Президент Росії Володимир Путін з легкістю (і навряд чи на чийсь подив) переобраний на четвертий термін у результаті голосування 18 березня. Однак справжня боротьба велася за явку виборців. Хоча перемога Путіна була справою вирішеною, голосування мало показати, наскільки міцно він тримає контроль над владою. І виборці, вочевидь, дали 65-річному російському лідерові свою згоду на перебування на посаді до 2024 року. Але ця тріумфальна перемога піднімає два великі питання: яка була істинна явка виборців і що буде далі з Росією?
Про це йдеться в матеріалі приватної американської розвідувально-аналітичної компанії Stratfor, який є в розпорядженні "Апострофа".
Спочатку на виборах президента Кремль планував для Путіна стратегію 70/70: набрати 70% голосів за явки в 70%. У той час як першу умову було досить легко забезпечити, друга стала найбільшою проблемою Кремля в день виборів. Опозиціонер Олексій Навальний, якому заборонили балотуватися на виборах, ініціював кампанію з бойкоту виборів по всій Росії, і його хештег #НеГолосую стрімко набирав популярність минулого тижня.
Кремлівські та регіональні лідери відповіли на це організацією всеросійських акцій, спрямованих на залучення виборців, у тому числі лотерей, концертів, ярмарків, а також конкурсів селфі і костюмів з грошовими призами або iPhone в подарунок. За повідомленнями, багато державних установ та органів влади (зокрема, військові) змушували своїх співробітників голосувати. Згідно з даними журналістів, в "Роснефти" "рекомендували" працівникам приходити на вибори.
Оскільки більшість іноземних спостерігачів не допустили до моніторингу виборів у Росії, багато опозиційних груп (зокрема команда Навального) та незалежна організація "Голос" розіслали своїх власних спостерігачів по всій країні. Більшість недержавних моніторщиків зафіксували досить низьку явку – менше 50%. Навіть Центральна виборча комісія країни спочатку заявляла про явку на рівні близько 51%, хоча за останніми офіційними даними вона перевищила 67%. Примітно, що незалежні спостерігачі стверджують, що лише близько 34% виборців прийшли на виборчі дільниці в пропутінській Чечні, хоча лідер республіки Рамзан Кадиров заявляв про 81-відсоткову явку. Крім того, багато незалежних спостерігачів, як стверджується, зазнали нападів.
Зосередженість Кремля на явці виборців була викликана зростаючою стурбованістю внутрішніми проблемами в країні. Переобрання Путіна без високої явки могло підірвати одну з основ його влади – його популярність і, таким чином, свідчити про збільшення невдоволення путінською системою. Крім того, кількість протестів на вулицях в найближчі тижні і місяці, предметом яких стануть ці президентські вибори та майбутні регіональні вибори у вересні, відобразить справжні настрої електорату.
Читайте також: В Росії заговорили про життя без Путіна, навіть сам він думає про це - приватна розвідка США
І ці настрої наближають важкий вибір, який має зробити російський лідер. Застій в російській економіці та зростаюче зубожіння є головною турботою людей. Крім того, країну охоплює зміна поколінь, і нове покоління шукає, хто би представляв його інтереси в системі. Москва також стикається з посиленням тиску з-за кордону, оскільки США і Європа продовжують вводити санкції щодо Росії, а, в свою чергу, Москва розширює свою присутність по всьому світу.
Але Кремлю потрібно розставити пріоритети в найближчі місяці та роки, оскільки його фінансові ресурси все більш обмежені. Путін повинен знайти баланс між своїм бажанням зміцнити вплив Росії на міжнародній арені й обіцянкою зберегти стабільну Росію для свого народу. Його здатність ефективно стримати невдоволення всередині країни (і зробити важкий вибір для майбутнього Росії) буде залежати від ступеня достовірності результатів недільних виборів.
