Готуючись до "останнього та рішучого бою" з олігархами, на Банковій, схоже, вирішили, що свобода слова у цій справі — зайвий атрибут. Для створення підконтрольної медіаімперії Банкова використовує всі методи, зокрема видачу ліцензій на теле та радіочастоти тільки для своїх компаній. До чого можуть призвести такі дії влади – читайте у матеріалі "Апострофа".
Медіа для Банкової
Конфлікт, що розпочався між Банковою з Рінатом Ахметовим, наочно продемонстрував значення у ньому ЗМІ. 19 грудня на ахметівську ТРК "Україна" на "Свободу слова" Савіка Шустера було запрошено топ-представників влади, а саме – президента Володимира Зеленського та голову його Офісу Андрія Єрмака. Але ті відмовилися та проголосили курс на ігнорування "ЗМІ олігархів". У результаті все вилилося в бенефіс екс-глави ГУР МО Василя Бурби, який викрив того ж Єрмака в зраді інтересів Батьківщини. На Банковій образилися, і в середу, 24 листопада, у пафосній заяві повідомили, що тепер "слуги" не ходитимуть на канали Ріната Ахметова.
На підтвердження того, яка медіаполітика Банковій подобається більше, останні кілька тижнів телеканал Коломойського влаштував на своєму телешоу теплу ванну для президента та "слуг". Але Коломойський – ненадійний союзник. До того ж, його телересурсу мало для війни з рештою телеканалів та ЗМІ.
"У Зеленського, звичайно, є лояльний Коломойський з його "Правом на владу" на "плюсах", але в ніші інформканалів влада нічого немає", - каже політолог Олексій Голобуцький. - Ми ж пам'ятаємо, що у часи Богдана "слуги" думали, що обійдуться без журналістів і "безпосередньо комунікуватимуть із суспільством", компенсуватимуть все це відосиками. Але не вийшло. У цій сфері був і продовжується повний провал, тому для них логічно перейматися створенням власних ЗМІ. Але тут питання - чи не пізно вже. У будь-якому разі, якщо вони вирішують завдання другого туру президентських виборів – без свого медіа їм буде дуже важко.
Очевидно, це завдання влада і почала реалізовувати, підключивши до цього підконтрольну Банковій Нацраду з питань телерадіомовлення. Наприкінці жовтня вона уперше з початку карантину провела цифровий конкурс на отримання телекомпаніями регіональних ліцензій на мовлення, виставивши 43 цифрові місцеві ліцензії у 17 областях України, зокрема в обласних центрах — Житомирі, Львові, Миколаєві, Одесі та Хмельницькому.
Найбільше частот - 15 - отримала волинська телерадіокомпанія "Аверс", яку пов'язують із соратником Ігоря Коломойського, народним депутатом від "За майбутнє" Ігорем Палицею. Палиця контролює "За майбутнє" і майже завжди голосує синхронно із "Слугою народу", виступаючи для неї донором голосів. Очевидно, у команді Володимира Зеленського ці послуги цінують: "Аверс" отримав ліцензії не лише на Волині, а й у Житомирі, Миколаєві, Рівненській та Тернопільській областях.
Чому дрібна компанія з Луцька отримує такі королівські подарунки, а більш відомі ЗМІ зі столиці та інших міст – лише відмови? У Нацраді, звичайно ж, відмовчуються, розповідаючи казки, в які навіть вони самі не вірять.
По суті, телеканал Палиці такими рішеннями Нацради наближають до статусу загальнонаціонального мовника завдяки створеним "незалежним" регулятором умовам. Як відомо, "За майбутнє" найчастіше рятує "слуг", коли у них не вистачає запасу голосів для важливих банківських законопроектів. Відповідно, ще один лояльний "рупор" не буде зайвим для влади.
