Наприкінці квітня Кабмін зобов'язав чиновників, що виїхали через війну, повернутися в Україну. Логіка рішення була простою: раз чиновник отримує зарплату з державного бюджету, то залишати державу у найважчий період її історії, мабуть, не зовсім етично. Але несподівано нове розпорядження уряду змусило хвилюватися тисячі освітян за кордоном, які зараз викладають дистанційно – чи потрібно їм повертатися до країни, адже вони також бюджетники? Тим паче, що традиційно більшість українських педагогів - жінки. І багато хто з них покинув Україну, рятуючи від війни не лише себе, а й дітей. Чиновники у столиці заспокоюють шкільних вчителів та вихователів: держава не вимагає їхнього повернення, але місцева влада на місцях говорить зовсім інше. Що відбувається – з'ясовував "Апостроф".
Повертатися чи ні
Першу спробу повернути чиновників Кабмін зробив 12 квітня, коли дозволив роботу державних службовців та працівників державних органів за межами України лише у разі офіційно оформленого відрядження. Без відрядження потрібно було повернутися до 25 квітня інакше – дисциплінарне стягнення, аж до звільнення.
Освітній омбудсмен заспокоїв: вчителів та вихователів це не стосується.
"Вчителі не є державними службовцями, а школа - це не державний орган ні за статусом, ні за належністю. Школа - це установа, а не орган і це не державна власність, а комунальна", - пояснив "Апострофу" омбудсмен Сергій Горбачов.
Другу спробу уряд зробив 26 квітня, ухваливши постанову з аналогічною забороною на перебування за кордоном для працівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки.
Педагоги та під цю категорію обов'язкових повернень не підпали.
"Установа освіти комунальної форми власності не є "суб'єктом господарювання державного сектору економіки". Дистанційно працювати вчителю з-за кордону можна, для цього не потрібне відрядження" , - запевнив Сергій Горбачов.
Але на практиці все виходить дещо інакше.
"Працюю на посаді завідувача методичного відділу та керівника гуртка, перебуваю зараз за кордоном. Вимушена була писати заяву за свій рахунок у зв'язку з неможливістю виконувати обов'язки методиста. Працювати дистанційно керівником гуртка директор не дозволила", - скаржиться в соцмережах користувач Наталія Костенко.
"Деякі відділи освіти вже змусили вчителів написати заяви та розірвати трудові відносини. Діти залишилися без вчителів", - додає користувач Наталія Веренич.
У таких ситуаціях освітній омбудсмен радить не виконувати незаконних наказів.
"Незаконні накази не повинні виконуватися, їх необхідно опротестовувати. Дії наших самодурів, які не вміють читати закони, абсолютно абсурдні", - наголосив Горбачов.
Таким чином, освітяни цілком на законних підставах мають право викладати дистанційно, навіть перебуваючи за межами України.
На "голій" ставці
Але дистанційний формат має один істотний недолік: радикальне скорочення заробітних плат вчителям в результаті скасування надбавок. Адже саме надбавки, наприклад, за класне керівництво, сертифікацію, перевірку робіт учнів, найчастіше становлять майже половину зарплати вчителя.
При цьому, згідно з роз'яснювальним листом освітнього омбудсмена, якщо педагоги повноцінно працюють у дистанційному форматі, то скорочення зарплати у них не повинно бути. Якщо ж установа освіти повноцінно працювати не може, то у відповідність до статті 34 КЗпП, може бути оголошений простій. Але навіть у цьому випадку зарплата нараховується.
"Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче двох третин тарифної ставки встановленого працівнику окладу. Тобто під час військового становища керівник не може виплачувати працівникові закладу освіти менше ⅔ тарифної ставки", - зазначається у тексті листа.
Але знову ж таки, у дійсності справи інакші.
"Зарплати скорочують від 10% і до переведення педпрацівника на мінімалку. Плюс до цього скорочення відпустки з 56 до 24 днів. За фактом у серпні комунальні послуги сплатити буде нічим. Якщо така тенденція збережеться, буде простіше піти у чорнороби: зарплата та сама, а відповідальності менше", - скаржиться користувач Сергій Сокирко.
"Київ, Деснянський район. Станом на сьогодні ні авансу, ні зарплати за квітень. Остання виплата була 17 березня", - додає користувач Ірина Пащенко.
І таких повідомлень на педагогічних форумах сотні.
Що буде далі
За такої ситуації чого ж українським школярам чекати у новому навчальному році? Чи залишаться взагалі в школах вчителі, чи підуть на високооплачувану роботу?
"У нас і до 24 лютого було досить багато незаповнених вакансій у школах. Особливо це стосувалося так званих предметників. Дуже складно було знайти вчителів фізики, математики, вже не кажучи про інформатику. А в ті місця, куди приїжджають наші педагоги, також є дефіцит працівників освіти. І можливості продовжити там роботу теоретично залишаються, незважаючи на різницю у мові" , - констатує експерт напряму "Освіта" Українського інституту майбутнього Микола Скиба, коментуючи ситуацію "Апострофу".
"Виїхали вчителі, але й виїхали діти з батьками. Тому зараз ми маємо дуже серйозний дисбаланс тієї системи шкільної освіти, яка була до війни", - додає "Апострофу" співголова громадської організації "Батьки SOS" Олена Парфьонова.
Втім, за словами експертів, навіть у воєнний час українська освіта виживе. Але системі доведеться трансформуватись.
"Так, система освіти отримає прогалини в плані забезпечення кадрами, інфраструктурою. Але нам належить переосмислити, що для нас означає освіта. У майбутньому освіта вже не зможе бути простою дисциплінарною практикою. Вона має стати вже способом адаптації до світу, турботою, психологічною допомогою. І у цій ситуації вже потрібні будуть педагоги іншої кваліфікації, які зможуть надати таку допомогу”, - зазначає Скиба.
"Сказати однозначно, що все зникло і до нового навчального року ми не наберемо вчителів, я не можу. Поки що у нас ще є час підготуватися. Так, хтось отримав 153 гривні за квітень, хтось не отримав ще нічого, комусь залишили 80% "голої" ставки - це все правда. Але все одно всі вчителі, з якими я на зв'язку, кажуть, що продовжуватимуть навчати наших дітей", - резюмувала Парфьонова.