Уже кілька днів Київ атакують потужні снігопади. В "білому полоні" опинилися автомобілі, зупинки громадського транспорту, підступи до метро і двори киян. Комунальники рапортують, мовляв, роблять все можливе, щоб Київ не потонув у снігу. Але прогнози синоптиків не втішають: до кінця тижня на місто обрушаться ще сильніші опади. Як столиця протистоїть негоді, і, найголовніше, чи не перетвориться Київ на філію Венеції, коли температура повітря підніметься і сніг почне танути, з'ясовував "Апостроф".
Снігу буде більше
За Укргідрометцентру, снігопади в столиці - до кінця тижня. Тільки в неділю, 14 лютого, погода дасть киянам перепочинок і опади припиняться.
"Зараз сніговий покрив становить 30-35 сантиметрів. У найближчі дні очікується ще близько 20 сантиметрів снігу і за прогнозами, до кінця тижня, намете 103 сантиметри. Це за найгіршими прогнозами", - пояснило "Апострофу" джерело в КК "Київавтодор".
Щодня столичні комунальники рапортують про активну боротьбу зі стихією. У вівторок, 9 лютого, "Київатодор" навіть встановив рекорд: до прибирання снігу було залучено 459 одиниць техніки.
Крім того, в Києві працює і два сучасних канадських снігоплавильних комплекси Trecan, які здатні переробити у воду близько 60 тонн снігу за годину. Правда, такі модні помічники обслуговують лише центральні вулиці Києва у Шевченківському і Печерському районах, так як в центрі просто немає полігонів, куди можна було б звозити тонни снігу з доріг. Відповідно до розпорядження КМДА №1432, "канадці" дислокуються тільки у двох точках столиці: на перетині вулиць Лаврська і Старонаводницька, а також Паркової дороги і Петровської алеї.
На інших вулицях Києва сніг прибирають по-старому.
"За ніч з 9 на 10 лютого вивезли близько 3 тисяч тонн снігу", - зазначили у "Київавтодорі".
Куди його вивозять? Для цих цілей в столиці визначено 24 полігони. Це здебільшого пустирі на околицях міста. Ось вони:
Але незважаючи на це, в соцмережах можна зустріти масу невдоволень на адресу "Київавтодору".
"Жодної! ЖОДНОЇ одиниці техніки сьогодні помічено не було. З 8 до 10 години ранку. Святошинський, Подільський, Оболонський райони. На дорогах суцільна каша, тротуари не прибрані", - скаржиться користувач Ігор Ксендзюк.
"По всьому мікрорайону Червоний хутір, позавчорашній сніг лежить. ДЕУ розташоване в кілометрі від мікрорайону, вчора люди навіть до метро не могли нормально дійти, жодної одиниці техніки за весь день. Тільки близько 9 вечора хоч якась техніка почала їхати", - додає користувач Олексій Токаренко.
"Де ця техніка їздить? У мріях і мареннях? Академмістечко, Палладіна все не очищені, автобус не може рушити з зупинки", - пише Анна Жаркова.
Взагалі то в столиці, згідно з документацією КМДА, на балансі перебуває 487 одиниць снігоочисної техніки: тягачі, трактори, навантажувачі, машини для обробки хімікатами. Плюс ще 57 одиниць автомобілів і автобусів дорожньої служби.
З одного боку, не так і мало. Але справа в тому, що відповідно до того ж розпорядження №1432, в Києві існує черговість прибирання вулиць від снігу.
Комунальники насамперед повинні очищати центр міста і головні транспортні магістралі столиці, наприклад, проспект Перемоги або Столичне шосе. Всього 113 локацій. Ще на 372 вулицях передбачена першочергова обробка технологічними матеріалами (сіль, пісок, дрібний щебінь). Саме тому, снігоочищувачі не можуть працювати у кожному київському дворі.
Втім, за прибудинкові території повинні відповідати їх балансоутримувачі: ЖЕКи, ОСББ. Але, очевидно, роблять вони це не надто ефективно. Так, інспектори Департаменту міського благоустрою тільки за три дні снігопадів склали майже 400 протоколів у зв'язку з неякісним прибиранням снігу.
Може минеться
Звичайно, календарна зима наближається до фіналу і вже на початку березня, за прогнозами синоптиків, в Києві очікується підвищення температури повітря. А це означає, що всі ці тонни снігу, які зараз обрушилися на столицю, почнуть танути. І що тоді? Чи не потоне Київ в мільйонах літрів води? Адже всі кияни чітко пам'ятають літні зливи минулого року, після яких в центрі міста плавали автомобілі, люди і магазини.
Щоб під час відлиги Київ не поплив, повинна чітко спрацювати система зливової каналізації. Ми бачимо лише малу її частину - дощоприймачі (решітки, встановлені вздовж доріг). Через ці решітки дощова вода, минаючи складну систему труб, колодязів та колекторів під землею, потрапляє в річки. Протяжність усієї міської мережі зливової каналізації близько 2700 кілометрів.
Але чи спрацює ця система? Все залежатиме від того, наскільки вона засмітилася за зиму.
"З цим є великі проблеми. У нас в місті майже 30 тисяч зливних люків, але якщо до них потрапляє сміття, то зливний колодязь просто забивається, і не відводить воду, - пояснює "Апострофу" директор аналітико-дослідницького центру "Інститут міста" Олександр Сергієнко. - Але тут ще питання до киян - кожен не викинутий у смітник пластиковий пакет, недопалок, квиток, потрапляє в зливну каналізацію і забиває її".
Відповідно до технічних правил ремонту і утримання вулиць і доріг населених пунктів, затверджених Кабміном, планово дощова каналізація повинна чиститися навесні, після відлиги, і перед початком зими. В принципі, "Київавтодор" так і зробив: остання планова чистка дощової каналізації була проведена у жовтні минулого року.
"Але багато що залежить від того, чим зараз посипають дороги, - додає експерт з містобудування Георгій Могильний, коментуючи ситуацію "Апострофу". - Якщо посипають сіллю, то вона розчиниться, але якщо посипають піском, то віг буде зливатися в систему дощової каналізації і забивати її".
Напередодні зими столиця заготовила 123 тонни технологічних матеріалів для обробки доріг: 61 тонну солі, 2 тонни дрібного щебеню і 60 тонн піску. А значить, ці тонни піску під час танення снігу разом з водою будуть потрапляти у дощову каналізацію і засмічувати її, що загрожує потопами на вулицях міста.
Ситуацію врятувало б розширення мережі дощової каналізації, адже більшість інженерних мереж столиці, зокрема і дощова каналізація, були побудовані в середині 20 століття. Але розширювати мережу ніхто не поспішає.
"У нас мало бути побудовано декілька десятків очисних споруд, адже вся вода з дощової каналізації йде в річки і озера, а щось прямо в Дніпро, - додає Могильний. - Але побудовані були одиниці цих очисних споруд. При цьому, частина з них - фіктивна. Ділянки, які зарезервовані під очисні споруди, в основному, це береги річки. А прибережна зона - найдорожча земля, яку, зрозуміло, всі хочуть забудувати житлом. Тому, якщо ділянки передали під будівництво житла, то будувати очисні споруди поруч вже не можна, тому що повинна бути досить велика санітарно-захисна зона".
У підсумку, киянам залишається сподіватися тільки на те, щоб "плюс" не прийшов занадто різко і сніг танув поступово. Інакше після снігового колапсу на нас чекає колапс водний.
