У вівторок, 7 травня, російський диктатор Володимир Путін вп’яте влаштував церемонію свого призначення ватажком Кремля. В інавгурації брали участь представники лише шести країн ЄС – Франції, Угорщини, Словаччини, Греції, Кіпру та Мальти. Що означає ця подія і чого чекати від Путіна найближчим часом, пояснює "Апострофу" член експертної ради Центру громадянських свобод, голова правління ГО Експертна група "Сова", доктор політичних наук Михайло Савва.
Дата інавгурації невипадково була обрана дуже близько до 9 травня, тобто до одного з головних свят і Радянського Союзу, і сучасної Росії. Це було зроблено для того, щоб запрошувати лідерів країн одночасно на інавгурацію і на 9 травня. Розрахунок був на те, що приїде значно більше керівників країн, але як ми бачимо, їх було дуже і дуже мало.
Тобто функція інавгурації як символічної дії на підтримку російського режиму була провалена повністю.
Що можна чекати далі? Тут варто обмовитися. Інавгурація не є подією, яка показує якісь зміни державної політики. Навпаки, вона показує її незмінність, тому що в даному випадку людина, яка називає себе президентом РФ, знову стає "президентом РФ".
Читайте: Ядра Путіна: чи спрацює останній аргумент Кремля
Але те, що на заході були присутні дуже мало лідерів інших країн, показує важливу тенденцію. Все більше країн світу просто не визнає Путіна президентом РФ. Ми знаємо про резолюцію Європарламенту, про резолюцію парламентської асамблеї Ради Європи, про те, що останні вибори не можна вважати демократичними і чесними, і тому Путіна не варто визнавати президентом. Інавгурація показала, що це не просто політичні заяви.
Ймовірність кадрових змін в РФ
Тепер, після інавгурації, кадрові зміни, ймовірно, будуть. Головна інтрига полягає в тому, чи лишиться Шойгу як і раніше міністром оборони.
Справа в тому, що після арешту його заступника Тимура Іванова, який відповідав за 5 тилових управлінь Міноборони, очевидно для всіх, що Федеральна служба безпеки почала останній етап операції щодо встановлення повного тотального контролю над Шойгу і, відповідно, над міністерством оборони.
ФСБ, як будь-яка спеціальна служба, не любить армію. І представники ФСБ пам'ятають, напевно, події 26 червня 1953 року, коли група радянських офіцерів арештувала Берію, і за півроку він був розстріляний. Тому контроль над армією є важливим завданням, і, судячи з усього, ФСБ виконало це завдання.
Але їм може бути більш вигідно тримати підконтрольного міністра на посаді, ніж звільняти його. Тобто це поки залишається інтригою.
Як в РФ ухвалюються рішення
В Росії є керуюче угрупування, близько 12 людей, це Путін і оточення. Це не його команда, це рівні партнери, які керують країною, вони колегіально ухвалюють рішення. Путін є публічною обличчям цього угруповання, ну і формально президентом РФ. Тому будь-які рішення, в тому числі кадрові, можуть бути ухвалені в будь-який момент.
Наскільки це угруповання єдине? Це таке дуже складне питання, тому що деякі люди в цій "колегії", як вони себе називають, навіть не вітаються, коли зустрічаються випадково.
Наприклад, є Сечін, голова "Роснефти", і є Чемезов, голова величезного російського концерну "Ростех", який виробляє, зокрема, зброю. Вони ненавидять один одного, хоча обидва з Комітету державної безпеки, обидва працювали з Путіним ще дуже і дуже давно, до того, як він став президентом.
І тому "колегії" потрібен ось такий координуючий центр, через який вони можуть взаємодіяти, якщо вони не спілкуються особисто.
Але більшість цієї “колегії” безумовно монолітна. Це люди, які мають спільні ідеї, спільну стратегію, навіть спільну мораль. Переважна більшість цих людей, з точки зору психології, є психопатами. Це не медичний діагноз, вони є нормальними, але вони психопатичні.
Їх рішення відрізняються від рішень нормальних людей. Але, наприклад, у психопатів немає емпатії, їм байдуже, що з іншими людьми. У психопатів немає уяви про кордони, тобто їм здається, що вони можуть все. Тому поки я не бачу ознак того, що в середині “колегії” є якісь великі напруження або непорозуміння.
Читайте: Путін скаженіє: диктатор лякає навчанням з "ядеркою" і звинувачує Захід
