Порушення Росією умов Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності (РСМД), а також критика Дональдом Трампом угоди про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СНО-3) стають провісниками змін в сфері контролю над ядерною зброєю і ядерного роззброєння. Фахівці попереджають, що недотримання договору про РСМД може стати перешкодою для перепідписання договору про СНО і подальшого скорочення ядерних арсеналів головних ядерних держав.
Порушення балансу
Недавнє висловлювання президента США Дональда Трампа чудово характеризує перспективи ядерного роззброєння. "Я перший, хто хотів би побачити, що у всіх — ні у кого — немає ядерної зброї. Але ми ніколи не будемо серед тих, хто відстає порівняно з будь-якою країною, навіть якщо це дружня країна, ми ніколи не будемо відставати в ядерній потужності [... ] було б чудово — просто мрія — щоб у жодної країни не було ядерної зброї, але, якщо країни мають намір її мати, ми будемо кращими", — сказав Трамп в інтерв'ю Reuters. Він, правда, не озвучив жодних деталей можливого плану з розширення ядерного арсеналу.
Згідно з чинним американо-російським договором про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СНО-3), до 5 лютого 2018 року ядерні арсенали США і РФ повинні бути скорочені до однакового рівня. Але американський президент назвав ту угоду "односторонньою".
На думку співдиректора програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексія Мельника, поки рано робити висновки про наміри Трампа: "Що можна сказати напевно, у нього зараз немає сформованої позиції з багатьох питань, в тому числі з питання ядерного роззброєння. Його декларації часто суперечать одна за одній".
В інтерв'ю британському інформагентству Трамп також підтвердив позицію США щодо дій Росії: розгортання Москвою крилатих ракет наземного базування суперечить договору про скорочення озброєнь Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності (РСМД) від 1987 року, який вважається однією з основ завершення холодної війни. В середині лютого The New York Times повідомила, що РФ розгорнула два дивізіони наземних крилатих ракет класу "земля-земля" — всього вісім бойових машин. Може йтися про ракету 9M729 з дальністю 5500 км, яка може нести звичайну і ядерну боєголовку, тоді як РСМД вимагає ліквідації ракет наземного базування з радіусом дії від 500 до 5500 км.
У США і раніше висловлювали невдоволення з приводу розгортання ракетних комплексів на території РФ і відповідних випробувань, а також з 2014 року озвучують стурбованість тим, що це може порушувати договір про ліквідацію РСМД. Але моделі пускових установок не дозволяють з точністю визначити технічні характеристики ракет.
Тему крилатих ракет, здатних нести ядерний заряд, Трамп пообіцяв обговорити на зустрічі з Володимиром Путіним, якщо вона відбудеться. Поки така зустріч в графік президента США не внесена. Після згаданого інтерв'ю теми ядерного роззброєння торкнувся міністр закордонних справ Німеччини Зігмар Габріель, він закликав США і Росію до прямих переговорів з цього питання, щоб контакти між двома ядерними державами відбувалися "не тільки через Twitter або інтерв'ю".
Як прокоментував для "Апострофу" директор департаменту міжнародної безпеки фонду "Майдану закордонних справ" Олексій Куропятник, США і Росія намагаються "обійти обмеження, які в цілому накладаються обмеження на ракетні війська і ядерну зброю, тобто засоби доставки і самі боєзаряди". Зокрема, Росія порушує умови договору про РСМД, наприклад, через "Іскандери". Тоді як США намагаються отримати перевагу в сфері неядерних озброєнь, а у РФ "такої можливості немає".
"Справа в тому, що поява ракет середньої і малої дальності змінює знову всю картину — виходить, потрібно заново про все домовлятия. А росіяни звинувачують американців в тому, що вони купують у нас ракети середньої дальності, які працюють в якості мішеней: це теж заборонено", —пояснив Куропятник. За його словами, порушення Росією умови РСМД загрожує не стільки американцям, скільки союзникам США в Європі. І це не подобається, як Вашингтону, так і європейським столицям.
