Переговори по об’єднанню Кіпру можуть стати прикладом успішного вирішення замороженого конфлікту з 40-річною історією. Об’єднання Республіки Кіпр та невизанної Турецької Республіки Північний Кіпр покращить відноси між Грецією та Туреччиною, сприятиме розвитку регіонального співробітницта в галузі енергетики та стабілізує ситуацію в регіоні.
9 січня в Женеві відновилися переговори щодо об’эднання Кіпру, який з 1974 року розділений на дві держави. Переговори мають звершитися у середу, 11 січня. А вже 12 січня має початися дводенна конференція за участі країн-гарантів незалежності, територіальної цілосності та безпеки Кіпру, відповідо договору 1960 року, — Греції, Туреччини та Великобританії. Зараз ці деражави будуть представляти міністри закордонних справ. У випадку, коли буде можливість підписати угоду — прем’єри Греції та Великобританії, президент Туреччини. Євросюз на переговорах буде представляти голова Євкромісії Жан-Клод Юнкер. Також в четверг на Кіпрі очикують ного генсека ООН Антоніу Гутерриша.
Нагадаємо, Кіпр було поділено на не грецьку та турецьку части у 1974 році. Причиною для турецького вторгення на острів стала спроба перевороту, організованого прибічниками об’єднання острову з Грецією, так званими Чорними полковниками. Турецькі віська змогли захопититретину північної части острова. Зелена лінія, щотрозділяє острів на дві частини, знаходиться під охороною контингенту Збройних Сил ООНЕ по підтрімці миру на Кіпрі. Також на острові знаходяться дві військові бази Великобританії.
У 1983 році не території захоплені Турччиною була проголошена Турецька Республіка Північний Кіпр, які крім Туреччині ніхто не визнав, як державу.
Поділ Кіпру спричинив занепад туристичної інфраструктури та зниження прибутків від туризму на території, підконтрольній Туреччині. Рівень життя в цій частині острову значно нижчий, ніж в грецькій.
Перші результати
За інформацією кіпрських ЗМІ, перший день женевських переговорів між президентом Республіки Кіпр Нікосом Анастасіадісом і лідером турків-кіпріотів Мустафою Акинджі - пройшов в "дружній обстановці". У переговорах беруть участь представники Туреччини, Греції та Великобританії - держав, тісно пов'язаних з островом.
Cyprus Mail повідомляє, що сторонам вдалося "значно просунутися" з питання права власності на розмежуваних територіях, визначити п'ять форм правового захисту власників: реституція (відновлення права власності), обмін, компенсація, часткова реституція і альтернативна реституція. В ході переговорів обговорювали і створення комісії з питань власності, яка повинна усувати розбіжності, якщо Північний Кіпр об'єднається з Республікою Кіпр у федерацію.
Поки немає рішення по одному з головних питань: пріоритетними в питанні реституції вважати права поточного власника або визнаного законним Європейським судом з прав людини (ЄСПЛ). Найчастіше перший варіант на користь жителів Північного Кіпру, а другий - греків-кіпріотів, які втратили свої будинки, коли переселилися в теперішню грецьку частину острова. Турецька сторона вимагає врахувати, що цією нерухомістю жителі невизнаної республіки володіють вже багато років. Можливо, сторони зійдуться що замість повернення будинків переселились греки-кіпріоти отримають грошову компенсацію.
Також необхідно визначити, як буде поділена влада в єдиному Кіпрі, як будуть чергуватися президенти, вирішити, хто буде забезпечувати безпеку жителів півночі, де до сих пір знаходиться 30-тисячний турецький військовий контингент.
Чому об'єднання важливе
Переговори про об'єднання ведуться вже не одне десятиліття. У 2004 році коли був узгоджений так званий "план (Кофі) Аннана", генерального секретаря ООН. Тоді проти об'єднання на референдумі проголосували 75% греків-кіпріотів, в той час як більшість турків-кіпріотів підтримали мирну ініціативу.
Ключова відмінність сьогоднішніх переговорів від переговорів 2004 року - ініціаторами мирного процесу є лідери двох громад, а не ООН.
Надія на вихід з кризи з'явилася після перемоги на виборах у 2015 році нинішнього президента Північного Кіпру Мустафи Акинджі, що виступає за об'єднання.
Попередні два етапи переговорів, що проходили в Швейцарії восени 2016 року, завершилися безрезультатно. Тоді ООН охарактеризувала переговори як ґрунтовні, але зазначила, що сторони не дійшли згоди в питанні територіального врегулювання, що могло стати кроком до завершальної стадії переговорів.
Як зазначив Мустафа Акинджі, він не налаштований оптимістично, але у сторін переговорів буде важкий тиждень. Тоді як глава Республіки Кіпр Нікос Анастасіадіс попросив запитати його, чи налаштований він оптимістично, вже після переговорів.
