У середу ввечері, 21 травня, у виданні The Moscow Times вийшла стаття про те, що Росія вирішила посунути держкордон у Балтійському морі поряд із Литвою та Фінляндією. Матеріал прокоментували у Литві, Фінляндії, Швеції та навіть у Росії. Що насправді сталося, з якою метою випущена стаття та які реальні цілі Росії в Балтійському регіоні, розбирався "Апостроф".
Відсунути кордони?
У статті в The Moscow Times стверджувалося, що Міноборони Росії розробило проект постанови уряду, згідно з яким встановлювався оновлений перелік точок, від яких відмірюється ширина територіальних вод біля материкового узбережжя та островів Росії у Балтійському морі.
Тут важливо зауважити, що на підтвердження інформації видання надало посилання на документ на порталі проектів нормативних правових актів.
Згідно з документом, Росія має намір оголосити своїми внутрішніми морськими водами частину акваторії на сході Фінської затоки, а також поблизу міст Балтійськ та Зеленоградськ у Калінінградській області.
Читайте: Путін поклав "обидва ока" на Швецію: скандинави розкрили плани Кремля у Балтійському морі
На кордоні з Фінляндією уряд РФ має намір скоригувати координати в зоні островів Йяхі, Соммерс, Голланд, Родшер, Малий Тютерс, Вігунд, а також поблизу північного вхідного мису річки Нарва. На кордоні з Литвою під перегляд потрапила зона Куршської коси, райони мису Таран, мису на південь від мису Таран, а також Балтійської коси.
В описі проекту постанови, як стверджувало видання, йдеться, що чинний перелік географічних координат точок був затверджений ще в 1985 році і вимагає змін, оскільки прямі вихідні лінії РФ у Фінській затоці не мають продовження і не замикаються на території РФ, "що у свою чергу не дозволяє визначити зовнішню межу внутрішніх морських вод Російської Федерації". Чинний перелік також "не враховує практики встановлення прямих вихідних ліній інших держав".
"Для забезпечення навігаційної безпеки мореплавання будуть скориговані та перевидані державні морські навігаційні карти відповідних масштабів", - йдеться в описі проекту.
Іншими словами, Постанову Радміну СРСР 40-річної давності, яка регулює кордони на Балтиці, Міноборони Росії пропонує частково "визнати нечинною".
"Звідсіля погрожувати ми будемо шведу..."
Появу такої статті експерти пов'язали з бажанням Росії залякати країни Північної Європи та Балтії.
"Зважаючи на те, що написало The Moscow Times, Кремль намагається в односторонньому порядку пересунути кордони на Балтиці, - каже в коментарі "Апострофу" експерт-міжнародник Володимир Воля, - Я б до цієї інформації поставився критично. У мене склалося враження, що цю новину спеціально почали роздмухувати з метою залякування. Закидом цієї інформації Кремль хоче досягнути три цілі. Перша – залякування країн Балтії. Друга – подивитися на реакцію країн НАТО. А третя, створити ще один такий ура-патріотичний привід, оскільки значних проривів на фронті в Україні Путін не має".
Військовий та політичний експерт, керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко вважає, що Путін справді хотів би відсунути кордони на Балтиці.
"Місто Балтійськ у Калінінградській області - це штаб Балтійського флоту Росії. Схід Фінської затоки - це Кронштадт, Санкт-Петербург. Там базується інша частина Балтійського флоту. Після того, як Фінляндія та Швеція стали членами НАТО, фактично Балтійське море стало озером НАТО. І тепер Фінська затока стала вразливою", - зазначає в коментарі Мусієнко.
Експерт звернув увагу, що 1939 року Сталін уже провів територіальну експансію в цьому регіоні.
"Основна ціль Сталіна у війні з Фінляндією – пересунути лінію кордону та встановити контроль над певними островами, які перебували у Фінляндії, щоб вони перейшли під контроль Радянського Союзу, оскільки, як Сталін мотивував, звідти могла бути агресія", – пояснив Мусієнко.
Зараз, за словами експерта, трапилися протилежні речі: "У НАТО з прийомом Швеції та Фінляндії з'явилося більше можливостей у Балтійському морі, оскільки ці країни мають свій потужний флот. Особливо Швеція, що підвищує свою обороноздатність".
"Путін асоціює себе з Петром Першим, який, за словами Пушкіна, "прорубав вікно в Європу", воюючи зі Швецією. То чому б зараз Путіну знову не сказати мовою оригіналу: "Отсель грозить мы будем шведу". Повторю, що це своєрідна провокація", - зауважив Воля.
