Міністр оборони Польщі Антоній Мацеревич нещодавно повідомив, що урядова підкомісія виявила запис моменту вибуху на бортовому самописці літака Ту-154, в результаті аварії якого в 2010 році під Смоленськом загинув президент Польщі Лех Качинський. Це вже друга комісія, що займається розслідуванням трагедії. Попередня, очолювана Єжи Міллером, головою МВС в уряді Дональда Туска, дійшла висновку, що причиною авіакатастрофи стала помилка пілотів. Але з такою версією в Польщі погоджуються далеко не всі. Дехто все ще бачить в трагічній загибелі перших осіб Польщі руку Москви. За даними польських ЗМІ, раніше з розшифровки самописців на прохання російської сторони вирізали момент, що міг свідчити про вибух в літаку. Польський журналіст, письменник та дипломат Вєслав Романовскі розповів "Апострофу", що можуть змінити нові дані в розслідуванні та як Смоленська катастрофа розділила Польщу.
За даними опитування громадської думки, 71% поляків вважає, що Смоленська підкомісія, утворена міністром національної оборони, нічого не вирішить. Вона не змінить результатів роботи першої комісії, з висновками експериментальних досліджень якої (помилка пілотів) погоджуються понад 30% поляків. Вона також не принесе нової інформації, яка б підтверджувала тези прихильників замаху, вибуху бомби на борту літака або змови Путіна і Туска, незважаючи на те, що 23% респондентів очікує, що підкомісія все ж таки вкаже на інші причини, ніж комісія Міллера. Оцінка причин Смоленської катастрофи нас ділить, і, на жаль, ми не сподіваємось, що ці поділи зникнуть.
Протягом двох років "Право і Справедливість" (партія, яка зараз править у Польщі, - "Апостроф") має доступ до всіх доказів та документів у справі Смоленської катастрофи. Підкомісія міністра Мацеревича замовила ряд експертиз у різних наукових інститутах у всьому світі, включаючи експертизи, пов’язані з гіпотезою про вибух на борту літака. Польська громадськість досі так і не отримала жодної суттєвої інформації про причини катастрофи. Напевно, найбільш невдоволені сьогодні прихильники теорії замаху на президента Качинського.
На щастя, не всі інститути влади у Польщі займаються цим розслідуванням. Правляча партія оголосила, що у квітні наступного року вона припинить свою політичну Смоленську кампанію, навіть якщо ми не будемо знати правду. Зверніть, будь ласка, увагу на незначний факт: немає офіційного документу польського уряду, який би не визнавав висновків комісії Міллера або звинувачував би Росію чи іншу державу у вбивстві президента Польщі. Смоленськ грає всередині Польщі, як і Бандера всередині Росії.
Твердження, що із запису вилучили фрагмент з вибухом на літаку, – це чиста маніпуляція. Це не журналістика, це – злочин проти свободи слова.
Як тільки молитви над могилами жертв Смоленської трагедії закінчилися, не опав ще навіть пил, а вже почалася смертельна боротьба за пам'ять про катастрофу. Ярослав Качинський та його політичний табір зробили Смоленськ основою відродження Польщі. "Платформа обивательська" (партія Дональда Туска "Громадянська платформа", - "Апостроф") проти нього, проти емоцій, викликаних цією нечесною пропагандою, виявилася інтелігентно безпорадною. Це – суперечка раціоналізму з емоціями.
Я пам'ятаю час, коли Качинський і Туск підтримували Валенсу у боротьбі за президентство. Пізніше їхні шляхи різко розійшлися: вони воювали один з одним. Туск програв Лехові Качинському в президентських перегонах. Пізніше, ще коли Лех Качинський був живий, Туск переміг Ярослава Качинського на парламентських виборах. Вісім років Туск був прем'єр-міністром Польщі, є відомим європейським політиком. Ярослав Качинський іде своїм шляхом. Я думаю, що їхній конфлікт, ця політична суперечка є у певному сенсі символом спору про Польщу, її політичне майбутнє. Несподівана смерть Леха Качинського надала цьому конфлікту вимір грецької трагедії або шекспірівської драми про боротьбу за владу.
Кожна гіпотеза має право на життя, в тому числі – про причетність Росії. Але якщо ми збираємося звинувачувати когось у вчиненні злочину, передусім ми повинні мати достовірні докази. Як, наприклад, докази у справі збитого "Буком" пасажирського літака над Донбасом. Росія сьогодні має дуже погану репутацію: її політика щодо України, Сирії, Європи широко критикується. Ніхто розсудливий не заперечує необхідність санкцій проти Росії. Але немає жодних доказів її прямої причетності до Смоленської трагедії. Поляки знають історію і цінують політичні ігри, але також знають закон. Можливо, не всі, але переважна більшість – так.
