Солянка з пропутінською приправою: підбір команди загрожує Трампу імпічментом

Дональд Трамп офіційно висунув кандидатуру керівника ExxonMobil Рекса Тіллерсона, якого підозрюють у дружбі з Путіним, на посаду держсекретаря США. Пропозицію повинен затвердити американський Конгрес, але деякі сенатори вже розкритикували висунення Тіллерсона. Оглядачі також говорять про непопулярність цього кандидата. Якщо Трамп продовжить в тому ж дусі та буде наполягати на призначенні бізнесмена, це може закінчитися для нього плачевно, кажуть аналітики. Причому не варто виключати навіть варіант з імпічментом: якщо Трамп буде керуватися особистими симпатіями і лізти напролом, республіканці, які підтримують його сьогодні, можуть перейти до іншого табору.

Пив шампанське з Путіним

У вівторок, 13 листопада, Дональд Трамп представив свого кандидата на посаду держсекретаря США. Призначення на посаду головного американського дипломата Рекса Тіллерсона стане вінцем формування різношерстої команди, що включає як затятих республіканців, агресивно налаштованих щодо Росії, так і хитрунів, яких можна запідозрити в намірі домовитися з Москвою. Кандидатуру Тіллерсона, як і інших, повинен затвердити Сенат США.

У своїй заяві Трамп назвав Тіллерсона одним з найдосвідченіших бізнес-лідерів у світі, в якого є завзятість і глибоке розуміння геополітики. Після появи чуток про його призначення такі авторитетні видання, як The New York Times і The Wall Street Journal, написали про тісні зв'язки Тіллерсона з Путіним. Бізнесмен сам зізнавався, що підтримує дуже близькі відносини з Путіним, і знайомі вони вже 15 років.

Тіллерсон — керівник найбільшої у світі нафтової корпорації ExxonMobil, який не має ні державного, ні дипломатичного досвіду. Зате він регулярно контактує з Москвою в нафтогазовому бізнесі. Наприклад, в 2011 році ExxonMobil підписала з "Роснєфтью" договір про спільний пошук і видобуток нафти. У 2013 році Тіллерсон отримав від Володимира Путіна "Орден дружби", після чого залпом пив шампанське з російським президентом.

Через санкції проти Росії нафтовий бізнес, у тому числі ExxonMobil, зазнає мільярдних збитків. У 2014 році компанія змушена була вийти зі спільних з "Роснєфтью" проектів з освоєння шельфу Чорного моря і в Арктиці, і в Західному Сибіру. В ExxonMobil стверджують, що внаслідок цього вони недорахувалися $1 млрд. Але збитковою, на відміну від британської BP, компанія не стала. Слід також зазначити, що в Росії у ExxonMobil в рази більше площ для буріння, ніж у США.

"Чітко проглядається конфлікт інтересів, — сказав у коментарі "Апострофу" американіст, професор Інституту міжнародних відносин Сергій Галака. — Тому що в людини є матеріальні авуари (активи, — "Апостроф"), вкладені в Росію, і пряма зацікавленість у знятті санкцій. Є конфлікт інтересів — тут навіть говорити нема про що".

Не дивно, що Тіллерсон виступає проти антиросійських санкцій. Хоча, як стверджує обраний Трампом на посаду керівника апарату Білого дому Райнс Прібус, Тіллерсон дотримується думки, що санкції будуть неефективними доти, доки на їхньому виконанні не наполягають. А в цілому він начебто вважає санкційний режим важливим стратегічним і дипломатичним інструментом.

Держсекретар США — значуща фігура, яказавідує зовнішньополітичним напрямом в Адміністрації президента. Історія знає приклади, коли за впливовістю державні секретарі не поступалися президентам (як, наприклад, Генрі Кіссінджер). Тому вибір Трампа не міг не підняти у США хвилю обурення як серед демократів, так і республіканців. Хоча поки що ніхто не заявляв публічно про намір проголосувати проти. Всіх кандидатів, крім керівника апарату Білого дому, радника з національної безпеки (Трамп призначив Райнса Прибуса і Майкла Флінна відповідно) та інших радників, повинна затвердити двопартійна комісія Сенату на слуханні після інавгурації Трампа. Якщо ж хоча б один сенатор виступить проти, то далі почнеться перетягування каната. У результаті кандидат отримає просту більшість голосів, або ж більшістю голосів номінацію Трампа відхилять.

Офіційний представник Держдепартаменту США Джон Кірбі заявив, що стурбований тим, чи отримають Тіллерсон і його команда необхідну підтримку сенаторів під час призначення.

Зазначимо, що кандидатура Тіллерсона взагалі спливла дуже несподівано. Відпали варіанти з призначенням набагато більш авторитетних політиків: екс-кандидата в президенти і колишнього губернатора Массачусетсу Мітта Ромні, у минулому мера Нью-Йорка Руді Джуліані, колишніх командувача Об'єднаними збройними силами НАТО в Європі і адмірала у відставці Джеймса Ставрідіса і директора ЦРУ Девіда Петреуса, колишнього голови сенатського комітету у закордонних справах Боба Коркера та інших. Американські ЗМІ повідомляють, що кандидатуру недосвідченого в дипломатичній сфері Тіллерсона може збалансувати Джон Болтон, який у середині 2000-х працював постійним представником США при ООН — його можуть призначити заступником держсекретаря.

