Після того, як у Мінфіні розкритикували директора компанії Сергія Корецького за оклад в 1,2 млн грн на місяць, стало відомо скільки платять іншим топменеджерам підприємства після націоналізації.
Про це написав політолог Михайло Шнайдер у Facebook.
Так, Корецький уклав контракт з Оленою Артазей, яка по суті займає посаду "головного кадровика" ПАТ та призначив їй заробітну плату у розмірі більше $22000 на місяць (щомісячна зарплата та премія) - близько 800 000 грн/місяць. Автор вказав також, що згідно зі статтею 21 Кодексу законів України про працю і нормами ЗУ "Про акціонерні товариства", призначення Артазей є де-юре незаконним. Йдеться про те, що контракт можна укласти тільки з членами виконавчого органу, членом наглядової ради та корпоративним секретарем. Якщо ж укладення іншого контракту законом не передбачається, то власник або уповноважений ним орган не має права укладати з працівником такий трудовий договір, навіть, якщо є наявна обопільна згода.
Також Корецький уклав контракт і з Юрієм Ткачуком, що очолив фінансовий напрям. Тут передбачена щомісячна зарплата у розмірі понад $28 000 на місяць з урахуванням річної премії - приблизно 1 млн грн/міс.
"Фінансові помилки при Ткачукові й Корецькому наштовхують на питання щодо ефективності такої "професійної" роботи менеджменту стратегічного держпідприємства", - зазначає автор і нагадує, що керівництво ПАТ критикували за відсутність первинних документів та неналежний фінансовий і податковий облік. Із Ткачуком також при укладанні контракту порушили ЗУ - він не перебуває в переліку осіб, з якими Укрнафта має право укладати контрактний трудовий договір.
Таким чином, Корецький з перевищенням повноважень незаконно уклав контракти та протягом року незаконно виплачує високу заробітну плату найманим працівникам, які не є посадовими особами й не несуть жодної відповідальності за прийняття рішень. Йдеться про майже 24 млн грн, витрачених ПАТ на зарплати цим двом працівникам.
Блогер закликає Держаудитслужбу, яка нещодавно проводила ревізію в ПАТ та охоплювала зокрема і період керівництва Корецького, розглянути у цьому ймовірну розтрату коштів ДП.
Зарплати в підписаних Корецьким контрактах встановлено з прив'язкою до курсу долара, а не фіксовано в гривнях, як на інших держпідприємствах.
Раніше Мінфін та Міненерго, задіяні у розгляді проєкту рішення перед внесенням на розгляд уряду, не погодили фінансовий план Укрнафти, відправивши документ на доопрацювання. Це спровокувало скандал, адже окрім "захмарної" зарплати Корецького йшлося про багатомільярдну шкоду для держбюджету від роботи Корецького і спад видобутку газу та нафти.
У листопаді-2022 активи компаній Укрнафта, ПАТ Укртатнафта, АТ Мотор Січ, ПрАТ АвтоКрАЗ та ПрАТ Запоріжтрансформатор передали в управління Міноборони. За рік після націоналізації підприємства його постійно супроводжують скандали, компанія фактично занурюється у кризу.