Уже вісім місяців в Білорусі тривають протести різного ступеня інтенсивності, головна мета яких - усунути з посади президента Олександра Лукашенка, який беззмінно займає цю посаду з 1994 року. Проте, зараз "бацька", незважаючи на серйозні проблеми, всіляко намагається продемонструвати свою готовність зберегти крісло глави держави за собою. У недавньому інтерв'ю кремлівському каналу "Росія-1" Олександр Лукашенко, повторюючи мантру про дружбу з Москвою, озвучив умови, на яких він готовий оформити союз між Білоруссю і Росією. Про те, чому його умови нездійсненні, про тиск "кремлівських веж" на Лукашенка, а також про український "кейс" в словах президента Білорусі, розбирався "Апостроф".
Незважаючи на серйозні проблеми всередині країни Олександр Лукашенко на людях демонструє успішність на зовнішньому фронті: зокрема, тісну дружбу з Китаєм. Тим самим, він передає сигнали в Кремль про те, що в разі непереборних розбіжностей з Москвою білорусам буде до кого звернутися за допомогою.
26 січня Лукашенко домовився з Сі Цзіньпіном про постачання в Білорусь китайської вакцини від коронавірусу, замість того щоб просити російський "Супутник". Крім того, нещодавно сторони запропонували оголосити Рік регіонів Білорусі та Китаю і провести його протягом трьох років - з 2021-го по 2023 рік - з метою розвитку міжрегіонального співробітництва. Лукашенко згадав про активну співпрацю з Китаєм навіть в недавньому інтерв'ю каналу "Росія-1", що вельми симптоматично: на "Росії" можна хвалити тільки Росію...
Поява Лукашенка в цьому ефірі - свідчення готовності беззмінного президента Білорусі і далі вести зовнішньополітичні гри. Ще влітку, в розпал протестів в Мінську, йому пророкували швидку відставку з подальшою евакуацією до Ростова. Але ось на дворі січень, а Олександр Григорович спокійно міркує про те, як буде розвиватися Союзна держава з Росією, якою буде наступна білоруська п'ятирічка, а також переконує в невідворотності співпраці європейських країн з його режимом.
Союзна держава з Росією
Утім, ключові тези Лукашенка стосувалися інтеграційних процесів Білорусі та Росії - союзної держави. Під час найактивнішої фази протестів, очікувалося, що Лукашенко буде як ніколи поступливішим в цьому питанні, проте втримавшись при владі, Олександр Григорович знову продовжує "гнути свою лінію", демонструючи Москві свою незгоду з умовами, на яких Білорусь повинна "злитися" під Росію. Справа в тому, що "бацька" завжди виносив на чільне місце одну чітку умову - про рівність суб'єктів господарювання. А отже, однакові ціни на енергоносії, на що в Кремлі ніколи не підуть.
Як розповів "Апострофу" аналітик "Українського інституту майбутнього" Ігар Тишкевич, до 1999 року міжнародні відносини між Білоруссю і Росією інтенсивно розвивалися: підписувалися двосторонні договори, які були вигідні Лукашенку з точки зору входження в російський політичний простір. У 1998-1999 роках Лукашенко проводив безліч візитів по регіонах Росії, які російські аналітики називали передвиборчою кампанією Лукашенка. Ходили чутки про те, що саме він на повному серйозі розраховує очолити союзну державу після Бориса Єльцина. Однак об'єднання так і залишилося на папері, а президентом Російської Федерації став Володимир Путін. Після цього - крім угоди про Митний союз - ніяких інтеграційних угод не підписувалася і не реалізувалося. Саме тому переговорний процес, по суті, так і залишився на рівні 1999 року, оскільки це єдиний договір, який містить хоча б якусь конкретику.
"Згідно з цією угодою, єдина валюта повинна була бути впроваджена в 2006 році, а Конституційний Акт 2008 року, але як бачимо на дворі 2021 рік, "а віз і нині там". Лукашенко не хоче ділитися владою. У Білорусі ця система отримала назву "Гасла в обмін на гроші". Тобто, якщо сказати три рази про любов до РФ варто, наприклад, мільярд доларів, то Лукашенко скаже це. Однак зараз Росія тисне на конкретику", - говорить Тишкевич.
"Улюблена відмовка білоруської сторони - це положення про рівність суб'єктів господарювання, куди входить: рівні ціни на енергоносії, відкриті ринки (Росспоживнагляд регулярно ставить загороджувальні заходи по білорускою продукції), свобода торгівлі, вільний доступ на ринок капіталу, і все це при збереженні політичної і економічної незалежності Білорусі. Подібні вимоги, природно, нездійсненні. І така постановка питання від Лукашенка - спочатку економічні рішення, а потім вже політичні - триває вже двадцять один рік, і це не влаштовує Росію", - повідомляє експерт Ігар Тишкевич.
