Події, що сталися в Росії цього тижня, дали розуміння, як може виглядати виборчий сезон в країні. Світська левиця і за сумісництвом журналістка Ксенія Собчак оголосила про свій намір балотуватися на посаду президента проти чинного голови РФ Володимира Путіна. Хоча висунення Собчак, на переконання багатьох, є частиною стратегії Кремля, такі кроки мають ризики для чинної влади Росії. Про це йдеться у звіті приватної американської розвідувально-аналітичної компанії Stratfor, який є в розпорядженні "Апострофа"
Батько журналістки, Анатолій Собчак, був мером Санкт-Петербурга в 1990-х роках і наставляв Путіна перед його приходом в політику. Вважається, що саме він відповідальний за просування багатьох російських лідерів на їх нинішні посади. Його донька, яка зараз виходить на політичну арену, в минулому виявляла непостійність у своїй позиції, іноді залучаючись до протестних рухів, а іноді відмовляючись критикувати Путіна.
З тим, як ліберальний рух в Росії набирає популярність, Кремль, як вважається, вирішив підтримати кандидатуру Собчак у спробі розділити своїх опонентів. Це також може бути спробою оживити вибори – які Путін майже напевно виграє – шляхом включення до перегонів відомої жінки-кандидата.
Фактично більшість лідерів опозиції засудили висунення Собчак. Опозиційний важковаговик Олексій Навальний, якому не дали брати участі в перегонах, назвав Собчак ідеальним для Кремля "карикатурним ліберальним кандидатом". А давній лідер опозиції Гаррі Каспаров натякнув, що висунення Собчак – це диверсія Кремля. Навіть якщо це так, стратегія Кремля не позбавлена ризику. Собчак може стати джокером, і якщо вона об'єднається з Навальним, щоб виступити в якості його довіреної особи, то вона може отримати ліберальні голоси.
Поки ліберальні сили приходять в себе після оголошення Собчак про намір йти на вибори, лідер КПРФ Геннадій Зюганов веде переговори щодо об'єднання конкуруючих лівих партій, щоб виставити одного кандидата на противагу Путіну. Комуністи вже давно входять до складу системної опозиції Росії, яку терплять та іноді навіть включають в російський уряд. Однак партія наразі переживає ребрендинг, щоб залучити більш широку підтримку, особливо з боку молодих росіян. Зюганов балотувався на пост президента чотири рази, двічі проти Путіна, але є підстави вважати, що в 2018 році він не буде балотуватися, щоб підтримати молодого лівого кандидата.
Немає жодних шансів, що Путін програє вибори навесні наступного року, але опозиція, що виступає проти нього, посилюється. Це посилення стало очевидним у вересні, коли ліберальна опозиція отримала більшість місць на муніципальних виборах у Москві. Це також проявляється в заміні Путіним 19 губернаторів в цьому році через їх нелояльність до Кремля. У Путіна є підстави побоюватися: наразі він має найбільший стаж на посаді лідера Росії з часів Йосипа Сталіна, який очолював Радянський Союз протягом трьох десятиліть. І жоден лідер не може правити вічно, не маючи опору.
