10 лютого в Києві на зупинці громадського транспорту в районі станції метро "Чернігівська" військовослужбовець 72-ї бригади ЗСУ Дмитро Балабух, який приїхав з АТО, зарізав у черзі на маршрутку кухаря Руслана Юрченка. В Балабуха і Юрченка сталася словесна перепалка, після якої офіцер пішов до найближчого магазину, купив кухонного ножа та завдав цивільному смертельного удару в серце. Цей інцидент розділив якщо не країну, то щонайменше мережу: на тих, хто засуджує акт агресії військового, і тих, хто його виправдовує. В аргументах сторін і тому, як допомогти ветеранам АТО після фронту й не допустити подібних НП, розбирався "Апостроф".
Війна аргументів
Буквально відразу після того, як про вбивство Руслана Юрченка стало відомо українцям, Дмитро Балабух потрапив під шквал народного гніву, адже холоднокровно зарізати перехожого, та ще й на очах у десятків свідків, мало хто здатний. Але після того, як з'ясувалося, що Балабух - бойовий офіцер, який пройшов АТО, тональність суспільного дискурсу в мережі різко змінилася. Новий тон задала прес-офіцер 72-ї бригади Олена Мокренчук на своїй сторінці в Facebook. За її словами, загиблого Руслана Юрченка "чомусь обурило те, що Діма - атошник", і він перший почав штовхати й ображати Балабуха. Далі йде висновок, що взагалі-то в українському суспільстві на побутовому рівні погано ставляться до військових, які "стримували наступ "русского мира". У коментарях до посту Мокренчук було зовсім гаряче: користувачі навперебій стали доводити, що Юрченко в ході конфлікту дозволяв собі сепаратистські висловлювання, був великий і сильний, та й взагалі - так йому.
"Зарізав сепарську свиню. Собаці собача смерть. А тепер солдата заарештують за перевищення допустимих дій при самообороні", - пише користувач Віталій Луневський.
"Небіжчик помер за власним бажанням, порушивши право атошника на вільний проїзд, ще й вирішив силою викинути з маршрутки", - додає користувач Олег Поліщук.
"Хлопець звик за себе стояти. Як зміг, так і постояв! Зарізав розгодованого накачаного поганця-кривдника і правильно зробив! Шкода тільки, що сяде...", - написав на своїй сторінці в соцмережах офіцер Нацгвардії Дмитро Бабкін.
На даний момент Деснянський райсуд столиці обрав запобіжний захід Дмитру Балабуху - два місяці арешту. Офіцеру загрожує до 15 років позбавлення волі.
Місце вбивства
Нові стандарти
Варто зазначити, що серед експертів і ветеранів АТО, з якими поспілкувався "Апостроф", не знайшлося нікого, хто виправдав би дії Дмитра Балабуха.
"Цей інцидент - наслідок психотравмуючих подій. Це однозначно, - пояснив виданню військовий психолог і ветеран АТО Андрій Козінчук. - Дмитро був учасником психотравмуючої події під назвою "війна". Цьому хлопцеві була необхідна допомога, необхідна вона і зараз, просто вона не була надана".
"Цей ПТСР (посттравматичний стресовий розлад, - "Апостроф"), про який всі говорять, це реальність, адреналінова наркоманія. Людині не вистачає гормону стресу, не вистачає відчуттів, коли всі відчуття на війні вона вже пережила", - додає "Апострофу" військовий психолог, учасник АТО Олексій Скиртач.
Той факт, що частина суспільства все ж знайшла виправдання діям бойового офіцера, експерти оцінюють критично.
"Виправдовувати такі дії точно не можна, - запевняє Козінчук. - Війна не може виправдати вбивство. Ми не вбивці. Навіть в АТО ми знищували ворога, але не вбивали. Але, звичайно, є ті, хто виправдовує ветерана, а є ті, хто говорить, що ветерани всі контужені, їх лікувати потрібно. Але реакція суспільства - це реакція не на ветерана, а на себе. В людей просто нудне життя, і для того, щоб зробити його барвистішим, починаються такий аналіз, обговорення, а головне - оцінка подій".
