На окупованих територіях Донбасу та півдня України російські загарбники насамперед намагаються налагодити систему своєї пропаганди. Рашисти возять містами автозаки зі встановленими екранами, на яких з ранку до ночі транслюються російські федеральні канали, видають газети російською мовою і навіть експортують живих пропагандистів, які розповідають, як "чудово" живуть українці в окупації. Але найгірше те, що свої липкі щупальці брехні та обману рашисти простягають до дітей, перекроюючи за своїми лекалами систему шкільної освіти. Втім, у цьому немає нічого дивного, адже як заповів ідейний натхненник російських пропагандистів та найближчий соратник Гітлера Йозеф Геббельс, молодь не можна віддавати нікому. Як рашисти намагаються окупувати уми маленьких українців, чим це загрожує і чи можна з цим щось зробити – з'ясовував "Апостроф".
"Освіта" на кістках
Не встигли ще охолонути руїни Маріуполя, як окупанти відразу почали на його уламках перекроювати програми шкільного навчання.
Так, за інформацією екс-омбудсмена Людмили Денисової, рашисти планують повністю русифікувати навчання у захопленому місті, запровадивши свої стандарти.
"В рамках "адаптації" на російські програми в школах викладатимуть лише три предмети: російську мову та літературу, історію росії та математику, - зазначила Денисова. - Загарбники також влаштували "організаційно-методичні" збори вчителів, яких примушують до співпраці в освітньому процесі. Незгодним загрожують "негативними" наслідками - від "фільтраційних таборів" до обмеження "гуманітарної" допомоги".
При цьому, за словами радника мера Маріуполя Петра Андрющенка, жодних літніх канікул у маріупольських дітей не буде - русифіковане навчання продовжуватиметься все літо.
Куди ж окупанти зганятимуть дітей, беручи до уваги, що у місті зруйновано близько 80% житлового фонду?
"Деякі приміщення там ще залишилися. У середньому, близько 15% шкільних приміщень більш-менш придатні для того, щоб їх відновити. Тобто все ж таки не всі школи Маріуполя зруйновані під нуль", - пояснив "Апострофу" Петро Андрющенко.
Втім, така "освіта" загрожує обернутися для дітей приморського міста катастрофічними проблемами. Справа в тому, що місто знаходиться на порозі епідемічної катастрофи.
"У місті моторошна атмосфера. Майже немає світла. Спробували дати воду - затопило всі вулиці, розмило багато могил, поховань. Ми стоїмо на порозі епідемії: зараз спека, трупи розкладаються, у місті стоїть запах", - зазначав депутат міськради Олександр Лашин.
"Місту загрожують епідемії дизентерії, холери, шлунково-кишкові інфекції… Та все що завгодно. Епідемії можуть спалахнути будь-якої миті", - додає Андрющенко.
Але очевидно, що такі "дрібниці", як безпека дітей під час навчального процесу, окупантів не хвилюють. До чого такий поспіх? Навіщо рашисти прагнуть якнайшвидше організувати освіту на руїнах та кістках?
"Їм потрібно якось показати, що вони прийшли туди "на віки". Там повністю зруйноване місто, в якому жити неможливо. Зараз наближається літо і є величезні ризики поширення різних захворювань. Відновлення навчання - це прийом відволікання уваги людей від того факту, що вони живуть у зруйнованому місті без економіки та соціальної сфери", - пояснив "Апострофу" директор агенції розвитку Приазов'я Костянтин Батозький.
Стандарти смерті
За інформацією правозахисників, спроби рашистів відновити освіту відбуваються також на тимчасово окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей.
"Рашисти використовують освіту як зброю та продовження "спецоперації". Пропаганду в освіті використовують проти основного населення рф, і ті ж самі принципи, звичайно, посилені, апробують на тих людях, які залишилися на окупованих територіях", - пояснює "Апострофу" експерт напряму "Освіта" Українського інституту майбутнього Микола Скиба.
Які ж "свої стандарти" навчання запроваджує окупант? Це легко дізнатися, якщо поглянути, на що перетворилася шкільна освіта на окупованих ще з 2014 року територіях сходу.
Наприклад, у програмі загальної середньої освіти так званої днр зазначено, що освіта має досягати мети "усвідомлення у школярів почуття причетності до долі росії та днр, готовності до служіння батьківщині та її захисту". Простіше кажучи - зі шкільної лави необхідно усвідомити, що хочеш не хочеш, а за росію (читай путіна) треба померти.
Російська мова у цьому контексті визначається "основою громадянської ідентичності та головним фактором національного самовизначення".
Також у школах на окупованих територіях мають прищепити учням "готовність протистояти ідеології екстремізму та іншим негативним соціальним явищам". Безвідносно до контексту – звучить благородно. Але знаючи, як в упаковку "екстремізму" росія може загорнути будь-що: від антивоєнних протестів до права українців на захист своєї землі – це ще одна ідеологічна пастка.
Ну і, звичайно, обов'язково має бути "виховання учнів у дусі патріотизму, поваги до багатонаціональної російської держави".
Відповідно, використовуючи такий арсенал імперських ідеологічних штампів, не дивно, що рашисти насамперед беруться за уми дітей на окупованих територіях.
Чому це небезпечно?
Якщо виходити з факту, що мета путінського режиму – знищення української державності та нації, то пропаганда у школах – це атомна бомба, яка ще 2014 року розірвалася на території України. "Спецоперація" завершиться поразкою, а от пропагандистські штампи на довгі роки ризикують залишитися в умах дітей, створюючи майбутню платформу для штучного поділу нації.