Цікаво, що іншим каналам, у тому числі й "Апостроф TV", який активно розвивається, відмовили не лише у таких містах, як Львів, де частоти отримали компанії Палиці та місцевого губернатора Козицького, що ще раз підтвердило виконання Нацрадою виключно команд влади та втрату будь-яких ознак "незалежності". В Одесі, наприклад, де були три частоти на регіональне телемовлення, одну частоту передали каналу місцевого бізнесмена Ставніцера, а решту, мабуть через відсутність лояльних власників, просто залишили без переможців. І це, незважаючи на те, що на ці ліцензії були претенденти.
Складається враження, що роздача частот залежала від лояльності до влади, яку показували кандидати. Це ні що інше, як ручне управління з офісів на Банковій – кому дозволити "підключити кисень", який команда Єрмака чомусь вирішила дати лише одній компанії. Якщо ти демонструєш готовність беззаперечно працювати на Банкову – то частота твоя. Ні – так не дістанься ти нікому…
Твердою рукою створимо власну медіа-імперію
На конкурсі Нацради 18 листопада, де розглядалися частоти на ФМ-радіо у Києві та інших містах, ситуація повторилася.
Переможцями стали структури колишнього "регіонала", власника "Русского радіо-Україна" та відомого любителя Росії Миколи Баграєва, та "Море ФМ" того ж одеського бізнесмена Андрія Ставніцера. Останній відомий своїми тісними зв'язками з російським бізнесом, зокрема з одіозним мільярдером Олексієм Федоричевим, який мешкає в Монако і фігурує в базах даних російських спецслужб як людина, пов'язана з "батьком пострадянської мафії" Семеном Могилевичем.
Хоча офіційна риторика Зеленського пронизана заявами з ненавистю до російського агресора, це зовсім не перешкода для виділення частот власнику "Русского радіо" та партнеру російського олігарха, а не "Апострофу" чи, наприклад, компанії львівського мера Садового "Радіо 24". Одну із частот, на яку претендував лише канал львівського заходу, так само, як і у випадку з Одесою, просто не віддали нікому.
Такі рішення "незалежного" регулятора викликають величезні питання. По-перше, що фактично вперше, з часу створення цієї структури, вона перетворилася на відділ Офісу президента і повністю втратила незалежність. По-друге, що Банкова вирішила розпоряджатися частотами як своєю особистою власністю – кому хочу, тому і даю.
Як зазначив медіа-експерт Отар Довженко, зараз на поведінку членів Нацради впливає дуже важливий чинник: у грудні у Верховній раді відбудеться голосування за членів цього органу. І зараз більше шансів залишитися у чинного голови Нацради Ольги Герасим'юк та чинного члена Олександра Ілляшенка. До Нацради також може потрапити медіаюрист Олександр Бурмагін.
Тому механізми впливу з боку влади на Нацраду зрозумілі. Вперше з часів незалежності наявність у президента більшості в Раді та повний контроль над усіма гілками влади руйнують баланс між різними групами впливу, які дозволяли завжди, навіть за часів Януковича, зберігати баланс і дозволяти непідконтрольним владі ресурсам хоча б якось розвиватися. Нинішня політика Банкової ставить у глухий кут нові незалежні або непідконтрольні Банковій ЗМІ.
Виходить, якщо ти непідконтрольний Зеленському, то не маєш шансів отримати ліцензії на частоти і таким чином розвивати мовлення. Тобто, позиція команди Зеленського – якщо не наш, то помри… До такого ставлення до ЗМІ навіть за часів Януковича не доходили.
Слідкуйте за руками
Але історією з махінаціями та зловживаннями навколо ліцензій авантюри влади щодо створення своєї медіаімперії не обмежуються. Разом із виділенням ліцензій лише "своїм людям" за останній місяць провернули кілька інших феноменальних авантюр - такого роду історій не пам'ятають навіть досвідчені знавці українського медіаринку.
