"Беркут" повернувся до Києва? Як вийшло, що поліцейські знову б'ють українців

"Беркут" повернувся!" Саме такою експресивною тезою відреагувало суспільство на події в Святошинському райсуді Києва 24 жовтня. Відео, на якому видно, як співробітники поліції в повному екіпіруванні жорстко розганяють активістів, що забарикадувалися в одному із залів засідань, миттєво розлетілося мережею і було показано в ефірі національних телеканалів, змусивши українців згадати події 2013 року на Майдані, коли схожим чином "Беркут" розігнав студентів. На що мали право силовики і чи дійсно старі кадри "Беркута" змінили тільки шеврони, розбирався "Апостроф".

Ногами по пресі

21 жовтня правоохоронці затримали в Києві командира добровольчого батальйону ОУН Миколу Коханівського. Його підозрюють в тому, що під час конфлікту в районі станції метро "Академмістечко" він застосував незареєстровану травматичну зброю і поранив екс-бійця АТО Руслана Качмалу. Конфлікт між Коханівським і Качмалою стався на тлі майнового спору щодо будівлі гуртожитку по вулиці Обухівській.

23 жовтня в Святошинському райсуді столиці відбулося перше засідання у справі Коханівського, на якому йому повинні були обрати запобіжний захід, проте суддя Іванна Миколаєць вирішила перенести розгляд на наступний день через неявку слідчого. Відстрочка обурила прихильників Коханівського, яких в залі суду зібралося кілька десятків людей, включаючи народних депутатів.

За версією правоохоронців, група підтримки Коханівського відмовилася залишати будівлю суду і забарикадувалася в приміщенні. "При спробі вивести і посадити Миколу Коханівського в автозак активісти почали застосовувати проти правоохоронців сльозогінний газ, кидати вибухові пакети та меблі. У відповідь поліцейські також застосували газ дратівливої дії", - повідомили в Нацполіції Києва.

Сам Микола Коханівський озвучив "Апострофу" іншу версію. "Суддя не прийняла рішення, де я повинен знаходитися: в ізоляторі тимчасового тримання або я повинен залишатися в суді. Вона просто пішла. Саме це і викликало обурення і емоції", - сказав ОУНівець.

Крім того, за словами Коханівського, які підтверджує і нардеп Ігор Луценко, між активістами і силовиками була домовленість щодо мирного співіснування в суді.

"Активісти залишилися в залі суду і була домовленість, що я залишаюся разом з ними і ми чекаємо 9-ї годині ранку наступного дня для продовження судового засідання. Такі прецеденти вже були, наприклад, у справі Геннадія Корбана, коли люди ночували в суді по чотири дні, – пояснює Коханівський. - До речі, адвокати також прийняли рішення нікуди не йти, оскільки немає визначення мого статусу. Але домовленість була зухвало порушена "Беркутом", який почав вриватися в залу, намагався заарештувати активістів. Пояснити дії цього нового "Беркута" просто неможливо. Тим більше, що всі поводилися чемно: читали вірші, хтось спав, хтось відпочивав. Ніякої агресії з нашого боку не було. "Беркут" сидів у коридорі, поки були депутати, і все було нормально. Як тільки депутати пішли, все різко змінилося: "Беркут" одягнув шоломи і почався штурм".

В ході зіткнень під гарячу руку силовиків потрапили не тільки активісти, але й журналісти, що чергували в залі для засідань.

"Так, били ногами лежачого. Знали, що преса: в одній руці була камера, в іншій – посвідчення. Били бійці полку спецпризначення (в тому числі, це колишній "Беркут")", - поскаржився журналіст "Громадського" Дмитро Реплянчук.

Керівництву МВС навіть довелося приносити вибачення медійникам за дії своїх підлеглих.

"Беркут" повернувся?

Щоб зрозуміти, чи мали поліцейські право застосовувати силу до групи підтримки Коханівського, необхідно відповісти на питання: чи мали право активісти ночувати в залі суду?

"Ночувати в залі суду активісти теоретично мали право, якби йшло судове засідання, а так – ні, - запевняє "Апостроф" юрист, директор юридичної компанії "Прима Лідер Груп" Діна Дрижакова. – Є закон про судоустрій, є стаття про правила поведінки в суді. Згідно з цією статтею, присутні на засіданні повинні покинути зал на вимогу судді або відповідального працівника суду. Також є норма, згідно з якою присутні в залі суду зобов'язані виконувати вимоги і розпорядження суддів, працівників апарату суду, які забезпечують порядок в залі суду. Ночівлю можна розцінювати, як неповагу до суду і суддів, а активістів, теоретично, навіть можна притягнути до відповідальності. За такі порушення передбачені штрафи або адміністративні арешти".