"З освітою формується майбутнє покоління, його світогляд, кругозір, ідеологія – і рашисти це роблять, звичайно, не дарма. Вони дуже сподіваються, що з тих дітей, які залишилися на окупованих територіях, їм вдасться сформувати щось подібне до того, що ми бачимо сьогодні в закладах освіти росії. З тими самими підходами і з тим самим ідеологічним ґрунтом у виховній роботі. І це реальна небезпека", - каже "Апострофу" екс-керівник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук.
Дійсно, ті діти, яким на початку війни було лише по 10 років, зараз цілком проходять за віковим цензом мобілізації для "захисту вітчизни" на основі "причетності до долі росії".
Натомість, за словами освітнього омбудсмена Сергія Горбачова, існує й інший рівень небезпеки.
"Небезпека полягає не тільки в тому, що ми можемо отримати серйозну "промивку" мозку наших дітей. Це стратегічний задум рашистів. Є ще ближча небезпека – небезпека для життя вчителів, які зберігають вірність Україні та ухиляються від участі у цій деукраїнізації. І тут треба бути дуже обереэжними. З одного боку, участь у реалізації освітніх програм окупанта передбачає відповідальність за статтею 111-1 Кримінального кодексу (колабораційна діяльність, – "Апостроф"), а з іншого боку, і це на мій погляд пріоритетно, ми повинні дбати про збереженні життя наших громадян, зокрема, звісно, і вчителів", - пояснив "Апострофу" Сергій Горбачов.
Таємна зброя
Не менш важливе питання, чи зможе Україна після деокупації територій донести до школярів правду?
Тут вирішальними будуть два фактори. Перший – час, проведений в окупації, адже чим довше рашисти займатимуться освітньою пропагандою, тим складніше буде подолати її наслідки. На даний момент навчальний рік практично завершений, а отже, принаймні, у найближчі три літні місяці окупанти матимуть менше шансів дістатися до дітей.
"Але все одно, я думаю, будуть якісь псевдопатріотичні табори, втягування молоді до мілітарних структур під прикриттям патріотичного виховання", - зазначає Скиба.
Другий фактор – особисті якості самих українських школярів. І цю "контрзброю" не варто скидати з рахунків.
"Багато чого залежатиме від того, як раніше попрацювали українські педагоги, наскільки вони зрозуміли концепцію нової української школи і чи змогли застосувати її до учнів, бо ця концепція про свободу, про те, що в центрі системи освіти має бути дитина. Не програма, не система, а саме дитина. Якщо ці зміни насправді відбулися і не були декоративними, то буде або психологічний опір учнів або неприйняття, як це було за радянських часів у тих сім'ях, де батьки могли пояснювати правду дітям", - запевняє Скиба.
На думку Ігоря Лікарчука, українські педагоги все ж таки попрацювали якісно.
"Українською системою освіти в учнів закладено дуже позитивні риси характеру, світогляду, кругозору та знань", - зазначає Лікарчук.
Проте після деокупації на систему освіти чекає масштабна робота.
"Одразу після повернення окупованих територій має розпочатися дуже велика та потужна робота в закладах освіти, педагогічних колективах. Це очищення від колаборантів у педагогічному середовищі. Якщо ми їх залишимо в закладах освіти, то буде біда. Якщо прийдуть вчителі з відверто вираженим українським світоглядом, українські патріоти, то ми зможемо перемогти це лихо. Я не маю на увазі тих освітян, які змушені заради збереження життя робити те, що їм кажуть", - резюмував Лікарчук.
Але це буде згодом. А що робити зараз? Як протистояти освітній спецоперації та чи можливо це у принципі?
"Можливо, і тут може допомогти доступ до онлайн ресурсів, який благо почали нарощувати під час пандемії. Це може бути зв'язком з українським контекстом великої країни та тимчасово окупованих територій", - наголосив Скиба.
Крім того, анітрохи не менше школярів підтримки держави потребують педагоги. І це також заходи, які держава може вжити зараз, не чекаючи деокупації.
"Нам варто дати більше підтримки людям, які не зі своєї вини опинилися на окупованих територіях. Треба їх підтримати морально та чисто юридично. Наприклад, є величезні проблеми з виплатою заробітної плати людям, які залишаються вірними Україні та продовжують працювати дистанційно. Не завжди можна нарахувати заробітну плату для цих людей. А це потрібно робити. І це обов'язок і зона компетенції військових адміністрацій відповідних територій. Багато де фізично знищені управління, відділи освіти, втрачені доступи до казначейських рахунків, немає можливості нарахувати гроші, а там де нараховують не завжди можна використовувати ці гроші, адже банкомати на окупованих територіях ніхто не поповнює українською готівкою", - пояснює освітній омбудсмен.
Крім того, потрібно надати гарантії вчителям, які зараз звільняються через небажання працювати з окупантами, що після звільнення тимчасово окупованих територій цей наказ окупаційних чиновників про звільнення буде визнаний недійсним з моменту внесення. І таким чином зберігатиметься і місце роботи, і компенсація за вимушений прогул, і не перериватиметься педагогічний стаж. Це дуже важливо для багатьох, адже від цього залежить майбутня пенсія вчителів. Треба, щоб держава людей підтримала", - підсумував Сергій Горбачов.