У середу, 1 травня, парламент Грузії ухвалив у другому читанні законопроект "Про іноземний вплив" . За проект закону проголосували 83 депутати, проти – 23. Ухвалення документа супроводжувалося бійкою між представниками провладної більшості та опозицією. На знак протесту проти ухвалення закону в Тбілісі вже два тижні тривають масштабні акції біля будівлі парламенту. Попереду третє та остаточне читання скандального закону, і поступатися влада не має наміру. Для чого грузинській владі цей закон, чому грузини протестують проти його ухвалення і чим усе це може закінчитися, читайте у матеріалі "Апострофа".
Грузинський бунт
Масові акції протесту у столиці Грузії тривають із середини квітня. Їхнім каталізатором став розгляд парламентом закону "Про іноземний вплив". Цей законопроект внесла до парламенту правляча партія "Грузинська мрія". Історія почалася ще рік тому, а точніше 7 березня 2023 року. Тоді парламент Грузії у першому читанні схвалив законопроект, що призвело до масових протестів. Тоді силовики затримали 133 особи. Але під тиском протестувальників влада змушена була їх звільнити. 9 березня "Грузинська мрія" та рух "Сила народу" відкликали скандальний законопроект, і грузинська опозиція заявила про свою перемогу.
"По-перше, суспільство зуміло домогтися скасування закону, який не був потрібен ні владі, ні суспільству, але яким влада хотіла показати, що вони можуть все, що завгодно, і вони можуть не звертати увагу на думку суспільства. Ні, люди вийшли і сказали, що не можна на нас не зважати", - заявив тоді в коментарі "Апострофу" експерт Грузинського Центру стратегічного аналізу Гела Васадзе.
Однак через рік на початку квітня 2024 року "Грузинська мрія" повторно внесла законопроект до парламенту, а в середині квітня його було ухвалено в першому читанні. У Тбілісі знову розпочалися масові акції протесту. Ситуація загострилася перед другим читанням скандального документа.
Читайте також: Масові протести в Грузії: МЗС звернулося до українців
Увечері, 30 квітня, люди почали збиратися у центрі Тбілісі, перекривши проспект Шота Руставелі. Учасники акції заблокували всі виходи з парламенту Грузії та зустріли коридором ганьби депутатів, які підтримують законопроект про "іноагентів". Усередині будівлі вже чергували війська спецпризначення. Пізніше почалися жорсткі сутички мітингувальників із правоохоронцями. Під час акції було сильно побито голову основної опозиційної партії країни "Єдиний національний рух" Левана Хабеішвілі.
Силовики застосували проти протестувальників водомети та сльозогінний газ. Було затримано щонайменше 63 особи.
"Проти мирних протестувальників у Тбілісі застосовується абсолютно невиправдана, неспровокована та непропорційна сила. Повна відповідальність лежить на уряді. Право грузинського народу на мирний протест обмежено", - заявила президент Грузії Саломе Зурабішвілі.
Вранці, 1 травня, законопроект все ж таки був ухвалений у другому читанні, а акції протесту та зіткнення з силовиками в центрі Тбілісі продовжилися. Перед парламентом виросли барикади, а спецназівці застосували проти протестуючих перцевий газ.
Третє та фінальне слухання законопроекту попередньо призначено на 17 травня.
А прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе, незважаючи на акції, заявив, що влада ні за яких умов не відмовляться від ухвалення законопроекту.
У свою чергу президент Грузії Саломе Зурабішвілі пообіцяла накласти на закон вето.
Тітушки та Україна "на протязі"
У цьому контексті варто додати, що 29 квітня партія "Грузинська мрія" провела мітинг на підтримку закону про "іноагентів" та "традиційні цінності", на якому був присутній головний олігарх Грузії, спонсор правлячої партії та бенефіціар скандального закону Бідзіна Іванішвілі, а також лідери "Грузинські мрії" і члени уряду.
Цікаво, що захід "охороняли" однаково одягнені люди у чорному поло та кепках ("привіт" від Віктора Януковича). Повідомляється, що у провладному мітингу взяли участь близько 100 тисяч людей. Більшість із них звозили до Тбілісі автобусами (ще один "привіт" від Януковича).
Іванішвілі на мітингу заявив, що з 2004 по 2012 роки Грузією "керувала не обрана народом влада, а призначений ззовні революційний комітет, іноземна агентура", у тому числі колишній президент країни Михайло Саакашвілі. На думку Іванішвілі, Саакашвілі та його соратники діяли не самостійно, все "замовлялося і керувалося ззовні, від їхніх господарів". Він заявив, що "незважаючи на обіцянки, дані на саміті в Бухаресті у 2008 році", Грузію та Україну не прийняли до НАТО і "залишили стояти на протязі".
Загалом Іванішвілі вперше продемонстрував готовність озвучувати проросійські наративи публічно, на що не могли не звернути увагу грузинські опозиціонери, а також представники інших країн.
Що за закон і навіщо він потрібний?
Законопроект "Про прозорість іноземного впливу", який ухвалює грузинський парламент, передбачає створення реєстру, до якого будуть внесені усі некомерційні юридичні особи та ЗМІ, які фінансуються більш ніж на 20 відсотків з-за кордону. "Провідникам іноземної сили", як іменуватимуться ці юрособи та ЗМІ, доведеться заповнювати річну фінансову декларацію, яка буде публічною. Тому хто спробує ухилитися від реєстрації як "провідник" або не подасть декларацію, загрожує штраф у розмірі 25 тисяч ларі – близько 9,4 тис. доларів.
