там дуже чітко вибудувана система покарання. Від фіксації порушення до штрафів. Тому там люди розуміють, куди вони приїжджають, а тут у нас можна і не платити, можна і порушити. У нас системи немає, вся проблема в цьому. Її ніяк не можуть побудувати вже багато років.

- Наскільки я знаю, зараз у Києві прибирають паркувальників.

- Так.

- Як взагалі воно буде, враховуючи, що у нас не скрізь є паркомати, частково вони не працюють. Тепер буде їздити і дивитися дорожня поліція?

- Напевно. У нас дуже багато офісів без стоянок, тому що на етапі проектування ніхто не думає про місця для паркування. І люди, які потім працюють в цих офісах, ставлять машини на дорозі, створюють проблеми. Ось, наприклад, якщо взяти Ізраїль, там побудували величезний культурно-розважальний центр. Десь 8 поверхів вгору, і стільки ж поверхів вниз - немає проблеми з паркуванням. І вартість паркування зовсім інша. Якщо у нас сьогодні паркувальник бере 10 гривень, і стій, скільки хочеш, а якщо ти заїдеш в якийсь обладнаний бізнес-центр, то там, напевно, всі 100 гривень. Звичайно, туди ніхто не буде їздити. Тут потрібно виробити цінову політику.

І виходить, що у нас величезна кількість машин стоїть на дорозі і заважає рухові. А в цей час величезна кількість порожніх місць у гаражах цих підземних стоянок, саме тому, що вони дуже дорогі. Це залежить від керівництва міста, потрібно з бізнесменами домовлятися, регулювати цінові моменти. Так у світі і працюють. Ще я дивлюся у нас в Києві є такі речі – перехоплювальні парковки. Це допоможе не завантажувати центральну частину міста машинами, бо дуже багато машин приїжджають з інших міст до Києва, вони їдуть вирішують якісь питання в центр.

У нас всі офісні будівлі в центрі. Є рішення, коли офісні будівлі виносять взагалі з центру для того, щоб машини взагалі не в'їжджали, щоб в центрі були пішохідні зони. Це питання планування території вже, це вже містобудування. Другий момент: вводять цінові обмеження, тобто, чим ближче ти до центру, тим дорожче платиш за стоянку. І тому люди замислюються, а чи не краще приїхати до Києва на машині, поставити її на перехоплювальній парковці, вона зазвичай біля метро будується, сісти в метро і поїхати. Але тоді потрібно, щоб громадський транспорт був якісним, щоб людям було зручно користуватися цим транспортом. Це все проблеми, пов'язані саме з управлінням у місті. У нас 70% ДТП відбувається на вулично-дорожній мережі міст.

- А на трасах скільки?

- 30%. Там зазвичай гинуть люди, тому що там великі швидкості дуже. І от якраз мери міст, ради міст повинні серйозно займатися вулично-дорожньою мережею, організацією дорожнього руху.

- А ви часто їздите на машині?

- Я весь час їжджу. Але я намагаюся машину менше брати й користуватися метро, це менш небезпечно, набагато дешевше і без корків.

- А Україною часто подорожуєте?

- Так, багато подорожував.

- Які ваші улюблені напрямки?

- Я дуже багато їздив у бік Харкова, дорога гарна була. Зараз непогані дороги будують. Я думаю, це хороша тенденція. Але сьогодні є інша проблема, коли будують хорошої якості дорогу, то люди розвивають високу швидкість - відразу отримуємо зростання рівня ДТП і смертність. Причому, якщо порівнювати Україну і розвинуті країни, то там швидкісні траси ніколи не проходять крізь населені пункти. Вони зазвичай йдуть в об'їзд. Наприклад, дуже хороша дорога Київ-Чоп, але ця дорога розрізає села на дві частини. І виходить, що машина по хорошій дорозі розвиває велику швидкість, а люди в цей час приходять один до одного в гості і гинуть. У нас є якісні дороги, але там абсолютно не передбачені елементи безпеки.

Траса Київ-Чоп біля села Глубочиця Житомирського р-ну Фото: УНІАН

- Зрозуміло.

- Темно, не освітлені, люди ходять без жилетів, їх не видно, водії розвивають величезні швидкості. Ось це поєднання, і ми отримуємо високу смертність.

- Всі інші поради - це пристібатися.

- Пристібатися, вночі носити яскравий одяг. Наприклад, в Ізраїлі на законодавчому рівні закріплено, що в машині повинно бути не менше 2 світловідбивних жилетів. Коли я хотів вийти на трасі з машини, мені сказали: "Не виходь, одягни спочатку жилет, виходь в жилеті, тому що саме тебе оштрафують, не водія, а тебе, пасажира, оштрафує поліція".

Наявність таких жилетів - це теж одна із серйозних проблем, які в Україні не вирішуються чомусь. У всіх країнах Європи є закон про те, що школярі повинні носити одяг зі світловідбиваючими елементами, а в Україні цього немає. Я називаю це відсутністю системного підходу до вирішення проблеми. Там шматочок зробили, там шматочок зробили, тому ми маємо таку проблему і будемо й далі її мати.

- Або підвищувати власну грамотність.

- Це теж окрема задача, якою потрібно займатися і в школі, і з молоддю. Цими напрямками потрібно займатися весь час. Це називається інформаційно-пропагандистські кампанії. Я перед тим, як їхати до вас на інтерв'ю, в інтернеті побачив: молода жінка їхала на дорогій машині, потрапила в ДТП, загинула в силу того, що не була пристебнута. Вона вилетіла через переднє скло і загинула миттєво. Була б пристебнута - все обійшлося б травмами. І таких прикладів дуже багато.

Ось, наприклад, в Америці, взагалі не видають дитину з пологового будинку, поки ти не приїдеш з таким пристроєм, типу кошика, до якого кладуть дитину. З цього моменту дитину возять у кошику, потім в кріслі тощо. Взагалі не видають дитини. Ось це жорстка позиція. У нас теж в Україні цього немає, на жаль. У нас законів немає. А якщо буде закон, то немає механізму його реалізації і контролю.

- А в "Жигулях", наприклад, навіть немає захисту...

- А в "Жигулях" навіть немає місця для кріплення цих крісел. Ось бачите, скільки проблем, які не вирішуються. Тому ми маємо таке катастрофічне зростання рівня смертності й травматизму, який, я знову підкреслю, вибиває працездатне населення. Мало того, що у нас сьогодні їдуть з країни, так ще й гинуть на дорогах. Набагато більше, ніж в АТО, і гине людей, і отримує травми.

Читайте також