Інші кандидати в команду Трампа

У підборі Трампом складу Білого дому і майбутнього кабінету не проглядається чітка концепція. Кадровий вінегрет включає представників бізнесу із сумнівною репутацією, правих політиків-расистів на зразок старшого радника Стівена Беннона і таких авторитетних республіканців, як Райнс Прібус. До останніх сміливо можна віднести і претендента на пост міністра оборони США генерала Джеймса Меттіса. Відставний генерал морської піхоти, якого охрестили Скаженим Псом, неодноразово відзначався жорсткими висловлюваннями про власне бачення воєн на Близькому Сході та необхідність "мочити" терористів. На пенсії він менше необхідного для призначення головою Пентагону періоду в 7 років, через що деякі сенатори попереджали, що не вважають це призначення допустимим. Тим не менше Меттіс користується величезною повагою і вважається інтелектуалом, тому кандидатура, цілком ймовірно, буде схвалена.

Як пише репортер The New Yorker Стів Кол, генерал, який колись "подорожував" з Меттісом по Близькому Сходу, є повним прихильником НАТО і підтримки країн Балтії, не маючи жодних сентиментів до РФ. Він також характеризує його як вкрай врівноваженого і спокійного, а не "скаженого". Якщо кандидатура Меттіса на пост голови Пентагону буде затверджена, є принаймні теоретична ймовірність, що він буде штовхати Адміністрацію Трампа в бік зміцнення союзів і стабільності на міжнародній арені.

Проросійських кандидатів у передбачуваній команді Трампа, крім Тіллерсона, більше немає. До таких можна віднести також хіба що Майкла Флінна, який працював аналітиком на Russia Today. З приводу ймовірного призначення Майка Помпео головою ЦРУ і номінації на посаду міністра внутрішньої безпеки генерала Джона Келлі особливих заперечень немає. Зате є скандали через пропозиції призначити міністром фінансів Стівена Мнучина, класичного представника Уолл-стріт (Трамп декларував боротьбу з впливом фінансових еліт на Вашингтон), міністром житлового пристрою — нейрохірурга Бена Карсона, який раніше відмовився очолити міністерства охорони здоров'я та освіти. Пояснення просте: і Мнучин, і Карсон раніше підтримали Трампа в боротьбі за крісло президента.

Сергій Галака вказує на відсутність у Трампа необхідного для формування команди досвіду: обраний президент не проходив обкатку ні на держслужбі, ні дипломатичну, ні військову. Він припускає, що Трамп при виборі кандидатів керується особистими симпатіями і намагається дати надію великому бізнесу. Але для України нинішня ситуації з призначеннями поки що є таким собі "чорним ящиком", оскільки не дає можливості зрозуміти, яким буде результат. Необхідно дочекатися формування команди, перших дій або концептуальних заяв.

Ризики для Трампа

Микола Воробйов, який очолює вашингтонський Центр східноєвропейських перспектив, називає кандидатуру Тіллерсона дуже непопулярною навіть серед лояльних Трампу республіканців. Тому його призначення Сенатом є малоймовірним: "Вони самі в шоці, вони незадоволені. Це чисто преференція Трампа, як мені здається, і вона виникла спонтанно".

За словами Сергія Галаки, Трамп може зіткнутися з великими проблемами, коли кандидатуру Тіллерсона будуть обговорювати в Конгресі США. "Фактично повинен бути міжпартійний консенсус. Але дуже багато провідних сенаторів категорично проти. І навіть лідери республіканців, скажімо, тепер підтримують створення комісії з приводу російського втручання в американські вибори", — пояснив Галака.

Опір Трампа оцінкам ЦРУ про втручання РФ у процес виборів може спричинити появу додаткового напруження у Вашингтоні, і тоді, з високою ймовірністю, сумнівних кандидатів наступного президента відхилять. Контури протистояння між виконавчою і законодавчою владою вже вимальовуються.

"Думаю, відставні військові пройдуть, — вважає Галака, — незважаючи на можливе утруднення. Міністра оборони, думаю, підтримають. Він, що називається, hawkish – різкуватий, і багатьом подобається. Щодо міністра з питань освіти, там можуть бути сумніви. Буде, напевно, багато проблем і з затвердженням міністра енергетики - кандидатури там досить суперечливі. Боюся, що Трамп кидає виклик Конгресу, щоб одразу розставити всіх по місцях. Він дуже сильно ризикує — у США все-таки дуже сильно працює ця машина стримування".

Розумний політик, за словами Галаки, відкличе свого кандидата, проти якого будуть серйозні заперечення, навіть якщо на практиці можна буде зібрати більшість голосів.

За словами експертів, весь процес формування команди для Трампа може обернутися плачевно, аж до імпічменту, до якого може призвести серйозна помилка нового президента в будь-якій сфері.

"Людина абсолютно неадекватна. Трамп намагається переламати оточення республіканців. Думаю, йому це не вдасться. Даю 80%, що Трампу загрожує імпічмент, якщо він буде себе поводити так, як він зараз поводиться. До 20 січня буде дуже серйозна боротьба у Вашингтоні за вплив на президента", — сказав Воробйов "Апострофу".

З цією думкою погоджується і Галака: "Якщо буде бажання, знайти привід не так складно. Знайдуться люди, які розкопають, як Трамп йшов від сплати податків, або побачать махінації в будівельній галузі. Я вже не кажу про ситуацію навколо Trump University".

Американіст вважає дуже умовним те, що частина республіканців у певний момент перекинулася на бік Трампа, і серйозний конфлікт між новим президентом і Конгресом може змінити їхню позицію: "Це в традиціях американської політики. Тут нічого нового немає: подивіться на історію Ніксона. Або того ж Рейгана. Там, правда, домовилися еліти, але він реально стояв перед імпічментом".