В українських закладах середньої освіти навчають дітей вести соціальний бізнес і запускати свої перші стартапи. Для цього у школах створюють невеликі навчальні фірми, де діти отримують теоретичні знання і практичні навички. Таким чином школярі можуть спробувати себе у різних сучасних професіях і вчаться створювати товари та послуги. Кошти від їх реалізації йдуть на вирішення соціальної проблеми, обраної самими ж учнями. "Апостроф" розбирався, як з’явилась така навчальна програма в Україні, як закладам освіти додати у розклад уроків новий навчальний предмет та якими кейсами вже можуть похвалитися українські школярі-стартапери.
Що таке шкільне соціальне підприємництво
Соціальне шкільне підприємництво - це нова, затверджена МОН, навчальна програма для учнів 8-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, що дає школярам сучасні навички у започаткуванні власної справи і створенні соціальних змін. Діти запускають стартапи та генерують ідеї вирішення актуальних соціальних проблем у населених пунктах.
Розповідаючи про шкільне підприємництво, координаторка з розвитку соціального підприємництва у Future Development Agency Аліна Бочарнікова, яка супроводжує учнівські проєкти, відразу наголошує: мова йде виключно про навчання, а не про трудову діяльність.
"Уявіть ситуацію. Дитина будує замок на майданчику. Виникає запитання: чи є вона будівельником? Чи потрібно їй отримати відповідні ліцензії та дозвіл на будівельні роботи? Чи узгоджене будівництво з головним архітектором та ДАБІ? Чи дотримано вимоги ДБН при зведенні будівлі? А якщо разом група дітей будує? То це вже трудові відносини? Це співробітники? Штраф 60 тис. грн за кожного неоформленого співробітника? Неповнолітні особи без трудового договору залучені до будівельних робіт – це експлуатація дитячої праці? У дорослих не виникає таких запитань до дитини, яка будує пісочний замок, а от до навчання підприємництву і легалізації роботи неповнолітніх осіб все ще запитань звучить багато. Організація освітнього процесу з навчання підприємництву виклик для шкіл. Хочу зробити на цьому акцент", - наголосила Аліна.
Вона підкреслила, що учні не займаються підприємницькою діяльністю, бо наразі їх ключова діяльність навчальна. Тобто мова не йде про їх працевлаштування, про оформлення трудових книжок. Діти відвідують уроки.
"Такі слова, як "робота", "прибуток", "директор" "зарплата" вживаються як навчальні терміни в рамках освітнього курсу", - зауважила Аліна.
Як з’явився курс соціального підприємництва в школах
Минулого року Міністерство освіти і науки України затвердило навчальний курс, головна ідея якого- дозволити закладам середньої і загальної освіти для учнів 8-11 класу включати факультативно навчальний урок "Соціальне шкільне підприємництво". До розробки навчальної програми залучили освітян та експертів з соціального підприємництва, іноземних консультантів.
Привезли цю ідею в Україну німці. У Німеччині вже понад 10 років старшокласники засновують у школах подібні освітні фірми. Фінансово підтримує проєкт Федеральне міністерство економічного співробітництва та розвитку Німеччини.
Що треба зробити школі, щоб запровадити курс
Адміністрації закладу середньої освіти, що хоче вчити дітей соціальному підприємництву, необхідно:
- написати наказ і затвердити навчальний факультативний курс;
- виділити окрему посаду вчителя-куратора, що викладатиме курс;
- почати навчання соціальному шкільному підприємництву: запросити учнів різних класів долучитися до генерації ідей бізнесу та пошуку соціальних проблем
- залучити до підтримки учнівських стартапів їх батьків, громадські організації та діючих підприємців у регіоні.
"Це величезний здобуток. Коли ми з вами вчилися в школах, таке неможливо було навіть уявити, щоб будь-яка загальноосвітня школа в маленькому селі чи великому місті могла сама за рекомендацією Міністерства освіти навчати учнів підприємництву, зокрема, соціальному підприємництву, що окрім заробляння коштів ставить на меті соціальні зміни. Тобто школи отримали "зелене світло" на навчання дітей сучасним навичкам соціального проєктування та ведення бізнесу", - наголосила Аліна Бочарнікова.
Звідки брати навчальні матеріали
Для того, щоб заклад освіти міг запровадити факультативний курс, має бути навчальна програма, навчальні матеріали, при чому у вільному доступі, а також відповідна підготовка для вчителів.
У 2020 році з’явився посібник "Соціальне шкільне підприємництво: твій перший стартап". Вчителі можуть використовувати його для викладання курсу. Посібник можна переглядати як в онлайн версії, так і замовити паперові книги для шкільних бібліотек.
Для того, аби підготувати вчителів до якісного викладання нового шкільного предмету, у березні цього року на веб-платформі "Зрозуміло" автори ініціативи опублікували навчальний онлайн курс з соціального шкільного підприємництва саме для вчителів. Курс є безкоштовним і відкритим для участі.
