Під звуки тривожних сирен в Україні нещодавно пролунав останній дзвоник для школярів. Щоправда, як і саме навчання, відбулося це дистанційно. Вже декілька років - спочатку через пандемію коронавірусу, а зараз через війну - школярі та студенти вимушені здобувати освіту в дуже напружених і незвичних до цього умовах. Але освітній процес має продовжуватися, і наступний навчальний рік 2022/2023 розпочнеться 1 вересня. А от коли саме відкриються навчальні заклади, та в якому форматі буде відбуватися навчання - "Апостроф" дізнався у народної депутатки від "Слуги народу", членкині Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Юлії Гришиної.
– Чи ведуться обговорення з МОН та обласними департаментами освіти з приводу того, чи відкриються навчальні заклади з 1 вересня і у якому форматі?
– Звісно, такі обговорення ведуться дуже активно. У нас залишилося не так багато часу для того, щоб максимально підготуватися до 1 вересня. Ми не маємо право цей час згаяти. Основна проблема полягає у тому, що у нас більше двох тисяч закладів освіти або повністю знищено, або пошкоджено. Це перша проблема, яку треба проаналізувати і знайти шляхи вирішення. Друга – це те що в країні йде війна, і є вірогідність, що з першого вересня вона не припиниться.
Є ще проблема з викладачами, бо частина їх виїхала і знаходяться або всередині країни, або закордоном, і невідомо, хто з них повернеться. Частина дітей також виїхала у безпечні місця. Це вже такі статистичні моменти, які теж є дуже важливими.
У нас точно будуть області, де не будуть вестися активні бойові дії і буде безпечна ситуація. Там є всі підстави для того, щоб очно відкрити заклади освіти: садочки, школи, університети. Але для того, щоб це зробити, обов'язково повинно бути в наявності або бомбосховище у самому приміщенні, або десь зовсім поруч якесь безпечне місце. Тому що на перше місце у нас виходить питання безпеки дітей. Якщо раніше при коронавірусі ми говорили про забезпечення індивідуальними засобами захисту і таке подібне, і головним завданням було забезпечити захист здоров'я наших дітей, то зараз ми говоримо про забезпечення захисту життя наших дітей.
Тому на сьогодні ведеться робота. Міністерство освіти вже проводило нараду з департаментами освіти з приводу підготовки до 1 вересня. Зараз проводиться аудит усіх приміщень на наявність оцих безпечних місць. І ми розуміємо, що достатньо невелика кількість закладів освіти у нас мають бомбосховища, і навіть поруч не всюди є безпечні місця. Тому зараз активно іде робота місцевих влад у співпраці з МОН з приводу того, як вирішувати це питання. У Львові, наприклад, знаю, що залучаються місцеві кошти на те, щоб обладнати ці безпечні місця.
– То все ж робиться ставка на те, щоб діти максимально могли вийти на навчання офлайн?
– Звичайно. Це дуже важливо, щоб діти вийшли очно. Ми самі розуміємо, що спочатку у нас був ковід, тепер війна. Це дуже шкодить дітям, їхній освіті та соціалізації. І взагалі, де є зараз можливість, треба надати її, щоб діти могли піти до школи. Це принципово важливо під час війни, коли діти пережили і переживають цей важкий період, щоб вони могли зустрітися, спілкуватися. Але все залежатиме від безпекової ситуації.
– А як буде відбуватися навчальний процес у регіонах, які будуть визначені як небезпечні. Які знаходяться близько до лінії фронту - це і Запоріжжя, і Миколаїв, і Харків?
– Там буде тільки дистанційний формат навчання, якщо ситуація до того часу не покращиться. Але звідти виїхало багато дітей, зараз більшість з них всередині країни і є тимчасово переміщеними особами або перебувають за кордоном.
– Коли батькам очікувати на конкретику, щоб вони розуміли, чи зможе їхня дитина відновити навчання очно, де саме, або ж навчатися дистанційно?
– Ми зараз робимо все, щоб зробити цей моніторинг та аудит якнайшвидше, щоб отримати точну інформацію. Вона в принципі вже готова, тому що підготовка велася раніше, вивчалися місця, де є бомбосховища, а де нема. Тобто інформація буде скоро зібрана, головне вирішити потім, що із цим робити. Тому що для того, щоб скрізь зробити бомбосховища, для цього потрібно багато грошей. Це ми будемо вирішувати. І вже найближчим часом ми будемо намагатися дати цю інформацію суспільству.