RU  UA  EN

Вівторок, 19 листопада
  • НБУ:USD 41.05
  • НБУ:EUR 43.20
НБУ:USD  41.05
Світ
Погляд

Стосунки з Росією без Раїсі: що зміниться у політиці Ірану після загибелі президента

Зміни в дипломатії Тегерану можуть відбутися, але не відразу

Іран Політика Ірану може змінитися після загибелі Раїсі Фото: slovoidilo.ua

Увечері у неділю, 19 травня, в авіакатастрофі загинув президент Ірану Ібрагім Раїсі, міністр закордонних справ Хосейн Амір-Абдуллахіан та низка інших високопоставлених осіб. Вертоліт з політиками на борту розбився через погані погодні умови в гірській місцевості. Які наслідки матиме ця катастрофа для Ірану, світу та для України, розповідає журналіст Роман Кот спеціально для "Апострофа".

Номер 2

У дуже специфічній системі влади Ірану президент не є повноцінним головою держави. За функціоналом його посада більше подібна до премє’р-міністра. Насправді ж країною керує Верховний лідер (Рахбар) – аятолла Алі Хаменеї. Це одна з причин, чому в Ірані президента обирають на загальних виборах. Іноді навіть конкурентних.

Хоча кандидати мають бути затверджені окремим органом, час від часу до президентського крісла допускали навіть ліберально налаштованих реформаторів. Приміром, таким був попередник нинішнього президента Хасан Роухані, який уклав так звану "ядерну угоду" із західними країнами. Але Раїсі – представник жорстких консерваторів в оточенні Верховного лідера. Так само перший віце-президент Мохаммад Мохбер, який тимчасово буде виконувати обов’язки загиблого Раїсі, належить до близького оточення Рахбара.

Читайте: Загибель президента Ірану: чому так радіють люди

Президент Раїсі був важливий і з іншого погляду. Його вже довгий час розглядали як наступника Верховного лідера, якому вже 85 років. Тому перед іранськими елітами постає один з викликів – швидко знайти нового наступника для Верховного лідера. Але це не єдина проблема.

Не звикати

Загибель політичного керівництва для Ірану – справа не нова. Особливо на початку існування республіки в 80-х роках. Справді вражаючих результатів тоді досягла Ліворадикальна Організація моджахедів іранського народу, більш відома як Моджахедін-е Халк (МЕХ):

28 червня 1981 рорку підірвали штаб-квартиру Ісламської республіканської партії, де загинуло 72 вищі чини уряду, включаючи лідера ІРП та голову Верховного суду – на той момент одну з ключових осіб в країні.

А 30 серпня того ж року було підірвано канцелярію прем'єр-міністра. Загинули президент Ірану, прем'єр-міністр та міністр внутрішніх справ, був тяжко поранений міністр оборони. На рівні середньої ланки управління та пересічних іранців рахунок вбитих йшов на тисячі.

Тоді революційна влада подолала виклик жорсткими контр-повстанськими заходами з опорою на потужну легітимність після Ісламської революції. Зараз така легітимність в очах народу значно впала.

Виклики

Кризу легітимності показали парламентські вибори у березні цього року. Хоча консерватори завели в іранський Меджліс свою більшість, населення не вірить, що голосуванням можна щось змінити, тому на вибори йде неохоче. Явка була рекордно низькою – загалом близько 40%, а в деяких великих містах – 10–25%.

Найближчим часом Іран чекають позачергові вибори президента. Несподіванок навряд чи варто очікувати. Кандидат на заміну Раїсі набере більшість голосів серед меншості виборців.

Однак соціальна напруга на іранськіх вулицях нікуди не ділася, адже команда Раїсі так і не знайшла виходу з суспільної та економічної кризи. Час від часу по всій країні спалахують протести. Приводи бувають дуже різні: від здорожчання бензину до смерті дівчини, побитої за те, що не носила хіджаб. Остання хвиля протестів сталася у вересні 2022 року. Рано чи пізно протести можуть поновитися. І чи на тлі виборів, чи через іншу причину – питання другорядне.

Не менш серйозні наслідки може мати загибель міністра закордонних справ Ірану Хоссейна Амір-Абдуллахіана. На ньому лежала вся поточна робота. Зокрема, він відіграв центральну роль у зусиллях Ірану щодо ослаблення напруженості у відносинах з арабськими країнами. До слова, голова МЗС був близьким до Корпусу вартових ісламської революції. По-суті, це держава в державі, підпорядкована напряму Верховному лідеру, зі своїми військами та підприємствами. Найближчий аналог – СС в нацистській Німеччині.

Тимчасово замінятиме голову МЗС Алі Багері Кані – брат чоловіка молодшої та улюбленої доньки Верховного лідера. Одне з ключових завдань для нього – продовження нормалізації відносин зі США. Останнім часом між Вашингтоном та Тегераном проходили перемовини в Омані. Але тут є свій "чорний лебідь" – Ізраїль, який може все зіпсувати черговим посиленням операції у Секторі Гази.

Які наслідки для України

Для України головне питання – як загибель політиків може вплинути на співпрацю Ірану з Росією. Президент та міністр закордонних справ справді були тими, хто відповідав за відносини із Росією, але переважно у економічній та політичній сферах. Йдеться про транзитний коридор "Північ-Південь", обхід санкцій, тощо. Перший віце-президент також був активно залучений у ці процеси, отже принаймні до нових виборів очікувати на регрес в цих сферах не варто. Далі – все буде залежати на кого зробить ставку Рахбар цього разу. Навіть серед консерваторів є різні погляди на співпрацю з росією.

Співробітництво у військовій сфері – зовсім інша історія. Воно відбувається по лінії Міноборони та Корпусу вартових ісламської революції. Тут наразі змін не відбулося, тож для України мало що зміниться.

Читайте: Хто отримає владу в Ірані після загибелі Раїсі: країні прогнозують нову хвилю протестів