Є і відео-матеріали для уроків. Освітня організація "School of Me" записала і виклала в Youtube два відеоуроки (перший і другий) по 45 хвилин для старшокласників. До озвучки "запросили" Гомера Сімпсона. Онлайн-урок незвичний та інтерактивний. Ведучий, персонаж популярного мультфільму, ставить запитання, дає завдання, запрошує учнів об'єднуватися в команди та генерувати ідеї, а також думати над відповідями. Це перші два уроки, які вчитель може використати для знайомства дітей із соціальним підприємництвом. Потім в хід іде посібник.
Учні на уроках опрацьовують такі теми:
- реєстрація,
- бізнес-планування,
- комунікації та брендування,
- маркетинг і ціноутворення,
- фінансове планування,
- виробництво та ін.
Нещодавно Фонд "Східна Європа" запустив освітній онлайн-курс "Соціальне шкільне підприємництво: твій перший стартап" для учнів на веб-платформі "Зрозуміло". Він вже доступний школярам до перегляду безкоштовно. Це короткі відео по 5-10 хвилин з інструкціями і порадами, як ефективно запустити власну справу.
Що роблять учні під час навчання
У практичній частині курсу діти збирають команду, генерують ідеї бізнесу, який їм цікавий для реалізації, і обирають соціальну проблему, яку вони виявили і рішення якої є для них важливим.
У назві курсу "соціальне шкільне підприємництво" три складові.
"Соціальне" - діти визначають соціальну проблему, яка їм не байдужа. Наприклад, бракує зелених зон у місті, або безпритульні тварини не отримують своєчасної медичної допомоги і піклування. Учні готують план дій для покращення ситуації, шукають можливість розв’язання проблеми.
"Шкільне" означає, що це навчання проходить у закладі освіти. Діти можуть залучати експертизу вчителів, ресурси школи. Наприклад, спільно з викладачем біології почати вирощувати квіти у кабінеті біології чи обладнати шкільну теплицю на ґанку.
"Підприємництво" - діти моделюють виробничий процес для виготовлення товарів чи надання послуг. Вивчають ринок, потреби клієнтів, створюють прототип продукту, першу його версію, і надалі покращують технологію виробництва При цьому учні розподіляють робочі задачі між собою, обирають учня-директора. Визначають хто відповідальний за ведення соціальних мереж, копірайт, дизайн, виробництво, облік фінансів, співбесіди з новими працівниками, рекламу, тощо. Діти можуть замінювати один одного на посадах. Так вони опановують всі процеси, які відбуваються в організації.
У команді соціального шкільного підприємства можуть бути учні різних класів - не обов'язково однокласники. Роботу шкільної фірми супроводжує куратор - викладач, чи хтось із батьків, або запрошений підприємець. Ця людина допомагає та консультує у виробничих питаннях та організації процесу.
Курс розрахований на один навчальний рік, під час якого діти вчаться вести документообіг, ознайомлюються з договорами, актами, рахунками і звітними документами, які є у звичайних підприємствах. Складають щомісячні плани роботи, рахують, скільки матеріалу вони мають на виробництві і скільки потребують. Ведуть публічну звітність на сторінках своїх шкільних фірм в соціальних мережах.
Як шкільні фірми реалізовують продукцію
Юридично шкільна фірма може працювати у трьох форматах.
Перший, у вигляді шкільного проєкту без окремого юридичного статусу, в межах якого учні можуть вчитися, але це винятково навчальна діяльність без повного підприємницького циклу - продаж продукції, отримання коштів не передбачається.
Другий - шкільне навчання у партнерстві з уже діючою юридичною особою (громадською організацією, спілкою, фізичною особою-підприємцем), що бере на себе адміністрування діяльності шкільної фірми (ведення бухобліку, податкової звітності і продаж продукції).
Третій шлях, найскладніший і найцікавіший, команда учнів реєструє власну організацію. Учнівські фірми в Україні можуть діяти на базі молодіжних організацій. Але важливо зважати, що не завжди учні після уроків мають час і готові взяти на себе відповідальність стати співзасновником і вести підприємницьку діяльність. Тож цей формат реєстрації можливий лише за наявності бажання у дітей та за підтримки їх батьків.
Часто освітні заклади, якщо вже запустили факультатив із соціального шкільного підприємництва залучають супроводжуючі організації. Хоча є і приклади, коли учні та їх батьки засновують громадську молодіжну організацію, якою спільно керують діти і дорослі. Такі партнерські організації оформлюють угоди про співпрацю з закладом освіти і допомагають забезпечувати освітній процес, продавати продукцію та реалізувати соціальну складову.
Що виробляють діючі соціальні шкільні підприємства
Шкільну фірму Wood&Kids.UA створили на базі Гірської багатопрофільної гімназії у місті Гірське Луганської області - неподалік від контактної лінії. Школярі виробляють дерев’яні іграшки, а отримані кошти скеровують на висадку дерев у місті. В команді 6 учнів: директор, конструктор, фінансовий директор, художник, технолог та менеджер з комунікацій.
