Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, відомий своєю антиукраїнською політикою, може тимчасово очолити Єврораду. Таке можливо через бажання чинного президента Євроради Шарля Мішеля балотуватися до Європарламенту, внаслідок чого він може достроково залишити посаду президента. Сам Шарль Мішель запевняє, що існують інструменти, аби не допустити навіть тимчасового головування Орбана в Європейській раді. Чим продиктовані дії Шарля Мішеля та чи зможе Орбан очолити Єврораду, читайте в колонці "Апострофа".
Читайте також: Орбан може на пів року очолити Єврораду
Вперше в історії Європейського союзу президент Європейської ради залишає посаду достроково. Те, що зробив (або зробить через пів року) Шарль Мішель, інакше, як егоїзмом назвати не можна: він поставив за пріоритет власну політичну кар’єру, "кинувши" колег по ЄС. Було відомо, що після виборів в Європейський парламент, які пройдуть у травні цього року в усіх країнах ЄС, Мішель не отримає посаду президента Ради, адже він вже пропрацював два терміни, а президент обирається на 2,5 роки з правом одного переобрання. Повноваження Мішеля мали завершитися 30 листопада 2024 року. Але Шарль обрав безпрограшний варіант продовження політичного майбутнього – а саме Європейський парламент. Його популярність у франкомовній Валлонії гарантує йому прохідне місце у списку його рідної партії ліберального спрямування Mouvement Réformateur, MR ("Рух за реформи"). Не виключено, що він може стати й першим у загальноєвропейському списку лібералів з подальшим прицілом на посаду президента Європейського парламенту або принаймні лідера політичної групи. Шанси зайняти офіс президента ЄП – цілком реальні: це місце є предметом домовленостей між трьома найбільшими політичними силами ЄП – європейськими народниками, соціалістами-демократами та лібералами (до останніх належить Мішель). Ця комбінація є незмінною вже багато років.
І вже у парламенті він буде "карати та милувати" - саме ЄП буде затверджувати президента Європейської комісії. А знаючи, як "тепло" Мішель ставиться до нинішньої голови ЄК Урсули фон дер Ляйєн, можна буде очікувати, що в ЄП на неї будуть чекати складнощі, якщо вона наважиться переобиратися на другий термін. Те саме стосується й складу Єврокомісії в цілому.
Безпрограшний варіант для Мішеля полягає ще й в тому, що він може залишатися в офісі депутата ЄП так довго, наскільки він захоче. Тут немає ані обмеження по віку — найстаршому члену ЄП було 87 років, ані обмеження за кількістю термінів – великий (без перебільшення) друг України німець Міхаель Галер є членом ЄП з 1999 року.
Після того, коли (а не якщо) Мішель складе присягу нового члена Європейського парламенту, його повноваження як президента Європейської ради будуть завершені.
Питання нового президента Європейської ради буде вирішуватися у червні вже після того, як будуть відомі результати загальноєвропейських виборів. А тому політичні партії, які отримали більшість голосів, будуть розігрувати між собою не одне крісло, а чотири, чотири найвищі посади в рамках наступного інституційного циклу: три президентські – Ради (зараз це Мішель), Європейської комісії (зараз це Урсула фон дер Ляйєн), Європейського парламенту (зараз це Роберта Метсола) та посаду Високого представника з питань спільної зовнішньої політики й політики безпеки (зараз це Жозеп Боррель).
І якщо всі зазначені вище три високопосадовці ЄС, окрім Мішеля, продовжать працювати на своїх посадах до завершення мандату – до 30 листопада, то новообраний президент Ради, якщо так вирішить Європейська рада, розпочне свою роботу влітку 2024 року.
У випадку надзвичайних обставин – коли Мішеля вже не буде, а нового президента ще не буде, відповідно до статті 15 Договору про ЄС, президента Європейської ради може замінити лідер держави-члена, яка на той момент буде головувати в Раді. Цей період припадає на Угорщину, де прем’єр-міністром є Віктор Орбан, котрий відкрито виступає проти України. Цей розвиток подій мало ймовірний. Ще менш ймовірно і те, що Орбана оберуть президентом Європейської ради.
Для України важливість функції президента Європейської ради полягає в тому, що саме він (або вона) формує порядок денний засідань лідерів. Тобто які питання включати, а які — ні. Мішель був і залишається лобістом українського питання. Тому підтримка України завжди була пріоритетною в засіданнях Європейської ради. Але навіть якщо президентом стане інша, менш прихильна до Києва особа, в ЄС Україна має багато друзів, які будуть ставити на обговорення всі необхідні питання. Хоча саме ці друзі в ЄС не допустять, щоб на цій посаді опинилася людина байдужа до інтересів України. Бо час диктує саме український порядок денний.
Читайте також: Угорщину хочуть позбавити права голосу: який механізм може застосувати Євросоюз
