- Михайлівський собор;
- Успенський собор;
- Церкву Успіння Богородиці Пирогощі;
- Церкву Різдва Христового;
- Аскольдову могилу (повернутий первісний вигляд).
-
Про Олександра Омельченка також відомо, що він неодноразово потрапляв у смертельні ДТП на Столичному шосе, в яких загинуло троє людей (чоловік 2009-го, чоловік 2011-го і жінка 2015-го).
У четвер, 25 листопада, стало відомо, що після тривалої хвороби та від ускладнень, що викликаються коронавірусною хворобою, помер колишній мер Києва (1999-2006) та голова КМДА (1996-2006), Герой України Олександр Омельченко.
Про це "Апострофу" повідомили в оточенні колишнього градоначальника.
Олександр Омельченко
Колишній градоначальник помер на 84-му році життя. Він народився 9 серпня 1938 року в с.Зозів Вінницької області, проте все його свідоме життя було пов'язане з Києвом та будівництвом.
Він пройшов усі сходинки будівельної кар'єри від бетонників до обласного будтресту до начальника Управління будіндустрії, промбудматеріалів та стандартизації Держбуду УРСР.
Олександр Омельчненко був майстром цеху збірного залізобетону, обіймав посади майстра цеху, заступника начальника цеху, начальника цеху, начальника відділу, головного інженера, директора заводу залізобетонних конструкцій №1 домобудівного комбінату №1 та головного інженера домобудівного комбінату №1 Головкиївміськбуду.
1974 року закінчив Київський інженерно-будівельний інститут, 1978 року — Київський інститут народного господарства.
1987-1989 був радником-консультантом Республіки Афганістан.
1989 - був головним інженером Укрбуду у Вірменській РСР.
1989-1990 очолив Управління будіндустрії, промбудматеріалів та стандартизації Держбуду УРСР.
1990-1992 став заступником голови виконкому Київської міськради.
1992-1994 як гендиректор очолив ДКП "Київреконструкція".
1994-1996 - заступник голови, перший заступник голови КМДА.
З 8 серпня 1996 року – голова Київської міської державної адміністрації.
З травня 1999 року до квітня 2006 року — Київський міський голова.
2007-2012 був депутатом Верховної Ради VI скликання, куди пройшов за списком блоку "Наша Україна – Народна самооборона". У Раді очолив комітет з державного будівництва та місцевого самоврядування.
У Олександра Омельченка залишилися дружина Людмила Леонтіївна (1945), інженер-будівельник та два сини: Ян (1966) та Олександр (1968).
Під час перебування Олександром Омельченком міським головою в Києві відкрили вісім станцій метро. У всьому місті встановлено бювети артезіанської води.
Також було відновлено:
Омельченко був Героєм України (2001), нагороджений орденами: Знак Пошани (1982), Трудового Червоного Прапора (1986), Князя Ярослава Мудрого III (2006), IV (1999) та V (1998) ступенів, Данила Галицького (20)
Був заслуженим будівельником України, почесним громадянином Києва
Був командором ордена Святого Григорія Великого (Ватикан, 2001) та великим офіцером ордена Інфанта дона Енріке (Португалія, 1998 року).