120 років тому, 31 жовтня 1903 року побачив світ перший переклад Біблії українською. Його головним автором був український письменник Пантелеймон Куліш. Вшанування пам’ятної дати розпочалося на малій батьківщині Пантелеймона Куліша, у Воронежі (Сумська область). А 27 – 28 жовтня центрами української біблеїстики стали Ніжинський державний університет і заповідник “Ганнина Пустинь”. Докладніше про ці події, читайте в матеріалі «Апострофа».
“Сьвяте Письмо Нового і Старого Завіту мовою русько-українською”, побачило світ у Відні та було видане коштом Британського та Іноземного Біблійного Товариства. Справа в тому, що на той час у Російській імперії, яка окупувала більшу частину території України, діяв Емський указ 1876 року про заборону друку книжок українською мовою. Але до 1906 року Кулішеву Біблію на Наддніпрянщині розповсюджували нелегально.
Варто відзначити, що “Сьвяте Письмо” було видане вже після смерті його головного перекладача та ідейного натхненника. Роботу над перекладом Пантелеймон Куліш розпочав у 1860-х роках, для цього спеціально вивчав мертві мови, якими написана Біблія, звіряв свій текст з іншомовними варіантами. Також працював над мовою та стилем твору, адже стандарт літературної української тоді лише вироблявся. Допомагав Кулішеві студент-богослов з Галичини Іван Пулюй – у майбутньому відомий фізик, що також мав глибокі знання з теології та володів 15-ма мовами. Після смерті письменника у 1897 році він завершив роботу над перекладом під редакцією вдови Куліша Ганни Барвінок (Олександри Білозерської). Долучився і автор “Кайдашевої сім’ї” Іван Нечуй-Левицький, який переклав кілька книг Старого Заповіту.
Обкладинка Віденського видання Біблії у перекладі Пантелеймона Куліша
Кулішевий переклад Біблії багато критикували (причому священники – за надто “просторічну” мову, а літератори – навпаки за надмір церковнослов’янізмів), проте він залишився зразком, що впливав на всіх наступних перекладачів Святого Письма українською. Сам Кулішевий текст витримав десять перевидань, а у незалежній Україні побачив світ у 2000 році.
Барельєф у Відні на будинку, де мешкали перекладачі Біблії Пантелеймон Куліш і Іван Пулюй
Вихід першого перекладу Біблії національною мовою у багатьох країнах сприймається як віха в історії націєтворення. Так свою роботу сприймав і сам Пантелеймон Куліш, який прагнув перетворити українців з етносу на політичну націю.
120-ту річницю першого видання Кулішевої Біблії в Україні та за кордоном відзначають серією урочистих заходів. 21 жовтня пам’ять про українського письменника та його внесок вшанували на його малій батьківщині – у Воронежі (Сумська область). Урочистості пройшли під патронатом народного депутата України Ігоря Молотка.
27 – 28 жовтня у Ніжині та Оленівці (Чернігівська область) відбулась Всеукраїнська науково-практична конференція “До 120-річчя першого видання українською мовою Біблії Пантелеймона Куліша”. Захід проходив під патронатом Чернігівської обласної військової адміністрації та Чернігівської єпархії Православної церкви України. Співорганізаторами також виступили Інститут Івана Франка Національної академії наук України та Українське Біблійне Товариство.
Учасники конференції у Ніжинському державному університеті. 27 жовтня
Стартував форум у п’ятницю, 27 жовтня, у День української писемності та мови. У стінах Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя на пленарному та секційному засіданнях були заслухані доповіді, присвячені передумовам появи першого перекладу Біблії, історії його створення, літературному та богословському аналізу твору, продовженню перекладацької традиції, яку започаткував Куліш. Серед доповідачів були провідні українські літературознавці та історики – директор Інституту Івана Франка НАН Євген Нахлік, професор НДУ Григорій Самойленко, ректор НДУ Олександр Самойленко, заступниця директора Інституту Івана Франка Алла Швець, академік Академії наук вищої школи України Даріана Блохин, директор історико-культурного заповідника “Ганнина Пустинь” Юрій Блоха та інші. Серед почесних гостей також був віце-президент Українського Біблійного Товариства отець Василь Луцишин, відомий фізик Василь Шендеровський – ініціатор першого видання Біблії Куліша в незалежній Україні.
Професор Григорій Самойленко
Відвідав конференцію і єпископ Чернігівський і Ніжинський Антоній. У своєму виступі він розповів, чому перший переклад Біблії українською мовою має таке велике значення для українців.
Єпископ Чернігівський і Ніжинський Антоній
“Перекладати Біблію, котра для християн є Словом Божим, тобто одкровенням Бога людині у формі слова, – це дуже важка праця. Вона вимагає використання багатьох зусиль: людської волі, інтелектуальних ресурсів, глибокої свідомої віри, – наголосив владика Антоній. – Віру в перемогу своєї справи у перекладі української Біблії мав також Пантелеймон Куліш, тому він звершив свою справу, котру ми зараз продовжуємо. Тому з вірою в Бога, з вірою у всемогутність Господньої благодаті вивчаймо Слово Боже, яке буде нам путівником у житті.”
Своєю чергою, кобзар, народний артист України Тарас Компаніченко виконав співану поезію Пантелеймона Куліша.
Директор заповідника “Ганнина Пустинь” Юрій Блоха (зліва) і кобзар Тарас Компаніченко
У суботу, 28 жовтня, вшанування Кулішевої Біблії продовжилися в “Ганниній Пустині” – в історико-меморіальному музеї-заповіднику Пантелеймона Куліша в Оленівці – попри екстремальні штормові умови. На могилі українського письменника відслужив панахиду настоятель Свято-Покровському храму в Ніжині протоієрей Михаїл (Якубів), якому співслужили священники Чернігівської єпархії Православної церкви України та отець Василь Луцишин – віце-президент Українського Біблійного Товариства. Після панахиди до могили поклали квіти, запалили свічку пам’яті на честь великого українця.
Відтак конференція перемістилася до будинку, де Пантелеймон Куліш фізично здійснював роботу над перекладом Біблії, – його відновили кілька років тому за автентичними кресленнями, включно з робочим кабінетом письменника. Тут із доповідями виступили директор історико-культурного заповідника Юрій Блоха, ректор Ніжинського державного університету Олександр Самойленко, доцент кафедри літератури НДУ Олександр Забарний. Наукова співробітниця музею-заповідника Алла Богдан провела для гостей екскурсію. Завершився дводенний форум виступом чернігівського кобзаря, народного артиста України Василя Нечепи.
Кобзар Василь Нечепа
Учасники другого етапу конференції у “Ганниній Пустині”. 28 жовтня
Наступні заходи із вшанування першої Біблії українською заплановані у Львові та Відні. У столиці Австрії відкриють відновлену меморіальну дошку на честь першого видання.
Додамо, що Біблія як пам’ятка перекладацтва вийде друком у повному зібранні творів Пантелеймона Куліша, яке готує Інститут літератури імені Тараса Шевченка Національної академії наук – під керівництвом одного з провідних сучасних кулішезнавців доктора наук Олеся Федорука. Наразі робота у частині підготовки наукових коментарів призупинена, оскільки вчений мобілізувався на фронт.
Нагадаємо, що 28 вересня сучасний переклад Біблії українською мовою представили у Національному заповіднику “Софія Київська”. У заході взяли участь тимчасовий виконувач обов’язків міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв та митрополит Київський і всієї України, предстоятель Православної церкви України Епіфаній.