"В нас нездорове суспільство, і найбільш морально нездорова частина суспільства активно бере участь в обговоренні всіляких тем, - підкреслив у розмові з "Апострофом" відомий український психіатр та правозахисник Семен Глузман. - Сепаратист людина чи ні, в будь-якому випадку, я думаю, вона мала право на життя. Людину занесло, емоції, але вона в цих емоціях йде до магазину, купує ніж, повертається та вбиває. Вибачте, але це вже не емоції, це відстрочена дія. З тим же успіхом так звані сепаратисти завтра ножами почнуть вбивати нас".
Більше того, навіть якщо Руслан Юрченко й дозволяв собі сепаратистські висловлювання, за словами експертів, реакція Балабуха повинна була бути іншою.
"Немає різниці був він в АТО чи ні, ветеран він чи не ветеран. Якщо людина дозволяла собі якісь сепаратистські висловлювання, можна було зателефонувати в СБУ, нехай вони би приїхали та розібралися. Але я насправді не вірю в його сепаратистські висловлювання, тому що я знаю цю людину, яка померла", - каже "Апострофу" ветеран АТО Георгій Турчак.
"А взагалі навіть бойовиків шкода буває на війні, - додає Скиртач. - Все залежить від психологічних ресурсів людини. В мене був один випадок, коли солдат вистрелив у ворога та почав мучитися: "А це ж людина була, а хто ж він був?" Я його почав переконувати: "Не ти його, так він тебе", але людина все одно мучилася. Але буває й по-іншому: клацнув і забув".
Знаряддя вбивства
Психологи запевняють, що країна ще не раз почує про подібні інциденти, якщо з ветеранами АТО не почнуть комплексно займатися фахівці.
"Цей інцидент - можливість сказати державі, суспільству: треба щось робити. Інакше попереду на нас чекає ще дуже багато таких Дім", - нарікає Козінчук.
"Якби держава давала таким людям пройти нормальну психологічну реабілітацію, то цього швидше за все б не сталося, - пояснює Турчак. - З медичною реабілітацією особливих проблем немає: для бійців зараз хороший рівень медицини. А ось із психологічною реабілітацією для ветеранів справи йдуть дуже погано. Гроші на це державою виділяються, але, на мою думку, розподіляються вони неправильно, тому що результату особливого немає. Кожен психолог працює з ветеранами по-своєму, немає єдиних стандартів в Україні у психореабілітації військових. Стандартів, які були б розроблені саме під нашу війну".
З цим твердженням погоджується й Олексій Скиртач.
"Українська військова психологія тільки зароджується. І зароджується вона на практиці. До нас приїжджають іноземні фахівці, вчать, але в різних армій різна специфіка. Наприклад, до нас приїжджав головний психіатр з ЦАХАЛу (армія Ізраїлю, - "Апостроф"), і він розповідав , що в них проблеми алкоголізму немає взагалі, але є, наприклад, проблема канабінолу: 90% курять марихуану", - говорить психолог.
"Відповідно, якби стандарти психологічної реабілітації, адаптовані до нашого конфлікту, існували, то психологи працювали б злагоджено, наші гроші йшли б у правильне русло та був би порядок. А так ми маємо купу психологів, кожен по-своєму намагається реабілітувати військових, думає, що саме його програма правильна. І часто трапляється так, що психологи тільки шкодять ветеранам", - резюмував Турчак.
Але й самі ветерани АТО повинні бути зацікавлені в допомозі самим собі.
"Провина за те, що ми, атошники, не йдемо до психолога, а заливаємо все горілкою, травою й іншою гидотою, лежить тільки на нас. Той факт, що ти воював, не означає, що в мирному житті ти можеш творити беззаконня", - підкреслив Скиртач.
