2020 став справжнім роком випробувань для Російської Федерації. "Транзит влади", коронавірусна пандемія, програш в нафтовій війні і глобальна економічна рецесія серйозно похитнули ту стабільність, якою завжди хизувалися в Кремлі, пояснюючи причини високої електоральної підтримки Володимира Путіна. І що найважливіше, проблеми, схоже, вже добралися і російських еліт, які звикли до надприбутків. Про те, чому найбільші олігархи з оточення Путіна готові вчепитися один одному в горлянки через зменшення ресурсів, і до чого це може привести, розбирався "Апостроф".
Суїцид під час війни еліт
Свідченням ймовірного тектонічного здвигу в російських політико-економічних розкладах, на думку експертів, стала не надто примітна для звичайного українця подія - самогубство мільярдера, №80 у російському списку Forbes Дмитра Босова. Смерть вугільного магната, який успішно продавав сибірський антрацит на азійські ринки, і за твердженнями анонімних джерел, також мав долю у поставках вугілля в Україну з окупованих територій Донецької та Луганської областей, видається значимою в контексті давніх посягань на його бізнес з боку російських олігархів-"нафтовиків" - зокрема, президента "Роснєфті" Ігоря Сєчіна та його соратників. Розпочалося все ще в 2018 році, коли російські нафтовики, подивившись на попит і ціни на вугілля на азійських ринках, вирішили прибрати до рук і цю галузь. Тоді їх наступ Босову вдалося відбити лише завдяки прямому втручанню Кремля, де у мільярдера-вугляра був "дах" в особі самого Путіна, чию "Нічну хокейну лігу" - клуб найближчих до президента Росії осіб - Босов офіційно спонсорував. Але тоді конфлікт попри провал Сєчінського бліцкригу не згас, і "нафтовики" перейшли до зятяжної кампанії проти Босова.
В силу того, що за підсумками цьогорічної нафтової війни з Саудівською Аравією "Роснєфть" і Сєчін в якості її керманича дуже міцно сів у калюжу, раптова смерть власника стабільного і прибуткового бізнесу, який Сєчін (між іншим - один з найближчих і найдавніших товаришів Путіна) і компанія давно хотіли прибрати до рук, просто не може бути співпадінням. Адже не в стилі верхів російських еліт "затягувати пояси" під час криз, і тому коли за столом мільярдних надприбутків стає тіснувато, розпочинається переділ.
"Ресурсна база надспоживання російських еліт тане на очах. І оточення Путіна починає рвати те, що ще можна урвати. Босов просто став першою жертвою. Крім того, не варто забувати, що він останній російський бізнесмен, пов’язаний з Березовським", - розповів "Апострофу" політтехнолог Олексій Голобуцький.
Дмитро Босов
Навіть якщо конкуренція між Сєчіним і Босовим немає відношення до смерті останнього, і емоційно стабільний та раціональний бізнесмен дійсно ні з того ні з сього вирішив прострелити собі голову із пістолета, ситуація з внутрішньою напруженістю в Росії нікуди не зникає. "Її еліти опинилися в новій економічній реальності, спричиненій ситуацією на ринку нафти та впливом пандемії коронавірусу. Поєднання цих факторів створює дуже несприятливу економічну ситуацію, яка цілком прогнозовано загостює конфлікти в абсолютно різних сферах, ламає існуючі консенсуси. Ми вже спостерігаємо конфлікт між Рамзаном Кадировим і ФСБ, конфлікт між владами регіонів і урядом Мішустіна. Інтереси еліт надзвичайно складно переплетені, і в умовах конкуренції за ресурси ситуація стає непрогнозованою", - зазначила у розмові з "Апострофом" кандидат політичних наук Олеся Яхно.
На порозі "грандіозного шухеру"
Головне питання: наскільки жорстка боротьба між "боярами" зможе похитнути престол некоронованого царя Росії — Володимира Путіна? Дати на нього однозначну відповідь доволі важко.
З одного боку, перед обличчям пандемії та економічної кризи Путін явно демонструє кризу лідерства. І в таких умовах розгул усобиці між елітами може стати критичним для Кремля
"Проблема в тому, що план "трансферу влади" Путіна, з конституцією, референдумом і всім іншим, провалився. Те ж саме і з зовнішнім напрямом — парадом на "річницю Перемоги". Перед обличчям цих провалів Путін закрився у бункері, пустив справи у регіонах на самотік і спостерігає за падаючим рейтингом. Варто не забувати, що оточення тримається Путіна лише допоки він гарантує їх перебування при владі і грошах. Вже зараз вони починають шукати інші варіанти. І їх може бути безліч", - зазначив Олексій Голобуцький.
Щоправда, існують теорії, що ми маємо справу не з послабленням путінської хватки над Росією, а з хитрим планом по розправі з тими, хто був зайвим на вершині політичної піраміди. Логіка така: через певний час Путін активізується, і ті, хто найбільше розпоясався із переділом феодальних наділів і фінансових потоків, першими підуть на гільйотину. Щоправда, враховуючи кризу складно уявити, щоб центральна влада наважилася б на послаблення контролю - хоча б і заради можливості проведеня "чисток".
"Непрогнозовані проблемні явища всередині Росії стрімко наростають. І не схоже, щоб центр свідомо знизив свою ефективність, відпустивши процеси у "вільне плавання" . Ми радше маємо справу з природнім процесом. Зменшення ресурсів і збільшення викликів надає очевидний стимул не лише елітам, але і регіонам брати справу в свої руки. Конкуренція, яка раніше обмежувалася якимись правилами, зараз наростає, і цілком може вийти з-під контролю", - повідомила Олеся Яхно.
Протест проти самоізоляції, 20 квітня 2020 року, Владикавказ, Росія
Запас міцності
Тим не менш, Кремль вже давно знайшов один метод вирішування проблем з елітами та населенням — з одного боку, йде закидування грошима, з іншого - накрутка пропаганди. І є підстави вважати, що ресурсу на такі дії у російського режиму поки що вистачає.
"Росія навряд чи опинилася в ситуації, яка значно складніша, ніж у інших країн. Звісно ж, економічні проблеми є, але не все однозначно. Від тієї ж нафтової кризи Росія страждає, але великого бюджетного навантаження на доходи від нафти у РФ немає. І нинішні ціни на нафту Росія, за різними оцінками, може терпіти 8-10 років. Тому говорити про масштабні загрози для Росії — розпад, революцію чи гарячу боротьбу за владу — трохи зарано. Може бути перерозподіл доходів всередині еліт, але без значних потрясінь. Природа політичного режиму в Росії така, що всі еліти залежать від Кремля. І вибір стоїть не в тому, щоб отримувати більше чи менше, а в тому, що отримувати що є або не отримувати нічого", - висловив переконання у розмові з "Апострофом" експерт з питань міжнародної політики МЦПД Микола Капітоненко.
Глобальна криза і власні політичні проблеми і протиріччя запустили в Росії цілу круговерть процесів, які, на думку деяких експертів, можуть на деякий час відволікти увагу Кремля від України. Утім, не варто забувати, що у Росії історично вміли розділяти зовнішню і політичну політику. І навіть в найскрутніші часи Москва завжди залишається хижаком міжнародної політики, який завжди готовий перейти в наступ...