"Проти країн Північної Європи та Балтії Росія вже робить агресію, оскільки ці країни перебувають на передовій підтримки України. Щоправда, ця агресія не в збройній формі. Я б сказав, що Росія веде підривну діяльність", - зазначив Мусієнко.
На думку експертів, країни Балтійського регіону мають на таку провокацію якось відреагувати.
"Найкращою відповіддю на це може бути оголошення країнами Північної Європи, Балтії, а можливо Німеччини та Польщі проведення спільних морських навчань з повітряним та сухопутним компонентом, - рекомендує Олександр Мусієнко, - НАТО має продемонструвати рішучість".
Реакція країн НАТО
На публікацію The Moscow Times швидко відбулася реакція з країн Балтії, Фінляндії та Швеції.
МЗС Литви назвало пропозицію Міноборони РФ "навмисною, цілеспрямованою провокацією з метою залякати сусідні країни та їх суспільства".
"Це ще один доказ того, що агресивна та ревізіоністська політика Росії загрожує безпеці її сусідів та Європи в цілому. Сьогодні Литва запрошує представника Росії для отримання вичерпних пояснень і координує свої дії у відповідь з партнерами", - наводить заяву відомства Delfi.
Міністр закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен нагадала, що зміна морських кордонів регулюється Конвенцією ООН із морського права, учасницею якої є Росія.
"Варто нагадати, що створення плутанини також є елементом гібридного впливу. Фінляндія такому ходу справ не здивована", - написала вона у соцмережі X.
Президент Фінляндії Олександр Стубб заявив, що влада країни бачила інформацію з російських ЗМІ, що стосується визначення морських кордонів у Фінській затоці.
"Уряд уважно стежить за ситуацією. Росія не зв'язувалася з Фінляндією з цього питання. Ми діятимемо, як і завжди: розважливо і спираючись на факти", - заявив він.
Головнокомандувач Збройних сил Швеції Мікаель Бюден заявив, що Путін бажає контролювати Балтійське море, щоб потім мати контроль над шведським островом Готландом.
"Так, я впевнений, що Путін поклав навіть обидва ока на Готланд. Мета Путіна - отримати контроль над Балтійським морем. Мабуть, він також поклав око на Аландські острови. Росіяни уважно стежать за тим, що відбувається на входах і виходах до Балтійського моря", - сказав командувач.
Він зазначив, що якщо Росія встановить контроль та перекриє Балтійське море, це вплине на життя у Швеції та всіх інших країнах регіону.
"Ми не можемо цього допустити. Балтійське море не має стати ігровим майданчиком Путіна, де він може залякувати членів НАТО", – додав Бюден.
За його словами, Готланд є шведською територією, тому Швеція відповідає за його захист, а Готланд має право на захист.
Схоже на ІПСО
Одразу після заяв від Швеції, Фінляндії та Литви, вдень, 22 травня, російські агентства "Інтерфакс", РІА-Новини та ТАРС синхронно випустили новину про те, що Росія не збирається переглядати лінію державного кордону на Балтиці. Вони посилалися на "військово-дипломатичне джерело". Одне на всіх…
"Жодних намірів щодо перегляду на Балтиці ширини територіальних вод, економічної зони, континентального шельфу біля материкового узбережжя та лінії державного кордону Російської Федерації не було і немає", - написали агентства.
У Кремлі також заявили, що політичного підґрунтя в ініціативі Міноборони РФ щодо Балтики немає. "Ви бачите, наскільки ескалює напруженість, рівень конфронтації, особливо в балтійському регіоні - це вимагає від наших відповідних відомств відповідних кроків для забезпечення нашої безпеки", - сказав речник Путіна Пєсков, не обійшовшись без погроз.
Тоді ж стало відомо про те, що проект ухвали уряду про перегляд географічних координат держкордону РФ у середу вдень зник з порталу нормативних актів.
Військовий експерт та колишній співробітник СБУ Іван Ступак не виключає, що описане у статті могло бути вкидом.
"Я, коли побачив цю публікацію в The Moscow Times, відразу поліз шукати першоджерело. Перейти за посиланням у статті не вдалося, воно не відкривалося навіть з VPN. Тоді я пішов шукати це на порталі проектів нормативних правових актів російського уряду. Але й там не знайшов. Всі ЗМІ, як українські, так і зарубіжні, посилаються саме на The Moscow Times. Висновки з цього можуть бути такі: або першоджерела не було, або його потім видалили, зробивши вкид та перевіривши реакцію країн балтійського регіону", - каже Ступак.
Читайте також: "Берлінська операція": як Путін використав Харків для ефекту "перемоги"
