Колишній командувач сухопутними військами США в Європі, генерал-лейтенант Бен Годжес заявив, що наступною ціллю Росії буде Одеса. Однак на думку колишнього голови Служби зовнішньої розвідки, генерала армії України Миколи Маломужа, такий сценарій є малоймовірним, оскільки він закінчиться провалом для Володимира Путіна. Про це Маломуж сказав "Апострофу".
Атака росіян на Одесу малоймовірна, тому що зараз згенеровано оборонну, суспільну і безпекову сфери взаємодії для того, щоб таких сценаріїв не було.
І, найголовніше – це міжнародні сили, які сьогодні жорстко протистоятимуть агресивним планам Кремля. За останній час я мав розмови силовиками і керівниками відповідних відомств США, європейських держав, Китаю, Японії і, навіть, Австралії - всі вони кажуть, що будуть протистояти агресивним намірам Росії.
Що стосується стратегії Росії, то вона буде провальною. Якщо Путін наважиться атакувати Одесу – це буде ініціювання глобального протистояння з країнами НАТО і ЄС. Це якраз та конфронтація, яка може призвести до глобальної війни. Тому це малоймовірно.
З іншої сторони, це може використовуватися у політичних цілях, щоб нагнітати ситуацію. Але такий сценарій (Кремля) має надзвичайно мало шансів.
Читайте: Світ рухається до третьої світової війни: чому новий глобальний конфлікт неминучий
Чому американці говорять про Одесу? Справа в тому, що військові мають свою специфіку, дещо перебільшуючи загрози. Тому вони й говорять про такий сценарій. Звісно, він якусь ймовірність має, але надзвичайно низьку. Я особисто знаю генерала Годжеса – він займає таку позицію: треба говорити для того, щоб упередити можливі дії ворога. І для цього необхідно задіяти всі механізми – дипломатичні, політичні, економічні, а вже тоді військові. Не всі роблять ставку тільки на військовий сектор, тому що це принципово неправильно і веде до конфронтації – холодної і гарячої війни.
До речі, керівники провідних держав світу планують об’єднатися, щоб сформувати новий світопорядок на мирній основі, виходячи з глобальних інтересів і критичних проблем кожної країни, включаючи безпекові загрози. Наприклад, колись були Гельсінські угоди. Тепер треба виробити відповідну модель у безпекових, геополітичних і конкретних регіональних умовах.
Взагалі, щоб розуміти наміри Путіна, треба більш глибоко дивитися на політичні процеси в Україні. Якраз на фоні президентських і парламентських виборів можуть бути різні сценарії в плані підтримки окремих сил, формування дуже потужних блоків в парламенті тощо.
Росія може провести якісь локальні акції, щоб вплинути на окремі регіони і дестабілізувати ситуацію. Але глобальну військову карту Кремль не розіграє.
