За даними ЗМІ, Кремль вирішив не пускати на президентські вибори-2018 опозиціонера Олексія Навального. Що це означає, коли може загостритися ситуація в РФ і чи знайдуть противники Володимира Путіна зброю проти порушення законів головою Кремля, "Апострофу" розповів російський фінансист і блогер Слава Рабинович.
У джерелах написано, що нібито хтось у президентській адміністрації нібито вирішив не допускати. Нібито рішення було прийнято тільки нещодавно і так далі. Це говорить про те, що там (в адміністрації Путіна) сидять упирі, хмирі, які не мають нічого спільного із законністю, дотриманням конституції. Вони могли прийняти одне, інше або третє рішення, вони не ґрунтуються в цих рішеннях ні на чому, крім так званої доцільності, як вони це самі формулюють. Це реальні злочинці при владі, які абсолютно не соромляться свого злочинного статусу.
Я впевнений, що в ситуації, яка склалася в сьогоднішній Росії, в сьогоднішніх політичних реаліях це не мине без наслідків для влади. Як би хто не ставився до Навального і його кандидатури.
Треба ще розуміти, що в Росії на сьогоднішній день є всього лише один політик. Добре це чи погано – інша розмова. Я зараз констатую факт, що єдиний публічний політик в Росії – це Навальний.
Деякі говорять про те, що є тільки два публічних політики в Росії – Путін і Навальний. Я вважаю, що це повна нісенітниця, тому що Путін не є публічним політиком. Він прийшов у своє крісло, як певний наступник в результаті спецоперації, про яку ми всі прекрасно знаємо. І всі його інші так звані "вибори" були нічим іншим, як спецоперацією з інавгурації Путіна. Його злочинне повернення в крісло президента в 2012 році є грубим порушенням конституції, де йдеться про те, що одна й та ж особа не може обіймати посаду президента більше ніж два терміни поспіль. Це дуже чітке і суворе визначення конституційного максимуму президентських повноважень однієї й тієї ж особи.
Путін і його ОЗУ наплювали на все це. Він є звичайним самозванцем, а ніяким не політиком. Він ніколи не брав участі в теледебатах, він ніколи не брав участі в нормальному спілкуванні з журналістами. Більше того, він принижує своїх співрозмовників, у тому числі й журналістів, коли з ними спілкується в такому дозволеному монологічному режимі. Це все спецоперація Путіна, тому він ніякий не політик.
Повторю, що єдиний публічний політик - Навальний. Більше того, Навальному було заборонено організовувати партію (його Партія прогресу не була зареєстрована), але він створив еквівалент партії, фактично партійну інфраструктуру по всій Росії.
І, звичайно ж, вибори в березні 2018 року будуть абсолютно нелегітимними з двох причин.
Перша причина. Незалежно від того, чи є у списках Навальний у якості кандидата, найголовніший тест на легітимність виборів інший – чи є в числі кандидатів ім'я Путіна. Якщо є, то це нелегітимні вибори, оскільки конституція РФ не допускає участі Путіна у виборах президента після 2008 року. Це найголовніша ознака легітимності або нелегітимності виборів.
Друга причина – це участь або неучасть Навального. Згідно з російською конституцією, а також цілою серією рішень ЄСПЛ (Європейський суд з прав людини, - "Апостроф"), Навальний має право обиратися і бути обраним, а вибори без його участі теж є нелегітимними. Відповідно, після чергового виходу Навального після закінчення його чергового терміну в спецприймальнику ми побачимо чітке публічне роз'яснення того, що він збирається робити.
Я думаю, що до січня-лютого ситуація в Росії, включаючи економічну, загостриться ще більше, й інфраструктура Навального, яка ще більше розвивається в нашій країні, буде потужною зброєю для протистояння путінській ОЗУ в цій новій спецоперації з чергової інавгурації Путіна.
Якщо ж Навального не допустять до виборів, то я впевнений, що до січня, лютого, березня 2018 року ще більше людей вийде, ніж 26 березня.
Чим це закінчиться для Путіна? Нікому не відомо. Я думаю, що ОЗУ Путіна просто так владу ніколи не віддасть. Я думаю, що Росії треба буде пройти через свою власну площу Тяньаньмень (серія акцій протесту на площі Тяньаньмень в Пекіні, що тривали з 15 квітня по 4 червня 1989 року, головними учасниками яких були студенти. 4-го червня протестувальники були розігнані із застосуванням танків, в результаті чого загинули сотні людей, - "Апостроф"). А як це буде відбуватися і що буде після цього - ніхто сьогодні не скаже.
