За понад рік повномасштабної війни росії проти України Китай так і не визначився, на чиїй він стороні – принаймні офіційно. Китайський мирний план щодо припинення війни викликав масу критики. Водночас китайські компанії постачають Москві дрони та технології, через що Захід накладає на Піднебесну санкції. Відповідно, зростає напруга між Китаєм та США. Про відносини між Пекіном та Вашингтоном, візит Сі Цзіньпіна до Москви та майбутню розмову китайського лідера з Зеленським – своїми думками в етері Апостроф TV поділився аналітик, аспірант Цзиліньського університету Петро Шевченко.
На треку між Китаєм та Америкою зараз відбувається формула так званої керованої конкуренції, яку запропонував Джо Байден. Вона дійсно все ще працює, однак Китай у рамках цієї конкуренції підвищує ставки, починаючи від запуску повітряної кулі і закінчуючи візитом Сі до Москви. США вже публічно показали, що їм не сподобався цей хід, і це дійсно так, бо це ще один хід Китаю, який послаблює глобальне лідерство США.
Читайте: Успіх чи провал для Путіна? Аналітики оцінили підсумки візиту глави Китаю до Кремля
Ми спостерігаємо, що Китай та США намагатимуться знайти межі можливого в рамках торгівлі, купівлі Китаєм цінних паперів США, можливих технологічних продажів з боку США, які вони ще дозволять купити Китаю. Однак політично та геостратегічно конкуренція між Китаєм та США буде ще більше загострюватися. Ми побачимо ще більше гострих ходів з боку Китаю, які будуть направлені на те, щоб саме в Євразії послабити вплив Америки.
Візит Сі до Москви
Такі візити дуже сильно насичені різноманітними церемоніальними символічними жестами. Я дотримуюся погляду, що треба брати економічні конкретні показники співпраці. Нам треба подивитися на те, як зрештою буде налагоджена економічна співпраця між Москвою та Пекіном уже в рамках цього багатополярного світу, де ці два центри держав будуть намагатися встановлювати свої регіональні правила гри, які будуть залежні від глобального лідера.
Дивіться: Так ось, що було насправді: нова порція фотожаб про Путіна навколішки перед главою Китаю
Якщо казати про такий символізм, який зараз просуває російська пропаганда, мовляв, це перший візит, і що кажуть китайці, що це дві великі держави, що вони мають історично співпрацювати, співіснувати, стратегічні партнери і таке інше… Це все дуже важливо, але в основі все ж таки лежить економічний зиск.
Важливо, що росія все більше йде на поступки Китаю в плані продажу енергоносіїв, інших ресурсів. Це логістичні коридори, при чому не лише континентальні. Треба дивитися саме на ці економічні показники, тоді ми зрозуміємо, в чому сама суть цих двосторонніх відносин. На мій погляд, це геостратегія, економіка та політика.
Звісно, жодної рівності немає і про це не може й бути мови. Китай – це старший партнер, це один із економічних центрів планети. Це геоекономічний центр планети, де зараз відбувається зрушення економіки світу – все йде до Азії. А росія – це регіональна держава, яка втрачає вплив. Китай приходить на правах старшого брата, який буде продавлювати дуже асертивно. Нам не треба куплятися на цю зовнішню обгортку начебто поваги, рівності, дружби тощо – це все риторика. Фактично Китай буде дуже асертивно і проактивно продавлювати свої амбіції.
Зараз Китай реалізовує свою генеральну стратегію, щоб самому стати умовними "США", щоб стати провайдером безпеки і економічного процвітання на континенті.
Допомога Китаю РФ
В Китаї всі ці процеси, особливо повʼязані з технологіями, є контрольованими. Якщо ми зараз кажемо про те, чи допомагав Китай якось росії у військовому плані – це вже не лише безпілотники, а різноманітні комплектуючі, мікросхеми, мікроелектроніка, бронежилети тощо.
І як, наприклад, Україна може на це вплинути? Зараз немає таких чітких механізмів, як це можна зробити. Якщо казати про західні країни, то це санкції, вторинні санкції, і вони будуть накладені на Пекін за те, що він постачав ці безпілотники, запчастини для російської техніки – наприклад, високоточної зброї. Це вторинні санкції, і вони з великою вірогідністю будуть накладені на Пекін.
Сигнали Китаю
Тема ковіду дуже вчасно піднялася через зустріч Сі Цзіньпіна і Путіна. Це був сигнал Пекіну про те, що не треба було взагалі їхати до Москви. Також був ордер від Міжнародного кримінального суду. Тобто це був сигнал Сі Цзіньпіну, що він по суті потисне руку воєнному злочинцю. По-третє, сьогодні відбувається візит премʼєр-міністра Японії Кісіди до Києва.
Тобто це все кампанія сигналів Китаю про те, що чим більше він нарощуватиме звʼязки з Москвою, тим більше Захід також чинитиме тиск. Це геополітика, є "червоні лінії". Якраз співпраця Китая не лише з Москвою, а взагалі в євразійській вісі – Пхеньян, Пекін, Москва, Тегеран та Мінськ – зустрічатиме спротив з боку Америки. Зокрема інформаційний і санкційний.
Тема ковіду в Китаї вже зникла. Проте тема ковіду як важіль впливу на Китай залишається в руках Америки. Якщо США дійсно висунуть звинувачення Китаю у розробці та поширенні ковіду - це може бути прирівняно до звинувачення у геноциді, тому що дуже багато людей загинуло. Це дуже потужний важіль впливу на Китай.
Розмова Зеленського і Сі
Китай поки що дотримується нейтральної позиції щодо російської агресії і війни в Україні. При цьому він зберігав дипломатичну та економічну підтримку агресора. Тому я думаю, якщо відбудеться розмова між Зеленським та Сі Цзіньпіном, це буде дуже важливо для нас. Це буде шанс донести свою позицію до китайського лідера. Але також є небезпека того, що, наприклад, Китай поза очі може щось розвивати з росією. Наприклад, поставки зброї чи ще щось. Тому Китай поки що збереже нейтральну позицію. І давайте подивимося, як пройдуть перемовини Володимира Зеленського та Сі Цзіньпіна.
Цей трюк, який Китай зміг провернути на Близькому Сході, примиривши Саудівську Аравію та Іран, є дуже важливим. Він дозволяє Китаю позиціювати себе не лише фабрикою світу чи економічним лідером і другою економікою світу, а вже в якості провайдера глобальної безпеки. Це фактично є заявкою щонайменше на регіональне лідерство. Тому якщо Китаю дійсно вдасться досягти домовленостей між Москвою та Києвом, про навіть тимчасову заморозку, це вже буде значною перемогою Китаю у цій боротьбі за регіональне та вже мабуть глобальне лідерство у світі. Китай в цьому дуже зацікавлений.
Думаю, під час перемовин із Володимиром Зеленським Китай робитиме ставку на економічні фактори. Сі буде казати, що Китай готовий виступити країною, що буде відновлювати Україну, вкладатися в воєнну реконструкцію. Або ж Китай може надати інвестиції, свої ринки для української продукції тощо. Тобто ми можемо побачити, що Китай дуже сильно зацікавлений. Він буде робити кроки на тому треку, щоб досягти перемир'я. Але проблема в тому, що він прийде на перемовини з Володимиром Зеленським вже з позиціями, які були узгоджені з Москвою. Тому в мене є сумніви, чи Зеленський прийме Китай як посередника.