Олександр Лукашенко та Володимир Путін
Лукашенко втримався, але проблеми продовжують тиснути
Незважаючи на те, що Лукашенко залишився при владі і намагається акцентувати увагу на успіхи свого правління, економічні та політичні проблеми нікуди не зникли, при цьому ситуація ускладнюється пандемією і протестами. Щодо економіки Лукашенко і сам зізнається, що ситуація не найкраща. Однак постійно домагаючись кредитів і інвестицій від інших держав, "бацька" тільки робить ін'єкції в економіку Білорусі. Підприємці все менш зацікавлені розвивати свій бізнес в Білорусі. Як повідомляє білоруський експерт, директор Дослідницького центру Інституту приватизації і менеджменту Олександр Чубрик, раніше було проведено опитування серед 226 компаній з метою виявити поточні оцінки ризиків для ведення бізнесу в Білорусі, і лише кілька компаній сказали, що ризики низькі або дуже низькі.
"Середня оцінка ризиків - 4,4 з максимально можливих 5 балів, тобто дуже висока. Бізнес вважає ключовими перешкоди: висока невизначеність економічного середовища, макроекономічна нестабільність, а також недовіра до правової системи. До речі, майже 50% компаній називають в особистому топ-5 перешкод, що заважають розвитку бізнесу, саме недовіру до правової системи", - повідомляє експерт.
Раніше у білоруської економіки була своя надія в особі IT-сектора. Але як зазначає Олександр Чубрик, зараз ситуація змінилася.
"Останні 3 роки темпи зростання просто зашкалювали. Але вже в жовтні 2020 року темпи зростання IT-сектора наблизилися до нуля (в порівнянні з аналогічним періодом минулого року). Тому відповіді на питання, чи буде IT-сектор і далі драйвером зростання і чи збережеться взагалі ПВТ (Парк високих технологій, - "Апостроф") в Білорусі як живий проект, безпосередньо пов'язані з вирішенням політичної ситуації в країні. Ніхто з працюючих там не знає, чого чекати. Що стосується іміджевого значення IT-сектора, у Білорусі зараз з іміджем взагалі справи йдуть не дуже добре", - вважає Олександр Чубриков.
Таким чином, політичні проблеми знову стають на чолі кута в Білорусі. Страждає як економіка, так і безпосередньо імідж Білорусі. Наприклад, Міжнародна федерація хокею на льоду скасувала заплановане раннє проведення Чемпіонату світу з хокею в Білорусі. Причинами стали як міркування безпеки, так і суспільний осуд репресій Лукашенка, через що захід погрожували не фінансувати компанії-спонсори чемпіонату.
А тим часом протестні настрої нікуди не пішли, що не обіцяє швидким виходом Білорусі з подібної ізоляції. До цього додається постійний пресинг "братньої" Росії, яка Лукашенка ніби і гладить однією рукою, але другою намагається максимально ослабити. А оскільки Білорусь дуже залежна від імпорту з Росії газу і нафти, на білоруську продукцію Роскомнадзор раз у раз вводить різного роду обмеження. Таким чином Путіну буде не складно влаштувати "солодке життя" для Лукашенка, і останній це розуміє.
Що Лукашенко скаже Зеленському
"Я зла не тримаю на Володю Зеленського. Заявити вони заявили, але відносини у Білорусі з Україною - хороші. Ми не зруйнували базис... При зустрічі скажімо йому (Зеленському) - привіт Володя", - ділиться Лукашенко в своєму новому інтерв'ю. На думку Ігар Тишкевича, Лукашенко сигналізує, що на наступному витку білоруської кризи Україна цілком могла б виступити в ролі посередника між Білоруссю і ЄС.
"По суті, Лукашенко каже: давайте будемо в перспективі на виході з політичної пікіровки. Тому що якщо говорити з точки зору обміну образливими словами в медіа і з точки зору дипломатичних служб - то там все погано. Але от якщо розглядати економічні відносини, то вони поки не постраждали", - розповідає експерт.
Олександр Лукашенко та Володимир Зеленський
Чи втримається Лукашенко в середньостроковій перспективі?
Незважаючи на протести, які тривають досі, протест можна вважати подавленим, а Лукашенко не збирається йти.