Однак найголовніше, додав він, в тому, що слід очікувати зміщення балансу сил на користь США: "У росіян катастрофічно не вистачає засобів доставки стратегічних боєзарядів на відстані понад 5500 км. Вони у них просто застарівають. Кількість платформ теж впала нижче норми. І американці бачать, що росіянам нічим заповнити цю прогалину. Тобто боєзаряди є, а коштів доставки немає. Тому і з’являються ракети з шістьма боєголовками, з десятьма боєголовками".
Криза СНО-3
Договір СНО-3 президенти Барак Обама і Дмитро Медведєв підписали в Празі в 2010 році, а вступив він в силу, після ратифікації парламентами, в лютому 2011. Термін його дії закінчується в 2021 році, і договір не буде продовжений автоматично. Угода передбачає скорочення кожною стороною числа розгорнутих стратегічних ракет всіх видів, в тому числі важких бомбардувальників, до 700 одиниць, а боєзарядів — до 1550.
Американські ЗМІ повідомляли, що Трамп розкритикував СНО-3 і в телефонній бесіді з Путіним в кінці січня. Але, якщо вірити авторитетному The Hill, під час розмови президенту США довелося перерватися, щоб уточнити у помічників суть угоди. Російська сторона імовірно виступала за продовження договору. Як заявив після недавнього висловлювання Трампа перший заступник голови комітету Ради Федерації з оборони та безпеки Франц Клінцевич, Росія має намір розширити свій ядерний арсенал до гранично допустимого, згідно СНО-3, рівня: він "не дотягує" до цифри в 1550 боєголовок, тоді як у США їх, навпаки, більше.
У американців інша статистика. За даними Держдепартаменту на лютий 2017 року, Росія розгорнула вже 1796 боєзарядів — на 259 більше, ніж шість років тому. Тоді як американці за цей час скоротили свій арсенал з 1800 до 1 367 одиниць. Тобто не вписалась в норму якраз Росія. Це — число боєголовок на бойовому чергуванні. Взагалі ж, згідно з даними антиядерної групи Ploughshares Fund, у Росії зараз 7300 ядерних боєголовок, у США — 6970.
Ще до заяви Клінцевіча за продовження договору СНО-3 виступив голова профільного комітету Віктор Озеров. За його словами, Росія "категорично проти того, щоб цей договір припиняв свою дію" і буде наполягати на його продовження.
Договір про скорочення стратегічних наступальних озброєнь дійсно не завадив Росії наростити кількість боєголовок. Однак попередній досвід і окремі прояви некомпетентності Дональда Трампа в даній сфері дозволяють зробити висновок, що американський президент в цілому налаштований на критику угод, укладених попередньою адміністрацією.
У Вашингтоні насправді вистачає критиків СНО-3 (це, зокрема, один із союзників Трампа, екс-посол США в ООН Джон Болтон), але вихід з угоди навряд чи здаватиметься істеблішменту розумним рішенням. Якщо США підуть на такий крок, може виникнути безглузда ситуація, коли Сенат відмовиться ратифікувати новий договір по СНО. А це буде означати повномасштабну гонку озброєнь. Цього бояться і в Росії: саме про можливість нової гонки після слів Трампа попередив глава комітету з міжнародних справ в Раді Федерації Костянтин Косачов, відзначивши що в планах Трампа дійсно може бути збільшення ядерного потенціалу.
Як сказав "Газете.ru" російський фахівець з нерозповсюдження ядерних озброєнь Московського Центру Карнегі Петро Топичканов, продовження СНО-3 було б для Росії і США прийнятним кроком, адже висловлювання Трампа не відповідають лінії істеблішменту. Але зашкодити перепідписанню може криза якраз навколо РСМД. Топичканов припустив, що спроби Трампа домовитися з РФ у ядерній сфері можуть призвести до того, що розвідувальне співтовариство, з яким Трамп в складних відносинах (особливо після звинувачення спецслужб у витоках для ЗМІ), влаштує витік про порушення Росією РСМД. А це вже поставить американського президента в досить обмежену ситуацію, тобто "не залишить Трампу поля для маневру".