Як пояснюють самі школярі, в місті не вистачає зелених зон і затінку у місцях відпочинку. Тож учні збирають кошти на висадку нових дерев у містечку.
"Наша візія - хочемо жити у світі, у якому всім дітям вистачає іграшок і дерев. Цінності нашої команди: ми отримуємо професійний досвід і розвиваємо наші таланти. Наші товари натуральні і не шкодять середовищу. Ми хочемо висаджувати дерев більше, ніж використовуємо. Наша соціальна мета: заробити кошти для висадки 300 дерев для озеленення міста до кінця року", - зазначив учень-директор Кирило.
Виробляють іграшки на лазерно-гравірувальному верстаті, попередньо програмуючи модельні вироби на комп'ютері у кабінеті праці. Викладач інформатики і праці став куратором шкільної фірми. Для налагодження роботи верстату і навчання дітей роботі з деревом гімназія залучила партнерську бізнес-організацію, що виготовляє дерев’яні моделі годинників, а для реалізації соціальної складової заручилися підтримкою благодійної організації. Здебільшого діти виготовляють розвиваючі іграшки, та іграшки, що нагадують елементи популярних комп'ютерних ігор. Наприклад: керамбіт із комп'ютерної гри CS GO.
Учні Заворицького НВК у Київській області навчилися виготовляти мед. Команда шкільної фірми складається з 15 школярів від 9 до 15 років.
Виробничі потужності дітей - 6 вуликів, 5 бджолосімей, понад 50 одиниць різноманітного захисного обладнання та інвентарю для бджільництва, 300 кв.м. території.
Керівниця СШП "Шкільний вулик" Анастасія Бобошко каже, що на їх підприємстві працює 10 тисяч працівників - "жужиків".
"Наша соціальна місія: перераховувати отримані кошти місцевому дитячому будинку та на потреби шкільного самоврядування Заворицького НВК. Ми брали участь в навчальних майстер-класах з основ фінансового планування, маркетингу, пасічникування, виготовлення контенту для соціальних мереж, безпеки бджільництва, знайомились з виготовленням hand made з медової продукції", - зазначила учениця Анастасія Бобошко.
Не чекаючи етапу збору і викачки меду, діти почали створювати додаткові види медової продукції. Зокрема, робили подарункові набори свічок з воску. А після масової викачки меду в кінці сезону планують робити крем-мед, солодощі без цукру та медове мило.
Фірма вже залучила перших клієнтів, товари набувають популярності і кількість замовлень збільшується.
15% від отриманих коштів шкільна фірма направляє на забезпечення, розширення пасіки.
Зараз у підприємства можна замовити солодощі з меду у вигляді цукерок, мармеладу, граноли з меду.
Це фотостудія, яку заснували учні Вінницького технічного ліцею цією весною. Крім штатних фотографів у команді є менеджер, контент-мейкер, медіа-директор та бухгалтер.
Метою шкільного підприємства є створення контенту для соціальної реклами, проведення фотовиставок, відеороликів для громадських організацій та соціальних підприємств.
"Головною цінністю і головним досягненням нашої команди є люди. Наші фотографи вже мають певний досвід роботи від 1 до 3 років, тому клієнтами нашого підприємництва є суміжні клієнти членів нашої команди. Крім фотосфери, я займаюся web-розробкою, велика перевага в тому, що в нас буде якісний професійний сайт", - зазначив 9-класник Артур Дубінін.
За його словами, "BLACK CHERRY" готові працювати і у форматі B2B - допомагати іншим соціальним підприємствам створювати логотипи та робити фотосесії.
Девіз цього шкільного підприємства - нове життя старим речам.У команді 25 дівчат, які із вживаного одягу роблять аксесуари для тварин: іграшки, лежаки тощо.
Соціальною проблемою для школярів з Тернопільщини стало те, що багато людей не задумуються, як вони утилізують використаний одяг, викидаючи його чи спалюючи. Тому діти вирішили дати йому друге життя.
Дівчата збираються щотижня та виготовляють продукцію. Продукція реалізується в Instagram. Ціни, кажуть представниці фірми, відповідають роботі та витратам на додаткові матеріали, і є значно нижчими, ніж в інших магазинах.
ECO GRAS - з німецької "еко-трава". Шкільне підприємство почало роботу на початку цього літа. Діти з маленького селища Стандниця на Вінничині в школі вирощують мікрогрін. Це маленька зелень: базилік, гірчиця, рукола тощо.
Товар продається на ярмарках та онлайн, а виручені кошти учні збирають на запуск сортувальної станції при Стадницькій гімназії. Разом з цим діти проводять безкоштовні майстер-класи про еко-упаковку та вчать селян відмовлятись від поліетиленових пакетів.
Своєю роботою діти хочуть підвищити рівень знань громади про здорове харчування та екологічні способи поводження зі сміттям.