"Ситуація виглядає неоднозначно. Мали місце процесуальні порушення в самому судовому процесі, але захоплення будівлі суду – серйозна причина для наведення порядку, а дії загарбників неправомірні", - підкреслив "Апострофу" керівник Адвокаційного центру Української Гельсінської спілки з прав людини Борис Захаров.

Однак після того, як відео з побиттям активістів і журналістів облетіло соцмережі, користувачі кинулися порівнювати дії поліцейських з діями розформованого міліцейського спецпідрозділу "Беркут", мовляв нові копи діяли дуже жорстко. Проте на думку Бориса Захарова, такі порівняння не зовсім коректні.

"Поліція мусила застосувати силу, але питання, як саме і до кого. Кидати на підлогу журналістів, бити ногами звичайно ж неприпустимо, але порівняння з подіями на Майдані, коли люди отримували не просто тілесні ушкодження, а тяжкі тілесні ушкодження, тут некоректні. Так, були непрофесійні дії поліції, які вийшли за рамки повноважень. Але зараз важливо, як відреагує суспільство, сама поліція і наскільки якісне службове розслідування буде проведено", - резюмував правозахисник.

"Поліцейські не тільки України, але й цивілізованих правових держав Європи змушені застосовувати спецзасоби, - додав "Апострофу" відомий правозахисник Едуард Багіров. - Поліцейські вимагали звільнити приміщення суду, і це законно. Але те, що сталося далі, я однозначно критикую. Окремі поліцейські, які звільняли будівлю від сторонніх осіб, порушили кримінальне законодавство, особливо по відношенню до журналістів. Винні співробітники поліції повинні понести покарання, в тому числі, зі звільненнями із займаних посад, і, можливо, навіть позбавленням волі. Але це стосується і тих громадян, які завдавали шкоди майну суду і застосовували силу. Тут не можна ставати на одну або іншу сторону, адже закон порушувався як з одного, так і з іншого боку".

Багіров нагадав, що в 2013 році екс-глава МВС також вибачався перед українцями за надто жорсткі дії "Беркута" на Майдані, але правових наслідків це не мало.

"Керівникам підрозділів поліції просто необхідно чітко інструктувати своїх підлеглих. Закон дає їм право застосовувати спецзасоби і силу, але не дає права бити громадян. Якщо протягом максимум двох тижнів не буде чіткої офіційної позиції МВС, необхідно вимагати притягнення до відповідальності поліцейських чиновників аж до міністра внутрішніх справ", - підкреслив Багіров.

До речі, а чи могли дійсно старі спецпризначенці з "Беркута" потрапити на службу в нову поліцію? "Теоретично могли, якщо проходили атестацію. Але скільки таких людей і де саме вони служать, краще знає кадровий відділ", - сказав "Апострофу" прес-секретар Нацполіції Ярослав Тракало.

Джерело "Апострофа" в Центральній атестаційній комісії МВС підтвердило, що екс-беркутівці, які не заплямували репутацію, успішно проходили атестацію.

"А якщо людина брала участь у бойових діях в зоні АТО, якось проявила себе, її могли звільнити і від люстрації. Деякі з таких героїв АТО і колишніх беркутівців потрапили в нові спецпідрозділи", - розповів співрозмовник видання.

А якщо старі кадри нікуди не поділися, чи реально, щоб екс-співробітники "Беркута" вписалися в нову ідеологію правоохоронної системи України?

"Люди не міняються, але чи точно всі, хто був у "Беркуті", були злом? Проте не можна сказати, що всі, хто пройшов переатестацію з "Беркута", раптом стали хорошими, - пояснює "Апострофу" військовий психолог Андрій Козінчук. - Зрозуміло, що їх попередній травматичний досвід несе певні наслідки. Але на кадрах з суду я не бачив, щоб хтось із поліцейських отримував задоволення від своїх дій".

За словами Козінчука, багато силовиків дійсно отримують задоволення від застосування сили, але таких людей ніхто не ідентифікує всередині самої правоохоронної системи.

"Це стосується не тільки екс-співробітників "Беркута". Є багато АТОшників, які їдуть туди реально вбивати, бо це круто. У кожній професії і справі є фанатики, питання тільки в тому, наскільки це в рамках закону. Наприклад, людина, що знаходиться в АТО, любить вбивати, але винищує ворога. Якщо така людина виходить за рамки закону, не може зупинитися, то стає небезпечною для суспільства, її необхідно обмежувати і працювати з нею. Але сказати, що хтось у силових структурах стежить за тими людьми, хто отримує задоволення від насильства, такого немає. Ніхто не стежить за якістю виконаної роботи і критеріїв просто немає", - підсумував Козінчук.