Прем'єр-міністр Японії Сіндзо Абе публічно пообіцяв зробити все можливе, щоб покласти край проблемі спірних Курильських островів. У Росії на це відреагували проектом закону, який забороняє віддавати Японії острови Курильської гряди. Більшість російських ЗМІ написали, чому Японія не отримає назад свої колишні території, але близькі до російської влади джерела говорять про те, що верхівка Кремля готова віддати Курили. Російський політолог Дмитро Орєшкін упевнений, що рано чи пізно Росії таки доведеться повернути Курили Японії. І в обмін на це вона може зажадати визнання анексії Криму. Своє бачення ситуації він виклав в коментарі "Апострофу".
10 вересня на Держраді в Приморському краї Путін сказав, що цей регіон за 2017 рік втратив 17 тисяч осіб. Тобто виїхало на 17 тисяч більше, ніж приїхало. І це дані не одного року - народ звідти їде систематично. Причому саме ті люди, у яких є гроші.
При цьому зрозуміло, що навіть в термінах Володимира Путіна далекосхідна територія має дуже високу ціну - військову. Там Тихий океан, Китай, Японія, Сполучені Штати через Берингову протоку. Далекий Схід треба обов'язково утримувати під контролем, тримати там населення, військових, техніку, інфраструктуру, щоб мати можливість підтягнути війська. Це предмет невдаваної турботи Кремля. І все одно ця територія провальна, бо не вистачає грошей, щоб туди вкладати.
Зрозуміло, що Кремль дуже переживає з приводу Китаю, який різко посилює геополітичну впливовість. Японія у військовому відношенні не так страхітлива, як Китай, зате у неї багато грошей. І було б дуже добре, якби вона інвестувала в Далекий Схід свої капітали. Для цього є одна перешкода: Японія вважає, що чотири острови Курильської гряди у неї відняли незаконно. Ці острови були японськими завжди: там мешкали японські люди, там були японські землі. І це дуже болісно сприймається в Японії.
Читайте: Лукашенко зрозумів, що Путін його може знищити: у нього є два сценарії - білоруський політик
Відповідно, якщо віддати ці чотири острови, можна буде отримувати японське фінансування на розвиток територій. Виходить зрозумілий конфлікт: з одного боку, радянське населення, виховане в традиції "ворогу не віддамо ні п'яді", а з іншого, інтереси регіонального розвитку, причому хворобливі, тому що Далекий Схід досить швидко опускається в чорну яму. І як її рятувати?
Те, що відбувається, передбачуване. Рано чи пізно Курильські острови доведеться віддати, тому що грошей для розвитку Далекого Сходу немає і не буде. А вони потрібні не для розвитку, а щоб регіон принаймні не деградував.
Крим забрали, і народ в захваті, але ж туди треба вкладати - і вкладають - щороку приблизно 100 млрд рублів, які вилучаються з інших статей бюджету, з інших регіонів. Зокрема, з того ж Далекого Сходу. Коли почали будувати Кримський міст, перестали будувати міст через річку Лена, що різко позначилося на гальмуванні якості територіальної освоєності Якутії.
Поки що Путін дивиться на громадську думку, посилає сигнали японцям... А японці вже років двадцять розминають тему Курильських островів. Кожен японський прем'єр мріє повернути їх Японії, але не виходить. А у Росії ці чотири острови як у собаки на сіні: люди там живуть, як засланці. Потрапити на ці острови нікому не хочеться - в основному там військові містечка. А в сенсі переважної ідеологічної установки - це наша свята нетлінна земля. Значить, будете спостерігати, як вони деградують під вашим контролем.
Стає зрозуміло, що Росія втрачає контроль над Далеким Сходом. Відповідно, у Путіна простий варіант: відрізати шматочок Далекого Сходу - ці чотири проклятих острови, віддати їх японцям і отримати від Японії дуже хорошу компенсацію, яку витратити на освоєння того ж Далекого Сходу.
Те, що Путін посилає ці сигнали, свідчить про те, що він не зовсім божевільний. Але країна реагує, як божевільна: вимагає, щоб він не зраджував, що не зливав, своєї землі не віддавав ні п'яді. А тільки навпаки - завойовував чужу.
Зрозуміло, що рано чи пізно Путін чи той, хто його змінить, буде змушений віддати Курильські острови. Чим раніше це буде зроблено, тим краще зможе просунутися континентальна територія Далекого Сходу. Тому що вкладати потрібно не тільки гроші, але й час.
Цілком може бути, що Москва вимагатиме натомість не тільки інвестиції, але й визнання Японією анексії Криму. Оскільки для Путіна дуже важлива пропагандистська складова, було б логічно, якби він вчинив саме так. Таким чином він нагадав би громадській думці, що Крим - наш, бо ця тема вже не викликає колишніх захоплень. Скаже: "Так, ми віддали ці острови тому-то і тому-то. Але порівняйте, який Крим чудовий і які це маленькі японські острівці".