"У найближчій перспективі узурпатору Лукашенку не загрожує усунення від влади, оскільки білоруський народ, незважаючи на масове неприйняття колишнього президента, елементарно не здатний до боротьби і не готовий вчитися на наявних прикладах. Протест уже можна вважати подавленим. Не виключено, що навесні ще буде спостерігатися деякий сплеск обурення. Однак ця нездатність до боротьби білорусів разом з безпрецедентними репресіями, розв'язаними режимом, приведуть виключно до переформатування останнього з диктатури в політичний концтабір, масового розчарування в останніх подіях і довготривалої депресії. Прибрати Лукашенка здатний Кремль, який неодноразово демонстрував свою втому від мінського колеги, але не готовий дати можливість перемогти "вулиці", хоч і складається в значній мірі з людей, у яких "Москва в голові". Якась робота по відсунення Москвою від влади Лукашенка, очевидно, ведеться. Але у Москви немає підготовленого "наступника", - сказав в комментарії "Апострофу" білоруський опозиційний журналіст Вадим Довнар.
Коля Лукашенко - наступник або громовідвід?
На цьому тлі цікаво, що юний син "бацьки" Микола Лукашенко раз у раз розповідає, що не хоче йти в політику, хоча паралельно його батько запевняє, що хлопець вже дуже досвідчений в справах державних і навіть дає йому поради. Проблема полягає в тому, що операції "Наступник" не буде через закоренілу недовіру до нього Москви, зазначає білоруський журналіст Вадим Довнар.
"Швидше за все, в Білорусі будуть створювати проросійський парламент з нинішніх опонентів Лукашенка. Не виключено, що посади президента не буде. Популярна в Білорусі ідея, до речі. Типу, ну помилилися же. Про це були "зливи" в ЗМІ. Колю ж, очевидно, прилаштували в тій же Москві. Зараз його використовують як засіб олюднення батька, щоб максимально збити можливість нових протестів і щось протиставити історіям про жорстокість режиму", - вважає Вадим Довнар.
З тим, що Коля Лукашенко в уже згаданому інтерв'ю на "Росія-24" з'являється лише для того щоб згладити суворий образ батька-диктатора, погоджується також Ігар Тишкевич. Експерт вважає, що акцент на особистості Колі Лукашенка в інтерв'ю є нічим іншим як продовженням прийому "диктатор з людським обличчям".
"Введення Колі Лукашенка, тоді ще малого хлопця, в публічний простір було ідеєю лорда Тімоті Белла. Йдеться про колишнього піарника Лукашенко в 2008-2009 роках. Швидше за все, у білоруського політика з'явився новий непоганий політтехнолог, і це інтерв'ю - тому приклад. Зараз вибудовується база для подальшого просування іміджу Лукашенка як "розумного диктатора". Це інтерв'ю - просто один з цеглинок, для набору бази публічних висловлювань, на які пізніше можна буде посилатися в ключі "сказав-зробив", - повідомляє експерт Ігар Тишкевич.
Робота з Китаєм: вакцини, інвестиції, політика
Під час інтерв'ю, крім усього іншого, російська журналістка запитала, навіщо Лукашенко продовжує свою політику "багатовекторності", якщо тільки Росія підтримала його в момент протестів. У відповідь Олександр Лукашенко з певним докором навів порівняння: скільки кредитів дала Росія - 500 млн доларів, і інвестиції Китаю - 7 мільярдів доларів.
Те, що тема Китаю спливла під час розмови - аж ніяк не випадковість. Справа в тому, що Китай розглядає Білорусь як "вузол" у своєму проекті "Один пояс - один шлях", і тому не дивно, що Лукашенку демонстративно дозволили поставку в Білорусь китайської вакцини від коронавірусу.
"Цікавим є той факт, що новим послом КНР в Білорусі став колишній заступник Генерального секретаря Шанхайської Організації Співробітництва, тобто фахівець на досить високому посту, який дуже добре розбирається в тому, що відбувається в Східній Європі. У цілому Китай проявляє дуже велику зацікавленість у співпраці з Білоруссю, і в ході інтерв'ю Лукашенка "ненароком" згадав про це", - підсумував Ігар Тишкевич.
Таким чином, Олександр Лукашенко знову відчув у собі сили грати на протиріччях, тому взявся за стару тактику, а саме - любити Росію здалеку. Також "бацька" сподівається і далі дружити з Китаєм, а також шукати виходи на Євросоюз. Але чи вдасться йому знайти тих, хто зможе йому гарантувати збереження його крісла - велике питання. Китай - далеко. З Євросоюзом налагодити відносини після тривалої "заморозки" - надзвичайно складно, і навіть якщо це вдасться, то нескоро. До того моменту Лукашенко можуть і з'їсти його ж "друзі" з Москви, які рано чи пізно але знайдуть спосіб, як прибрати надокучливого президента-диктатора.