Спецрадник генсека ООН, який очолює переговори в Женеві, Еспен Барт Ейде днями заявив, що підписати мирну угоду між сторонами розділеного Кіпру складно, але можливо. Він зазначив, що в питанні врегулювання настав момент істини. У Брюсселі, який, як і інші спостерігачі та гаранти, повністю підтримує кіпрське врегулювання, відзначали, що після об'єднання Кіпр залишиться членом ЄС.
У розмові з президентом Туреччини Реджепом Ердоганом британський прем'єр-міністр Тереза Мей зазначила, що успішний мирний процес дасть Кіпру краще майбутнє і забезпечить стабільність в регіоні.
Також це знизить напруженість у східному Середземномор'ї, де біля берегів Північного Кіпру були виявлені великі запаси вуглеводнів. Тому в єдиному Кіпрі зацікавлені також Туреччина, Ізраїль, Єгипет, - це дозволить забезпечити транзит газу через територію невизнаної республіки.
"Зараз є прагматичний інтерес - щоб всі виграли за рахунок енергетики, - сказав"Апострофу " Євген Ярошенко, аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД). - Інтерес принаймні розморозив процес переговорів".
На думку експерта, на цьому тижні угоду навряд чи підпишуть, але прогрес є, і ймовірність того, що протягом декількох років Кіпр об'єднається. Наразі ця ймовірність набагато вище, ніж десятиліття тому. Хоча він не впевнений в тому, що нову угоду не заблокують на референдумі, як це було в 2004 році.
Ось ще вкрай гіпотетичне припущення: якби частина Кіпру не була захоплена Туреччиною, і Анкара визнала Республіку Кіпр, Греція і Кіпр не виступали б проти вступу Туреччини в ЄС. В такому випадку Туреччина, ймовірно, грала б сьогодні зовсім іншу роль в світі, і побоювання, з якими в ЄС ставляться до турків і пов'язаними з ними міграційним ризикам, не завадили б, може бути, Україні до цього часу отримати безвізовий режим з Євросоюзом.
Уроки для України
Кілька причин, чому світу варто звернуту увагу на об'єднанням Кіпру, навели в норвезькому виданні Aftenposten. Як вважає Харрі Цімітрас, глава Центру Інституту дослідження проблем світу PRIO на Кіпрі, доречне порівняння кіпрського конфлікту з ізраїльсько-палестинським. По-друге, зникне головна причина турецько-грецьких негараздів. По-третє, це може стати фактором поліпшення відносин ЄС з Анкарою. По-четверте, відкриє шлях до тіснішої співпраці між НАТО і ЄС. Нарешті, єдиний Кіпр зможе створити альянс з Туреччиною та Ізраїлем на підставі енергетичного співробітництва. Якщо ж конфлікт не буде вирішено зараз, каже Джеймс Кер-Ліндсей з Лондонської школи економіки, родовища газу можуть стати причиною великого міжнародного конфлікту.
Цімітрас також аргументує, чому об'єднання Кіпру зашкодить РФ, тому можна очікувати, що Москва спробує нашкодити мирному процесові. Росія має значні економічні і фінансові інтереси у грецькій частині острова. У 2015-му країни підписали угоду, відповідно до якої російські військові кораблі можуть заходити в порти острова. Греки-кіпріоти, на відміну від жителів невизнаної республіки, виключно позитивно налаштовані по відношенню до РФ, і Кремль занепокоєний, що возз'єднання позначиться на зовнішньополітичних орієнтирах офіційної Нікосії.
На це ж вказує Євген Ярошенко, виділяючи три причини, за якими РФ не зацікавлена в єдиному Кіпрі: геополітичну, енергетичної та фінансову. "Особливо Росія боїться, що Кіпр, якщо об'єднається, стане членом НАТО", - пояснив експерт МЦПД. Він додає, що російські чиновники і олігархи, які використовують Кіпр як офшорні зони, бояться, що податкова політика, яка і стала причиною такої великої привабливості Кіпру як напряму для виведення грошей, в єдиному Кіпрі може змінитися. Доречі, крім податкової системи, в Північному Кіпрі зовсім інші пенсійна система і система соціального забезпечення.
Відновлення мирного процесу на Кіпрі, навіть якщо він не завершаться створенням федерації, дають кілька уроків Україні. "Це показує, що процес реінтеграції займатиме кілька десятиліть. Друге - без політичної волі зовнішніх гравців досягти угоди досить складно. І третє - без підтримки місцевого населення по обидва боки навряд чи вдасться об'єднати країну", - вважає Ярошенко.
Істотна відмінність, чому возз'єднання Кіпру більш реалістичне, ніж повернення Донбасу до складу України на довоєнних умовах - це те, що Росія і Україна, на відміну від Греції і Туреччини, абсолютно по-різному бачать своє місце в системі регіональної безпеки. До того ж населення України поки набагато менше готове до поступок по відношенню до жителями відірваної частини країни, ніж греки-кіпріоти.
