Берлін стає найбільшим військовим донором України на тлі політичної кризи в США. 7,6 мільярда євро, які Німеччина планує виділити на військові потреби нашої країни – чіткий сигнал, що свідчить про те, що в Берліні розуміють наслідки для Європи у разі поразки України. Канцлер Німеччини Олаф Шольц у понеділок, 5 лютого, повторив свій заклик до США та країн ЄС продовжувати військову підтримку України, щоб протистояти очікуванням Росії щодо зниження цієї підтримки. Виступаючи на прес-конференції у Берліні з французьким прем'єром Габріелем Атталем, Шольц наголосив на необхідності демонстрації непохитної підтримки України з боку Заходу. Габріель Атталь додав, що Франція планує посилити підтримку України, включаючи фінансову допомогу та постачання зброї високої якості, щоб допомогти Україні захистити себе. Чому саме Німеччина, яка у лютому 2022 року займала "обережну" позицію щодо допомоги Україні, стала у цьому плані локомотивом серед держав ЄС, а також на яку допомогу Берліна Київ може розраховувати цього року, читайте у матеріалі "Апострофа".
Депутати Бундестагу Федеративної Республіки Німеччина дали зелене світло загальному бюджету на 2024 рік, виділяючи значні кошти на підтримку України близько 7,6 мільярдів євро.
Затвердження федерального бюджету пройшло на двох послідовних етапах читання, де за ухвалення документа проголосували 388 членів парламенту з правлячої коаліції, тоді як 279 депутатів висловилися проти. У поточному фінансовому році загальний обсяг видатків уряду Німеччини може сягнути 476,81 мільярда євро, з передбаченими чистими запозиченнями понад 39 мільярдів євро.
Читайте: Війна на виснаження: журналісти The Telegraph описали сценарій можливого вторгнення Росії до ЄС
Спеціально для підтримки України бюджет включає близько 7,6 мільярдів євро. Крім того, на збільшення бюджету Міністерства оборони Німеччини передбачено на 1,8 мільярда євро більше, ніж минулого року, з яких 520 мільйонів євро буде направлено на закупівлю військової техніки та обладнання для подальшої передачі.
Тепер фінальне затвердження бюджету лежить на плечах членів верхньої палати німецького парламенту, які представляють 16 федеральних земель Німеччини – Бундесрат.
У результаті виходить, що ФРН виділить на допомогу Україні майже 8 млрд євро, хоча ще минулого року федеральний уряд обговорював показник удвічі менший – 4 млрд. Звичайно, такі суми не можуть конкурувати за сприянням США, але, як зазначають, спостерігачі, слід оцінювати також і ту "еволюцію", яку зазнав уряд Олафа Шольца за останні півтора роки.
"Сполучені Штати залишаються провідною країною, що надає нам військово-технічну підтримку, але серед держави європейського континенту ФРН впевнено виривається вперед. Слід аналізувати не лише фактичні показники допомоги, а й динаміку з лютого 2022 року, коли Берлін починав з постачання нам касок, потім дійшли до танків Leopard, установок ППО IRIS-T SLM, Patriot, антидронових систем тощо. Так, місцями це не зовсім новітня техніка, але в нас і такого не було. Важливо також, що сприяння Україні обговорюється в рамках модернізації Збройних сил ФРН, так як російська агресія впливає на всю систему безпеки у західній півкулі", - каже "Апострофу" військовий експерт Іван Ступак.
Зростання оборонних витрат і в цілому військово-політична активність федерального уряду насамперед пов'язані з фігурою міністра оборони ФРН Бориса Пісторіуса, який, як свідчать опитування, у плані популярності випередив канцлера Шольца. Саме Пісторіус, який очолює зусилля щодо модернізації Бундесверу, став центральною фігурою у процесі впровадження кардинальних змін в оборонній політиці та стратегії національної безпеки ФРН в цілому.
Водночас амбітні плани щодо реформування Бундесверу натрапили на претензії з боку опозиційних політичних сил. Справа в тому, що федеральний бюджет на поточний рік, запропонований коаліцією, що складається із Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН), партії "Союз-90"/"Зелені" та Вільної демократичної партії (СвДП), передбачає досягнення мети щодо витрат на оборону у розмірі 2% від ВВП країни як зобов'язання перед партнерами по НАТО.
Представники опозиційного Християнсько-демократичного союзу (ХДС) різко відреагували на рішення виділити додаткові 100 мільярдів євро на модернізацію Бундесверу через спеціальний фонд, затверджений Бундестагом, призначений для придбання сучасного озброєння та військової техніки. Під час обговорення федерального бюджету стало відомо, що саме з цього спецфонду мають намір фінансувати 8 млрд. євро на військову допомогу Україні.
Експерт фракції ХДС/ХСС з питань оборони, полковник у відставці Родеріх Кізеветтер в інтерв'ю DW висловив стурбованість щодо використання спецфонду для поточних операцій та підтримки, а не виключно з метою модернізації Збройних сил ФРН, що, на його думку, суперечить первинним умовам, закладеним у Основному законі Німеччини. Він також виступив із критикою на адресу німецького уряду з питання надання допомоги нашій країні, висловивши сумніви щодо офіційно заявлених цифр, які, на його думку, "часто виглядають надто оптимістично". На думку Кізеветтера, важливо проаналізувати реальний обсяг наданої підтримки, детально прорахувавши, що було дійсно доставлено Силам оборони України в сукупності, оскільки, за його даними, за останні два роки загальний обсяг допомоги Києву становив 4-5 мільярдів євро.
