США випустили 59 ракет "Томагавк". Дональд Трамп пояснив, що такий масований удар став відповіддю на хімічну атаку військ Асада на місто Ідліб, в результаті якої загинули десятки людей, в тому числі діти. Володимир Путін вже встиг побачити в ударах по Сирії з боку США "спробу відвернути увагу світової спільноти від численних жертв серед мирного населення в Іраку". Чи ці атаки здатні перерости у масштабну американську інтервенцію в Сирії, та як на дії Штатів зреагує світова спільнота, зокрема, Росія, "Апострофу" розповідає аналітик Інституту світової політики Микола Бєлєсков.
Швидше за все, що атака сирійської авіабази — це разове рішення США, попри зміну у риториці і заяві Рекса Тіллерсона про те, що адміністрація Білого дому займає доволі жорстку позицію: Асад має піти, і місця йому у майбутньому врегулюванні немає. Поки що цей крок, швидше за все, буде разовий. Штати основне завдання виконали: показали, що будь-яке застосування хімічної зброї (після того її нібито знищення в 2013 році) не залишиться безкарним. Щодо інших можливих кроків США у Сирії, то у будь-якому випадку перед тим, як будуть вже сідати за стіл переговорів, тому всьому може передувати ескалація. Але, хочу зауважити, що для Штатів є більш нагальне питання – це Північна Корея. Вони не будуть так відволікатися на Сирію. А такі радники як Герберт Макмастер чи Джеймс Метіс чітко пояснять американському президенту, як потрібно розставляти пріоритети. Сигнал вони послали. Зараз питання номер один все-таки КНДР.
Варто зазначити, що далі таких ударів може й не бути, якщо Асад не застосовуватиме хімічну зброю. Навряд чи будуть якісь удари з боку США, які не будуть пов'язані із хімічною зброєю.Так чи інакше зовнішньополітичної доктрини щодо Близького Сходу у адміністрації Дональда Трампа поки що немає. Зараз вкидається багато ресурсів, навіть, зокрема, збільшується присутність американців на лінії фронту з ІДІЛ у Сирії та Іраку, але не спостерігається чітка, артикульована стратегія. Нині бачення є, але плану поки що немає.
Навряд чи нині Вашингтон керується наміром витіснити Росію з сирійського врегулювання. Адже тоді треба її витіснити з тих баз, які вона зараз займає, що дуже важко уявити. На пряме зіткнення США не підуть. Щоб зрозуміти це, достатньо подивитися, як відбувалася ця американська атака. За декілька годин до атаки росіян проінформували, а потім завдали удари по тих частинах аеродрому, де знали, що росіян немає. Однак цією атакою Штати послали Росії сигнал.
Нині по суті можна провести паралель 1945 роком, коли Штати застосували ядерну зброю. Вважається, що головним адресатом цієї атаки була не Японія, а Радянський союз. Так само і сьогодні, є така підозра, що радники американського президента сказали йому, що зараз треба скористатися цією можливістю для того, щоб продемонструвати таким державам, як КНРД та Іран: США у випадку необхідності готові застосовувати силу, і це матиме відповідні наслідки. Бо будь-який ефект стримування, який створюється щодо союзників, він тримається на готовності застосувати силу. Америка показала вчора, що вона готова застосовувати відповідну силу – це хороший сигнал для світової спільноти, і для Росії, зокрема. І також тут треба пригадати, коли адміністрація Трампа ввела перші санкції проти Ірану, в Тегерані саме готували випробування ракети — ракета вже стояла на стенді. Коли ввели санкції, то цю ракету зняли, а випробування відклали. Тому, думаю, нині ця атака у Сирії стане сигналом для Ірану. Минулорічних провокацій, коли захопили декілька човнів з американцями в Перській затоці, не буде. Реакція Ірану як союзника сирійського режиму не буде агресивною. Риторика буде, звичайно, відповідною, але для себе вони зроблять висновки, що із цією адміністрацією Білого дому краще не жартувати – вона серйозно налаштована.
З боку ООН консолідованої реакції не слід чекати. Особливо на фоні того, що через позицію Росії не вдалося прийняти резолюцію, яку розглядали на цьому тижні. Але можна очікувати, що буде позитивна реакція з боку американських союзників і тих держав, які більше тяжіють до США. Вже є критика з боку Росії, не публічна критика — з боку Китайської народної республіки. Велика Британія та Франція вітатимуть ці дії США.
