Усі національні телеканали в Україні майже повністю перейдуть на українську. Мовники будуть зобов'язані вести ефіри державною мовою, а також дублювати фільми і серіали, адже у п’ятницю, 13 жовтня, чинності набуває закон про квоти на ТБ, який викликав чимало дискусій в медіасередовищі. Чи готові канали до нововведень і які головні плюси та небезпеки таїть закон, розбирався "Апостроф".
Що буде
Ухвалений ще навесні закон встановлює мінімально допустимий відсоток передач українською мовою для телерадіокомпаній. Відповідно до нових правил, в ефірі загальнонаціональних каналів має бути не менше 75%, а в ефірі регіональних – 50% україномовного контенту. Вважатися україномовною програма може, тільки якщо всі репліки ведучих звучатимуть державною мовою. Використання інших мов допускається, наприклад, в репортажах з місця подій і коментарях запрошених спікерів, хоча і тут є важливий нюанс: така норма діє, якщо програма виходить в прямому ефірі. Якщо програма транслюється в записі, тоді репліки спікерів мають дублюватися українською мовою. Крім того, фільми і телепрограми, які були створені не державною мовою і не є власним продуктом телерадіокомпаній, обов'язково повинні будуть дублюватися українською мовою. Виняток – радянські фільми, зняті до 1991 року – вони повинні будуть виходити із субтитрами.
Рахувати відсоток української мови в ефірі будуть не протягом усієї доби, а окремо за двома проміжками часу – з 7:00 до 18:00 і з 18:00 до 22:00. Відповідно, в нічний час телеканали можуть вести трансляції російською або будь-якою іншою мовою. До другого читання врахували нардепи і інтереси кримських татар: їх національна мова буде мати такі ж права, як і українська.
За невиконання норм закону передбачений штраф у розмірі 5% від ліцензійного збору. Моніторити порушення буде Національна рада з питань телебачення і радіомовлення.
У цілому законодавчу ініціативу при голосуванні підтримали депутати практично всіх фракцій, схвалили її і багато медіаекспертів. З критикою виступили тільки деякі великі телеканали, які не бажають перебудовувати свою ефірну сітку.
Глядачі втечуть або звикнуть
Продюсери українських каналів кажуть, що поки мало що зміниться, адже ще рік – до жовтня 2018-го – весь національний телепродукт буде потрапляти у встановлену квоту незалежно від його мови.
"Закон, який набуває чинності 13 жовтня, передбачає перехідний період – рік, протягом цього часу програми, вироблені в Україні українськими каналами і продакшенами, зараховуються в цю квоту. Тому в наступний рік кардинально нічого не зміниться", - пояснює "Апострофу" виконавчий продюсер телеканалу NewsOne Василь Голованов.
Він упевнений, що для ведучих каналу не складе труднощів повністю перейти на українську мову. Однак нові правила, вважає Голованов, призведуть до відтоку глядачів, які звикли до російськомовного ефіру.
"У цілому через квотування на телебаченні і такі обмеження є ризик відтоку телеглядачів, які звикли отримувати інформацію російською мовою. Частина з них просто перейде в інтернет, до якого є легкий доступ, частина – до російських телеканалів або до супутника, де також є доступ до російських телеканалів і звичного їм отримання інформації зручною для них мовою", - говорить продюсер.
Мовні квоти на телебаченні можуть привести до відтоку телеглядачів, які звикли отримувати інформацію російською мовою
Однак не всі учасники ринку скептично поставилися до нововведень. За словами програмного директора "Нового каналу" Тетяни Данилюк, закон про квоти дозволить українським мовникам не залежати від російського контенту.
"Цей закон українському телебаченню і українському глядачеві на користь, оскільки остаточно знімає телебачення з голки залежності від російського контенту. Разом з розвитком власного виробництва канали звернуть увагу і на кращі зразки світового телеконтенту, який раніше якщо і з'являвся на українському телебаченні, то явно не в слотах, що генерують рейтингові показники. Тепер ситуація однозначно зміниться на краще. Особливо за рік, коли всі канали опиняться в однаковому становищі, і рішення про істотну трансформацію сітки доведеться ухвалювати всім, а не кільком обраним", - розповіла вона "Апострофу".
Данилюк вважає, що перехідний період дасть можливість каналу адаптувати контент, а крім того, стимулювати власне виробництво, наприклад, серіалів.
"У контексті схвалених мовних квот ми говоримо про адаптацію сітки і дотримання здорового балансу між локальним і закордонним контентом. Перехідний адаптаційний період дозволяє каналу здійснити трансформацію виробництва плавно. Деякі наші ведучі та експерти вже зараз активно працюють над якістю володіння українською мовою".
Крім стимуляції українського виробництва телеконтенту, квоти дозволять популяризувати українську мову серед населення, зазначає член громадської ради Національної суспільної телерадіокомпанії України Світлана Остапа.
"Шкода, що українську мову так довго відштовхували, що тепер доводиться таким шляхом – законом її відвойовувати для ефірів. Але такі заходи однозначно популяризують українську мову, це видно за тим, як діє закон про квоти на радіо, видно, наскільки популяризувалися українські пісні в Україні. Люди до всього звикають, і я думаю, що ті, хто постійно дивиться російськомовний контент, звикнуть дивитися і український, тим більше, що вони його розуміють", - прокоментувала "Апострофу" експерт.
У Національній суспільній телерадіокомпанії України вважають, що глядачі швидко звикнуть до україномовного контенту
Інший бік
У Національній спілці журналістів України побоюються за те, яким чином будуть контролювати дотримання нових правил і карати канали, що не дотримуються квот.
"Введення будь-яких квот передбачає відповідальність за їх недотримання. І у нас є застереження, чи не може бути тут розширено арсенал застосування репресивних заходів щодо ЗМІ. Як приклад наведу нещодавній випадок, коли штрафні санкції були накладені за недотримання квот на "Радіо Ера", коли було пораховано, що замість 25% пісень українською там було 23%. Штраф склав 317 тисяч гривень. На нашу думку, не можна порівняти цей штраф за 2% недотримання квоти для розмовного радіо, - розповідає "Апострофу" глава НСЖУ Сергій Томіленко. – Потім можна буде застосувати якісь репресії і накласти великі штрафи на ті чи інші неугодні телеканали, є в цьому побоювання. Ми живемо в країні, де владні повноваження не завжди використовуються за призначенням. А це інструмент додаткового з'ясування відносин, тому ми переживаємо, щоб владні повноваження не були репресивними стосовно каналів, щоб це не було інструментом тиску".
Однак Світлана Остапа вважає, що телеканалам нічого боятися, потрібно лише дотримуватися закону. "Є випадки, коли можуть порушувати випадково. Нацрада це враховує. Але якщо будуть порушувати свідомо, то будуть великі штрафи. Але на всіх каналах, радіо є юристи, і неважко вивчити закон, якщо вони хочуть і далі працювати в законних межах. Ви можете бути покарані, якщо ви перейшли вулицю не в тому місці, порушили правила керування, і вас оштрафують – це нормально. Так само і тут, це такий саме закон", - підсумувала медіаексперт.