Деякі фахівці в галузі міжнародної безпеки попереджають, що крах РСМД буде означати аналогічну долю і для СНО, а значить і всієї системи ядерного нерозповсюдження.
Втім, Куропятник не очікує від США виходу з СНО-3: "Я думаю, що обидві сторони будуть намагатися з цієї угоди не виходити. [Передбачений договором] верифікації механізм - 18 несподіваних інспекцій на рік - це величезний ресурс, щоб тримати партнерів у тонусі . Якщо ви виходите з договору, у вас такого механізму немає ". За його словами, стурбованість Вашингтона полягає в тому, що американці не хочуть втратити перевагу в носіях ядерної зброї і домагаються дотримання РСМД.
Відомо, що такою ж "поганою угодою", як і СНО-3, Трамп вважає міжнародний договір про ядерну програму Ірану, підписаний в 2015 році. І в цьому ще один дестабілізуючий фактор. Загострення відносин США з Іраном можуть розв'язати Тегерану руки, в тому числі в питанні виготовлення ядерної зброї. Але поки Вашингтон не йде на конфронтацію, Іран навряд чи зважиться готувати базу для створення бомби.
Інші загрози
Все більш серйозною стає і загроза з боку Північної Кореї, яка все частіше та регулярно проводить випробування балістичних ракет. Пекін, впевнений Трамп, "з легкістю" міг би вирішити проблему загрози від КНДР, якби тільки захотів посилити тиск на Пхеньян. Поки однією з можливих відповідей на провокації КНДР може бути посилення протиракетної оборони союзників Вашингтону — Японії і Південної Кореї. Свої ядерні арсенали зміцнюють Китай та Індія.
Безсумнівно, китайська та російська політика в питанні ядерних озброєнь не сприяє розрядці. Амбіції ж Трампа в теорії можуть поховати ідею роззброєння, за які так ратував Барак Обама, хоча і не дося успіху. Як точно описав цю ситуацію колумніст-міжнародник The Guardian Саймон Тісдолл, "коли три наддержави починають грати не за правилами, інші країни обмежені в своїх можливостях що-небудь змінити".
"Якщо намагатися зрозуміти сенс цієї угоди (СНО, — "Апостроф") — я маю на увазі не те, що в ній прописано, а можливі домовленості — там, очевидно, більше політики, ніж безпеки. Ще в 1970-х була досягнута така джентльменська домовленість, що жодна сторона не збирається застосовувати ядерну зброю. І базуючись на цьому, були створені умови для підписання подібних угод. Але ті ідеї, які, наприклад, Обама в свій час озвучував — про повну відмову від ядерної зброї — на даний момент не конструктивні і занадто малоймовірні. Це просто декларації", — сказав нашому виданню Олексій Мельник.
Ключовим же, якщо говорити про зростання напруги, є, на думку Мельника, падіння рівня довіри. "Росію найбільше хвилюють плани США зі створення системи ПРО. Всі докази чи аргументи американської сторони, що ця система не націлена на РФ, для Росії непереконливі", — пояснив він. Навіть зменшення кількості боєголовок ще ліквідує проблему, "не змінюють картину якісно", тому що арсенал все одно може завдати катастрофічної шкоди. "Росія в своїй доктрині проголошує обмежене використання ядерної зброї. Тобто допускає обмежене використання як елемент активного стримування. Це, на мій погляд, набагато небезпечніше і важливіше, ніж просто кількість боєголовок", — додав Мельник.
"Я думаю, що, незважаючи на всі заяви росіян, загроза ядерного зіткнення невелика, — вважає Куропятник. — Основні загрози якраз виникають у сфері звичайних озброєнь. Очевидно, основна гонитва буде розвиватися як раз не в сфері стратегічних озброєнь: вони існують, створюють гіпотетичні загрози, але реально вони взагалі не застосовуються з 1945 року. Зате активно застосовуються звичайні озброєння. І ось тут якраз гонка йде повним ходом".