Для виявлення "провідних інтересів іноземної сили організацій" та перевірки виконання вимог закону Міністерство юстиції у будь-який час може провести моніторинг, а уповноважений чиновник - з метою моніторингу видобувати необхідну інформацію, у тому числі персональні дані.
За словами грузинських правозахисників, цей законопроект точно повторює російське законодавство про "іноагентів" 2012 року.
"Незалежні громадські організації та ЗМІ, особливо онлайн-видання, в абсолютній більшості залежать від закордонних грантів, виходячи з нашого економічного становища. Вважати організації агентами чи провідниками іноземних інтересів лише через те, що їхні проекти фінансуються закордонними грантами, саме собою несправедливо та може вказувати на несумісні з демократичною державою авторитарні наміри", - пояснював під час розгляду законопроекту у першому читанні на комітетському слуханні у парламенті представник неурядової організації "Центр соціальної справедливості" Гурам Імнадзе.
Як кажуть грузинські правозахисники, усі неурядові організації в Грузії залежать сьогодні від фінансової підтримки з-за кордону і припинення їхньої роботи позначиться на всіх жителях Грузії.
"Будь-яка влада, яка прагне автократії, йде цим шляхом, - каже "Апострофу" політтехнолог, директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала, - Іванішвілі не подобається, що незалежні ЗМІ його критикують. Йому не потрібна свобода слова. Тому "Грузинська мрія" та намагається ухвалити проросійський закон".
"Справа в тому, що грузинська влада, та й Грузія в цілому, залежать від Росії, - каже "Апострофу" експерт-міжнародник Володимир Воля, - економіка Грузії зростає за рахунок російських туристів і так званих релокантів (росіяни, які переїхали до Грузії з- за війну, - "Апостроф"). Грузинська влада допомагає Росії обходити санкції Росія з Грузією пов'язана прямими авіарейсами. Іванішвілі зацікавлений у тому, щоб зберегти свій бізнес та свої активи в РФ".
І справді, скандальний грузинський законопроект активно підтримала влада Росії.
"Істерика" навколо закону про іноагентів вказує на те, що рішення Вашингтона та Брюсселя щодо повалення чинної грузинської влади є, і "ухвалення закону може ці плани зірвати", - написав у Телеграм спікер Держдуми В'ячеслав Володін.
За словами Володимира Волі, ухвалення закону про "іноагентів" - це перегляд прозахідного курсу Грузії.
У Європейському Союзі закликали владу Грузії утриматися від ухвалення законопроекту про "іноагенти" і пригрозили, що в іншому випадку вступ країни до ЄС опиниться під питанням.
Така ж заява прозвучала і з Держдепу США.
"Заяви та дії грузинського уряду несумісні з демократичними цінностями, які лежать в основі членства в ЄС та НАТО, і таким чином ставлять під загрозу шлях Грузії до євроатлантичної інтеграції", - наголосила представник Держдепу Метью Міллер.
Що далі?
У Тбілісі дехто порівнює нинішні протести з подіями на Майдані взимку 2013-14 року. Але чи зможуть грузинські протести призвести до зміни влади? На це питання експерти твердої відповіді не мають.
"Цілком очевидно, що в Грузії розгортається нова політична криза, - каже Віталій Бала, - Ситуація загострюватиметься і як розвиватимуться події припустити важко. Якби я, як політтехнолог, консультував опозицію, то запропонував би їй блокувати парламент і добиватися дострокових виборів. Яким шляхом вони підуть, я не знаю".
На думку експерта, опозиція могла б на дострокових виборах збудувати меседж, що чинна влада – проросійська, а тому про євроінтеграцію, за яку виступає грузинська молодь, можна забути.
"Це могло б спрацювати на користь", - робить висновок Бала.
Те, що в Грузії назріває чергова політична криза, згоден і Володимир Воля. А от якщо опозиція зможе домогтися перевиборів до парламенту, то, на думку експерта, вона може програти.
"Грузинська мрія" має все ж таки підтримку в суспільстві, а саме суспільство зараз розділене. Його частина виступає за євроінтеграцію, а частина все ж таки тяжіє до Росії через те, що на росіянах тримається грузинська економіка. Та й лідери "Грузинської мрії" запевняють, що ухвалення закону про "іноагентів" не вплине на вступ до ЄС, - пояснює Володимир Воля. - Але це просто слова. І ось такий розподіл суспільства заводить Грузію у глухий кут”.
На думку Володимира Волі, у третьому читанні законопроект можуть і не ухвалити: "Це залежатиме від кількох факторів. По-перше, рейтинги партії влади. Якщо вони побачать, що більшість їх не підтримує, то законопроект можуть і зняти з розгляду".
Другим чинником, на думку експерта, може бути реакція Заходу.
"ЄС і Держдеп грузинську владу поки що тільки попередили про наслідки. Не виключаю, що будуть зроблені надалі чіткіші заяви і навіть введені санкції. Думаю, що Захід не допустить відходу Грузії під вплив РФ", - зазначив Воля.
Але, схоже, що грузинська влада все ж таки вирішила йти на загострення відносин із Заходом. Міністерство закордонних справ Грузії заявило про відмову грузинського прем'єра Іраклія Кобахідзе від візиту до США через те, що американська сторона вимагала зупинення обговорення скандального закону про "іноагентів" у парламенті.
"Чи готова грузинська влада перейти "червоні лінії"? Подивимося найближчим часом", - резюмував Володимир Воля.
Читайте також: Майдан у Грузії: силовики застосували водомети та сльозогінний газ проти протестувальників. Фото і відео
