Путін вперше виїхав за кордон після видачі ордера на його арешт. Формальний привід - офіційний візит до Киргизстану на так званий саміт СНД. Напередодні візиту Киргизстан ратифікував угоду про об'єднану систему ППО, яку рф розмістить у республіці щонайменше на пять років. Чому президент Киргизії погодився зустрітися з кремлівським старцем, хто витісняє росію з середньоазійського регіону та що вимагатиме Пекін за зустріч путіна з Сі - в етері Апостроф TV розповів політтехнолог, керуючий партнер "Національної антикризової групи" ТАРАС ЗАГОРОДНІЙ.
Читайте також: Альянс китайських бовдурів: як Путіна "опускають" до рівня КНДР
Киргизстан як одна з останніх надій диктатора
Москва намагається показати, що ніякої дипломатичної ізоляції немає, що є країни, які ще приймають путіна. В принципі, Киргизстан і так мав достатньо тісні зв'язки з рф, там була і певна залежність. Тобто росіяни показують як велике досягнення фактично те, що й так існувало. Звичайно, наявність військової бази рф теж прив'язує цю країну до росії, і я особливих проривів тут не бачу. Раніше це просто була рутина, а тепер вони називають це великим досягненням.
Країни Середньої Азії вже тяжіють до Китаю. Не виключаю, що й цей візит відбувся зокрема при негласному дозволі Китаю.
Звичайно, над Середньою Азією активно працюють і Китай, і США, і Туреччина. Тому країни Середньої Азії розуміють свою важливість. Був такий родоначальник геополітики Гелфорд Маккіндер. Це ще за часів Британської імперії, на початку XIX століття, він так сформулював: хто контролює Східну Європу, той контролює Хартленд, хто контролює Хартленд, той контролює Євразію, хто контролює Євразію, той контролює увесь світ. Під Східною Європою малися на увазі Польща та Україна, а під Хартлендом мається на увазі Середня Азія. І тому була достатньо велика битва й англосаксів за вплив на Середню Азію, і росіян, і Туреччини, і Китаю, звичайно.
Безумовно, що після початку широкомасштабного вторгнення відбулася відчутна ерозія впливу росії на Середню Азію. Тим більше, з Киргизстаном немає спільного кордону. Якщо згадаємо кадри, по-моєму в Таджикистані зустріч була, вони достатньо вільно себе поводили себе з путіним. Президент Таджикистану задавав досить неприємні питання пану путіну і в достатньо нахабній манері.
Спільне ППО Киргистана і росії
Питання у тому, скільки це коштувало росії. Спільне ППО можна розробити, коли між державами є більш-менш спільний кордон. Наприклад, спільне ППО росії та Білорусі - воно логічне і фізично його можна зробити. А поставити одну установку С-300 чи С-400 і сказати, що це спільне ППО - ну, це таке.
Для порівняння, в Сирії теж є російські установки, а буквально днями Ізраїль розбомбив аеропорти в Сирії, незважаючи на елементи російського ППО. Питання: і що це їм дало?!
Тому, ми повинні ділити все це на 25. Ми не знаємо, скільки заплатили керівництву Киргизстану, щоб вони зголосились прийняти путіна. Та впевнений, що це коштувало дуже і дуже дорого. Те, що вони підписують документи, то раніше це просто була рутина, вони співпрацювали. А тепер це подається як велика перемога й намагання росії зберегти вплив на Середню Азію, хоча їх звідти активно витісняють.
До речі, під час нещодавньої Генасамблеї ООН була проведена спільна зустріч Джо Байдена якраз з представниками країн Середньої Азії. Тому, що у них є власний інтерес, зокрема Туреччина там активно працює, тому що Киргизстан - це тюркські народи, а Туреччина вважає цей регіон частиною великого тюркського світу. І тому вважати, що все йде по-старому - це великодержавні понти росії.
Демарш Вірменії в Киргизстані
Відмова очільника МЗС Вірменії в Бішкекі вести перемовини й заміна на заступника - це демарш путіну. Це відбулося після того, як Пашинян дав скандальне інтерв'ю європейським ЗМІ, в якому заявив, що надія на росію - це була велика помилка Вірменії. Навіть така країна, як Вірменія, яка дуже залежна від росії, не має впливових союзників, має спільний кордон з країнами, котрі, м'яко кажучи, недолюблюють Вірменію - так себе поводить. Вірменське керівництво робить логічний крок і це є свідченням ерозії впливу росії на Кавказі та взагалі на теренах СНД.
Візит диктатора до Піднебесної
Візит путіна до Китаю потрібен йому, щоб показати - все гаразд. І тут знову виникає питання: а що віддасть росія, щоб путіну просто бути присутнім на зустрічі з Сі Цзіньпіном?! Тому, що китайці просто так точно зустрічатися не будуть. У китайців є великі інтереси в росії. Їх цікавлять технології, які росія ще не передала. Наприклад, в атомній енергетиці та багато чого іншого.
Тут питання в тому, скільки буде коштувати абонемент, щоб Китай допомагав рф. Фактично вони стають сателітами Китаю, причому не в тому форматі, в якому хотіли. Вони ж думали, що це буде рівноправний союз, а цього не виходить. Китай здійснює стратегію поглинання рф як економічно, так і політично.
Не виключаю, що китайці будуть нагадувати росіянам, що нестабільність на Близькому Сході - це не цікаво Китаю. Тут інтереси росії та Китаю не збігаються. Росії хочеться створити ще одну точку напруги й велику війну на Близькому Сході, тому що їм потрібно зростання ціни на нафту до 200 доларів, а Китаю це не треба. Китаю, навпаки, потрібні низькі ціни на нафту і багато чого іншого. Тому тут їхні інтереси не збігаються. І не виключено, що буде м'який натяк, а може й жорсткий, що не треба цим займатися на території Близького Сходу.
Активність ХАМАСу, яку ми зараз бачимо - це стара схема, яку ще Радянський Союз робив у 60-х роках. Створити точку нестабільності на Близькому Сході, щоб ціна на нафту скочила вгору. Це був принцип виживання Радянського Союзу, а тепер росії, яка ще більше залежна від експорту енергоносіїв. Але тут, повторюсь, інтереси росії і Китаю діаметрально протилежні.
Читайте також: Судний день №2: чому Ізраїль "проспав" напад ХАМАС і до чого тут Путін
