Нині заговорили про перезавантаження відносини між Каїром та Вашингтоном, які ще недавно були такими прохолодними. Президент США Дональд Трамп провів зустріч з єгипетським колегою Абделем Фаттахом ас-Сісі. Американський президент похвалив єгипетського президента за "фантастичну роботу". Лідери країн домовилися вже про проведення регіональної конференції з ізраїльсько-палестинського конфлікту в США вже цього літа. Хто виграє від перезавантаження цих відносин, розповідає експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Євген Ярошенко.
Стратегічний партнер
Тривалий час Єгипет займав дуже важливе місце в американській стратегії. Єгипет належить до одного з основних союзників Штатів. Понад 30 років Єгипет виконував функцію осередка стабільності на Близькому Сході, а також провідника інтересів Заходу в регіоні. Однак на тлі "арабської весни" роль Єгипту сильно похитнулася. Це пов'язано з тим, що змінилася влада: спочатку шляхом революцій, коли прийшли брати-мусульмани, які виступали за ісламізацію і внутрішньої, і зовнішньої політики Єгипту. І згодом в результаті контрреволюції, коли військові повернули владу і згорнули всі демократичні завоювання, які були досягнуті "арабською весною". Внаслідок цих революційних і контрреволюційних подій Єгипет стрімко ослаб.
Єгипет тривалий час відігравав роль регіонального лідера. Ця країна розташована не просто в центрі самого Сходу і не тільки контролює Суецький канал, там також знаходиться штаб-квартира Ліги арабських держав. Єгипет тривалий час посередником у ізраїльсько-палестинському врегулюванні, що давало йому дуже серйозний вплив на регіональні процеси, за рахунок чого вдавалося залучати підтримку Заходу.
Але після військового перевороту, внаслідок якого прийшов до влади нинішній президент Абдель Фаттах ас-Сісі, відносини з США та іншими країнами різко охолонули. Почалися звинувачення в згортанні прав людини, згортанні всіх демократичних завоювань.
Переломний момент
Переломний момент настав минулого року під час президентських виборів у Штатах. Тепер, якщо дивитися на результати зустрічі Трампа та ас-Сісі, уже вимальовується дуже конструктивне співробітництво між США та Єгиптом, чого, мабуть, не сталося, якби перемогла Гілларі Клінтон. Бо вона як представниця Демократичної партії, мабуть, наслідувала би політику Барака Обами, яка полягає у підтримці революційних перетворень. Однак у Дональда Трампа інші пріоритети – це бізнес та безпека. І в цьому контексті Єгипет з нинішнім авторитарним режимом цілком вписується у американське бачення Близького Сходу.
Критика з боку Обами та лідерів європейських країн не заважає йому привертати увагу нової адміністрації США. На це є певні причини. По-перше, Єгипет – активний донор боротьби проти "Ісламської держави". Якраз на території Синайського півострова після дестабілізації країни з'явилося угрупування, яке згодом стало філіалом ІДІЛ. Другим фактором, який зближує дві країни, є бізнес-інтереси. У Трампа і його соратників є значні бізнес-активи на території Єгипту. Якщо пригадати список з семи країн, громадянам яких було заборонено в'їжджати до США, то серед них Єгипту не було.
Як новий виток відносин з Єгиптом сприймуть у американському політикумі? Я думаю, у них немає єдиного бачення щодо Єгипту. Безумовно, з боку Барака Обами та його найближчих соратників це буде дуже негативно сприйматися і, можливо, використовуватися на наступних президентських виборах як підстава для критики. Хоча різні адміністрації США – від Картера до Буша-молодшого – підтримували дуже прагматичні союзницькі відносини з попередніми єгипетськими президентами. Правозахисна тематика при цьому не заважала спільно просувати свої інтереси. Як серед демократів, так і серед республіканців є усвідомлення того, що Єгипет – важлива країна. І звісно, вони будуть намагатися знайти баланс між безпековими пріоритетами Штатів і ситуацію з правами людини.
У президента Єгипту дуже амбітні очікування від Трампа. По-перше, після нестабільних років у країні економіка дуже потерпіла, а тому Єгипет намагається залучити фінансову допомогу з боку США, МВФ та Світового банку. По-друге, потрібна й військова допомога. Єгипет намагається купувати найсучасніше озброєння, а тому військовій допомозі єгипетський президент дуже буде радий, він хоче використати її проти бойовиків, терористів та інших елементів, які можуть похитнути світський режим генерала ас-Сісі. Він, безумовно, може розраховувати на допомогу, але не у тій кількості, яку він собі бачить. Трамп як бізнесмен все буде ретельно зважувати.
Росія
Цікавим аспектом у питанні налагодження відносин Єгипту та США є роль Росії. Після укладення мирного договору з Ізраїлем Радянський Союз був витіснений із Близького Сходу. Єгипет поряд із Ізраїлем та Саудівською Аравією в цей час став одним із найближчих союзників Штатів у регіоні. Однак після військового перевороту та приходу до влади ас-Сісі відносини з США стрімко охололи, через що утворився певний вакуум. Росія активно заповнила цей вакуум, використавши таким чином часткову ізоляцію Єгипту. Далі це дало їй укласти з Єгиптом вигідні військові контракти. Єгипет же таким чином диверсифікував свою залежність. Якщо протягом понад 30 років країна покладалася на Штати як на глобальну державу, то після того, як ці відносини зіпсувалися, Єгипет намагається балансувати між Росією і Штатами.
Варто також зазначити, що Ас-Сісі змінив свою політику щодо Сирії. За часів Мухаммеда Мурсі Єгипет підтримував сирійські антиурядові сили, то ас-Сісі зробив кілька дуже не очікуваних кроків для арабських країн. По-перше, він підтримав російське втручання в сирійську кризу. По-друге, кілька місяців тому на засідання Радбезу ООН Єгипет разом із Росією проголосував проти резолюції щодо Сирії, яка закликала припинити вогонь. Чому він так стрімко змінив свою позицію? Є декілька міркувань щодо цього. Перше: ця країна бореться з тероризмом і всіма видами політичних сил, які побудовані на основі ісламу. І під це прикриття підпадає чимало сирійських антиурядових груп. По-друге: будь-які революційні хвилі, які принесла "арабська весна", можуть похитнути режими. Генерал ас-Сісі намагається консолідувати свою владу. Йому також потрібен баланс відносин із США та з Росією, розвиток прагматичний відносин з Ізраїлем, Саудівською Аравією, більш-менш нормальних відносин з Іраном. Також у Єгипту є певні побоювання, бо країна межує з трьома зонами конфлікту: ізраїльсько-палестинський конфлікт, сирійська криза та лівійська криза, яка набирає обертів. Саме лівійська криза зближує Єгипет та Росію.