"Бюджетні дискусії між ХДС та "світлофорною коаліцією" більшою мірою відображають внутрішньополітичні дебати у ФРН і ніяк не стосуються стратегії Берліна щодо нашої країни. Тим більше, не варто вважати, що ХДС проти допомоги Україні. Ні, навпаки, вони активно за сприяння нам і навіть критикують уряд Шольца за, як вони вважають, зволікання та недостатній рівень сприяння. Запитання в механіці виділення коштів. Зазначені 100 млрд на модернізацію Бундесверу - це умовно кажучи "легкі гроші", які технічно просто дістати, але в такому разі розмивається сама ідея модернізації Бундесверу та оборонної політики Берліна загалом", - пояснив "Апострофу" голова Центру дослідження проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
Також критики канцлера Шольца вказують на відповідальність федерального уряду та особисто міністра Пісторіуса за виробництво 155-міліметрових артилерійських снарядів для України, зазначаючи, що оборонна промисловість ФРН мала потенціал виробити до 400 тисяч снарядів за рік, але через бюрократичні проблеми в організації тендерів та контрактів плани залишаються нереалізованими.
Уряд ФРН, зокрема посилаючись на висновки Інституту світової економіки в Кілі (IfW), який регулярно публікує оновлення у своєму "Трекері підтримки України", звертає увагу на те, що Берлін до жовтня 2023 року надав Україні військову допомогу на суму понад 17 мільярдів євро, що вп'ятеро перевищує обсяги підтримки від Данії, другого найбільшого донора серед країн ЄС. Найбільшим донором, як говорилося вище, залишаються Штати, які виділили з початку відкритої агресії Кремля 71,3 мільярда доларів, з яких 43,8 мільярда було направлено на військову підтримку. До списку найбільших постачальників військової допомоги також входять Великобританія, Норвегія, Данія, Польща, Нідерланди, Канада, Швеція та Фінляндія.
Якщо порівнювати в контексті співвідношення допомоги до ВВП країн, найбільш щедрими помічниками допомоги Україні названі Литва, Естонія, Норвегія, Данія, Латвія, Словаччина, Польща, Нідерланди, Фінляндія та Чехія. Японія виділяється як важливе джерело фінансової та гуманітарної підтримки.
Водночас канцлер Шольц, закликавши раніше до збільшення допомоги Україні, зазначив, що обсяги озброєнь, що плануються до відправки у 2024 році більшістю країн, на його думку, є недостатніми, а рівень співвідношення постачання між країнами має бути прозорішим. Його зауваження сприйняли як критику на адресу інших великих держав ЄС, включаючи Францію та Італію, за їх відносно скромні обіцянки військової підтримки. Саме після заяв Шольца Європейська служба зовнішніх зв'язків (EEAS) розпочала аудит військової допомоги Україні від країн ЄС.
З іншого боку, європейські партнери критикують Берлін за те, що він, на їхню думку, уповільнює реформу Європейського фонду миру, призначеного для фінансування допомоги Україні зброєю з запропонованим бюджетом у 5 млрд євро на рік для нашої країни.
Розширення фонду, який необхідний для часткового відшкодування країнам ЄС витрат на військову підтримку України, стикається з перешкодами через розбіжності між країнами щодо методів його модифікації для кращої відповідності потребам Сил оборони України та підтримки європейської оборонної промисловості. Німеччина, яка перебуває під тиском бюджетних обмежень і вимагаючи, щоб вартість зброї, що поставлялася Києву, враховувалася як її внесок у фонд, стикається з критикою від менших країн, що побоюються скорочення обсягу фонду. На тлі цих обговорень канцлер Шольц на саміті ЄС 1 лютого наголосив на необхідності включення пропозицій країн-членів до угоди щодо реформи.
Якщо перекласти з бюрократичної мови на "нормальну", то між європейськими країнами НАТО йде свого роду змагання, хто найбільш ефективно сприяє Україні, а також стримує зобов'язання витрачати на оборонні потреби 2% ВВП. Німеччина тут виступає, з одного боку, драйвером, з другого – подразником великих європейських гравців, що, зокрема, виявляється у критиці з боку Парижа.
Міністр оборони Франції Себастьєн Лекорню днями висловив невдоволення щодо вищезгаданих висновків Кільського інституту, який ставить Париж аж на 13-те місце за обсягом допомоги нашій країні за останні два роки, із сумою менше одного мільярда євро. Такі висновки суперечать позиції Парижа, який оцінює свою підтримку Києва як більш значущу, але "на папері" виходить, що лідируючі позиції щодо допомоги нашій країні займають Штати, Британія, Німеччина та ЄС в цілому.
"Раніше конкуренції між європейськими країнами в плані допомоги Україні не було, але зараз вона намітилася, особливо в ситуації, коли з країн ЄС Німеччина вирвалася вперед. Берлін, зокрема, виділяє кошти, які потім йдуть як компенсація іншим країнам, які постачали нам озброєння. Висновки інституту в Кілі в цілому вірні, але французи, яким не подобається бути в авангарді з такими розрахунками, не згодні. І це, в тому числі, ще більше стимулюватиме Париж сприяти нашій країні не тільки зброєю, але і за допомогою підписання двосторонніх угод з Києвом щодо підтримки та гарантій безпеки. Хто саме – Париж чи Берлін – тут гратиме першу скрипку, буде видно у найближчі тижні", - каже "Апострофу" політолог-міжнародник Володимир Воля.
Заради об'єктивності варто визнати, що Франція як держава, яка володіє ядерною зброєю та розвиненою ВПК, може і приховувати свої оборонні плани, у тому числі постачання озброєнь в Україну. Як наслідок, експерти інституту в Кілі, складаючи звіт, могли об'єктивно не знати про речі, які для Парижа є військовою таємницею.
Читайте також: Трамп залякує республіканців: Байден звернувся до Конгресу з приводу військової допомоги Україні