Спочатку просто з нізвідки, без проведення конкурсу, ліцензію на мовлення у форматі Т2 – цифрове мовлення на території всієї країни – отримав нікому невідомий телеканал "Аргумент ТБ". Порушуючи власні нормативи, Нацрада без конкурсу переоформила загальнонаціональну цифрову ліцензію музичного каналу М2, яким багато років управляє той самий регіонал та власник "Русского радіо" Микола Баграєв, змінила його програмну концепцію на інформаційну, а назву - на "Аргумент ТБ".
Тобто фактично створено новий інформаційний телеканал із новим власником — Сергієм Рабенком, ноунеймом, на якого оформили новий телеканал. Очевидно, щоб сховати реальних власників. Як пише "Дзеркало тижня", ймовірно, що за Рабенком стоїть Банкова, а телеканал створюють "під президента" люди з його оточення. І як знак подяки за таку ліцензію власник "Русского радіо" і отримав ще одну ФМ ліцензію по Києву – для класичного радіо, так би мовити. Грати другу частину третьої симфонії Бетховена (більш відома як "Траурний марш Бетховена") – на згадку про свободу слова та ЗМІ в Україні.
Нагадаємо, що в Україні понад 20 інформаційних чи інформаційно-розважальних телеканалів роками чекають на можливість отримати ліцензію Т2. Але якщо в тебе влада – навіщо чекати у черзі, проводити конкурси… Можна просто скористатися безмежним впливом на Нацраду та подарувати ліцензію Т2… самому собі. Без конкурсу. І хай решта почекає. Не дарма ж Зеленський став президентом – можна ж якось і використовувати владу для розподілу ліцензій на свою користь.
Але махінаціями зі створення в обхід конкуру нового каналу скандальні історії довкола Нацради не закінчилися. Цього тижня рахунки Нацради заарештували в рамках судового протесту компанії "Зеонбуд" проти Нацради. Компанія "Зеонбуд" є монополістом з поширення цифрового телебачення по Україні. Якщо раніше за "Зеонбудом" стояв Ахметов, то, за чутками, на медіаринку умовою переоформлення став вхід в компанію Коломойського та представників влади.
Але, як тепер виявилось, не лише це. Переоформивши без конкурсу ліцензії монополісту, Нацрада припустилася якихось помилок при оформленні, чомусь забула про них і досі не згадувала. В результаті "Зеонбуд" через судові справи, з якими охочі можуть ознайомитися тут і тут, може отримати ліцензійний збір у розмірі понад 24 мільйони гривень.
Спочатку 12 липня 2021 року Окружний адміністративний суд Києва виносить рішення №640/10758/21, яким повністю задовольнив позов "Зеонбуду" до Нацради про стягнення з держави на користь "Зеонбуду" 24 035 180 грн та ще майже 41 000 грн. А вже 12 жовтня 2021 року Шостий апеляційний адміністративний суд своєю ухвалою залишає це рішення в силі. Відповідно рішення набирає законної сили. Тобто починаючи з 12 жовтня 2021 року, відбувається юридичний процес стягнення понад 24 мільйонів гривень з Нацради (а фактично з держбюджету!) на користь ТОВ "Зеонбуд". Цього тижня рахунки Нацради було заарештовано.
Тобто якщо дрібні компанії, які подають на ліцензії, сплачують збір та через позицію Банкової програють конкурси – у цьому випадку їх платежі йдуть до держбюджету, незважаючи на відмову в отриманні ліцензії. А щодо свого "Зеонбуду" Нацрада зробила так, що і ліцензію оформили без будь-яких конкурсів, частоти своїм каналам у тому ж "Зеонбуді" віддали без конкурсів, а тепер навіть гроші за ці ліцензії повернуть... Чи є межі цинізму слуг Зеленського у питаннях поділу ліцензій та дерибану грошей?
Єдине, що залишається незалежним ЗМІ – звернути увагу західних партнерів України на таку ситуацію. Думка суспільства та незалежних ЗМІ Офіс президента давно вже не цікавить.