У вівторок, 29 жовтня, Палата общин британського парламенту проголосувала за саморозпуск. Наступні - позачергові- вибори депутатів відбудуться 12 грудня. Голові Європейської ради Дональду Туску направили листа, в якому рекомендували продовжити переговори щодо Brexit до 31 січня 2020 року.
Політики прийняли таке рішення після офіційного прохання британського прем'єра Бориса Джонсона. Хоча у приватному листі Джонсон просив їх не переносити дату завершення Brexit, 28 жовтня він надіслав листа на ім'я голови Європарламенту Дональда Туска, у якому погодився на нові умови.
Джонсон відомий своєю жорсткою позицією щодо Brexit і раніше заявляв, що краще померти в канаві, ніж залишитися у ЄС після 31 жовтня. Він виступає за проведення дострокових парламентських виборів у Британії 12 грудня.
Вибори можуть не принести перемоги Джонсону, натомість поглиблять проблеми, оскільки країна може отримати парламент без абсолютної більшості. Через свої імперські амбіції Лондон загнав себе у кризу, яка руйнує країну і зрештою закінчиться ще більшою інтеграцією із ЄС. Такі думки виказав "Апострофу" Поль К'єр, професор університету Copenhagen Business School, Данія.
Перед Борисом Джонсоном стояв вибір: спробувати провести угоду з ЄС через парламент, незважаючи ні на що, або влаштувати вибори. Він обрав останнє. Вибори все рівно мали б відбутися – достроково у грудні цього року чи навесні наступного. Треба зазначити, що Борис – азартний гравець і затятий борець. Але його позиція буде вразливою, оскільки партія Brexit буде намагатися відірвати голоси від очолюваних Джонсоном консерваторів, йдучи під лозунгом "Із Brexit не покінчено". З іншого боку, населення втомилося від Brexit, і Джонсон пообіцяє завершити його, якщо отримає більшість. Зараз ситуація критична для прем'єр-міністра: якщо він не отримає більшості, то для нього це буде кінець.
Стара двопартійна система у Британії зламана, і оце означає, що важко передбачити, чим все закінчиться. Скільки партій - стільки і результатів соцопитувань, які дуже різняться одне від одного. Навіть якщо вдасться передбачити, яка партія скільки візьме голосів, то незрозуміло, хто з кандидатів переможе в якому окрузі через виборчу систему ‘firstpastthepost‘ (система відносної більшості – тип мажоритарного голосування, коли до парламенту проходить кандидат, який набрав голосів більше, ніж будь-хто із конкурентів окремо, – "Апостроф").
Найбільш ймовірно, що після виборів Британія отримає так званий "підвішений парламент", тобто жодна партія не отримає абсолютної більшості. Є можливість, що в результаті будуть такі ж проблеми, як і зараз – не буде більшості для будь-якого можливого рішення щодо Brexit.
Читайте: Британія і ЄС прийняли історичне рішення по Brexit
"Партія" Brexit і ліберал-демократи, скоріше за все, програють. Консерватори мають найбільший шанс перемогти і навіть сформувати більшість у парламенті. Але Борису Джонсону потрібна "комфортна більшість", аби він міг спокійно підписати остаточну угоду з ЄС, проігнорувавши найбільш радикальних брекзитерів. Але цього буде досягти дуже важко.
Brexit триватиме ще принаймні протягом десятиліття. Може бути формальний Brexit після дострокових виборів. Але потім ще будуть тривати переговори про нову постійну угоду щодо відносин між ЄС та Британією. Угода, швидше за все, буде включати багато того, що передбачає членство у ЄС. Битва щодо змісту відносин із рештою Європи стане визначальною для британської політики на роки.
Стратегічно і у довгостроковій перспективі ЄС може стати сильнішим через кризу із Brexit. Фактично, це не криза для ЄС – скоріше, це криза для політичної та конституційної системи Сполученого королівства, яка веде за собою розпад союзу чотирьох народів – Англії, Уельсу, Шотландії та Північної Ірландії.
Brexit будували на ідеї повернення до минулого (імперського), яке тепер не існує. Від самого початку він виник через неправильне розуміння місця Британії у світі та її потужності. Я передбачаю, що через 20 років Британія буде ще більш інтегрована у ЄС, ніж зараз.
Що ж стосується питань безпеки, Brexit означає, що ЄС треба пришвидшувати розвиток загальної оборони і політики безпеки в ЄС, оскільки Британія через Brexit і США через президента Дональда Трампа - більше не є надійними партнерами. Тиск посилиться на Угорщину та Польщу, оскільки лише вони із 27 країни ЄС виступають проти подальшої інтеграції.
