У понеділок, 13 листопада, солдати Армії оборони Ізраїлю ЦАХАЛ увійшли до будівлі парламенту у секторі Гази. Подія, безумовно, важлива, але військова операція Ізраїлю триватиме доти, доки ХАМАС не буде знищено в регіоні. Яка зараз ситуація в секторі Гази та кому буде підконтрольний регіон після закінчення операції ЦАХАЛ – в етері Апостроф TV розповів ізраїльський політолог та історик ЗЄЄВ ХАНІН.
- Ми бачили повідомлення, що ХАМАС використовує цивільних та лікарні в секторі Гази як живий щит. Так само, армії Ізраїлю не дозволили доставити пальне до лікарень Гази. Яка зараз ситуація та чи відкриті кордони для евакуації?
- Вкрай важка ситуація. Насправді, ХАМАС має достатньо палива. Але воно їм потрібне не для того, щоб забезпечувати потреби госпіталів, шкіл та загалом мешканців сектору, а для того, щоб забезпечувати потреби військового крила ХАМАС. А мешканці госпіталів їм потрібні як гора трупів, яку можна показати міжнародній спільноті як результат ізраїльської агресії, і насамперед як живий щит. Забезпечення потреб чи покращення добробуту мирних жителів сектору ХАМАС цікавить в останню чергу, якщо взагалі цікавить.
Ізраїль зі свого боку намагається робити ту роботу, яку мав би робити обраний уряд - як ми знаємо, у секторі Гази палестинські араби обрали ХАМАС - і намагається доставити паливо, ліки, продовольство. Але бойовики ХАМАС роблять все, щоб хворі та персонал лікарні нічого не отримали. Якщо раніше керівництво шпиталю дотримувалося прохамасівського наративу, що Ізраїль не дає, не дозволяє тощо, то зараз вони прямо говорять про те, що Ізраїль постачає, а ХАМАС не дозволяє.
При цьому існують гуманітарні коридори приблизно чотири години на день. Жителів Гази сповіщають заздалегідь всіма можливими каналами, насамперед через смс, через листівки, причому кожен день іншого кольору, щоб люди розуміли, що інформація коректна на сьогоднішній момент.
Потрібно розуміти, що коли демократична країна воює із терористичним режимом, то не все йде відповідно до Женевських конвенцій.
- В одному з недавніх інтерв'ю Біньямін Нетаньягу припустив, що Ізраїль може не повертати Газу до Палестинської автономії. Якою є подальша доля сектора Гази і кому буде підконтрольність політична? Ізраїлю?
- Тут потрібно ставити питання не лише Нетаньяху, а й голові Палестинської національної адміністрації Махмуду Аббасу (Абу Мазену), який теж чітко заявив, що сектор Гази він візьме лише в одному пакеті з усіма територіями Західного берега, зі східним Єрусалимом. А також у нього там довгий список претензій – малоосмислених, які від початку торпедують будь-яку ідею мирних переговорів – без задоволення яких він апріорі не готовий повертатися до столу переговорів.
Ми чудово розуміємо, що Палестинська національна адміністрація в Рамаллі не здатна керувати цим сектором. Вона з трудом керує арабськими анклавами Західного берега. Абу Мазен насилу контролює Рамаллу, при цьому практично не контролює Бейт-Лехем (Віфлієм), Хеврон, тим паче Дженін, де практично керує осередок ХАМАС. І всі чудово розуміють, що якщо трапиться палестинська єдність, і Абу Мазену піднесуть ключі від Гази, то умовна Газа буде не лише в секторі, а й на Західному березі. І Абу Мазен чудово розуміє при цьому, що його життю буде кінець. Так само, як сталося з його прихильниками у 2007 році в самому секторі Гази, коли людей просто повикидали з дахів або викинули у вікна, а когось просто розстріляли.
Загалом у ізраїльтян сьогодні довгий список претензій до палестинців. І одне з питань, яке Нетаньяху ставлять багато журналістів із серії "чим закінчиться війна", "який підсумковий результат". Поки чіткої відповіді ми поки що не отримуємо. Не виключено, що чіткої відповіді на сьогодні й немає.
Учора закінчився саміт країн арабської єдності та Арабської ліги, і там було чітко видно, що країни проамериканського саудівського блоку налаштовані на нормалізацію відносин з Ізраїлем, а країни, які підтримують Іран, налаштовані на продовження великої близькосхідної війни. І цей саміт закінчився по суті нічим – учасники були не в змозі сформулювати будь-яку виразну пропозицію, не кажучи вже про декларації.
Тому розмови про те, що Ізраїль зачистить територію, передасть її відповідальній зовнішній владі та піде – а кому передасть? Відповідальної зовнішньої влади на сьогодні немає, ні в особі Абу Мазена, ні в особі Арабської ліги, ні в особі Єгипту, який відбоярюється від цього всіма неправдами. Тому іншого варіанту окрім досить тривалої присутності армії оборони Ізраїлю в секторі - доти, поки там присутній ХАМАС зі своїм корінням - на сьогоднішній день немає.
Інша справа – хто візьме на себе цивільне управління. Тут є кандидати. Можливо, той самий Єгипет, але поки він відмовляється, можливо НАТО, можливо Арабська ліга, може ще якісь структури. Наприклад, Ердоган пропонує свої послуги, хоча Ізраїлю це дуже подобається. Боюся, що виразну відповідь на питання "що буде наступного дня" ми й отримаємо тоді, коли режим ХАМАСу буде ліквідовано.
- Washington Post пише про те, що бойовики ХАМАС готували другу фазу нападу на Ізраїль. Що вам відомо про це?
- Бойовики планували дійти до нашої південної столиці, Беєр-Шеви, та до центру країни. За деякими оцінками, бойовики планували поєднатися зі своїми осередками на Західному березі. І хоча їм вдалося здивувати Ізраїль і влаштувати різанину у прикордонних поселеннях, за кілька годин усе це закінчилося.
Вони також розраховували на те, що їх підтримають інші арабські країни, і повномасштабну війну на півночі Ізраїлю розпочне Хезболла. Нічого такого не сталося. Так що, по суті, вони наклали на себе руки, їх кинули в топку - ми говоримо про ХАМАС. А з рештою розбиратимуться окремо.
Читайте: Нова ера війни: Ізраїль першим у світі збив ракету за межами Землі
