Економічна та політична нестабільність у провідних країнах Євросоюзу може вплинути на подальшу підтримку України. Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" заявив народний депутат фракції "Слуга народу" Олег Дунда.
Як повідомлялось раніше, президент України Володимир Зеленський у період з 6 по 10 жовтня проведе зустріч із народними депутатами від партії "Слуга народу".
Дунда наголосив, що одним із ключових питань під час зустрічі має стати обговорення впливу європейської кризи на подальшу підтримку України. Він зауважив, що наразі економічна ситуація в ЄС, особливо у Франції та Німеччині, погіршується, і це може спричинити скорочення обсягів допомоги Україні.
"Сьогодні наші західні партнери, в першу чергу європейські, і, звісно, трохи в Сполучених Штатах, вони фактично стоять на межі економічної кризи. В першу чергу — це Німеччина і Франція. Там криза, там є падіння економіки. І воно буде, скоріше за все, поглиблюватися", — заявив Дунда.
За його словами, падіння економіки у провідних країнах ЄС може призвести до соціальної та політичної нестабільності, що негативно позначиться на здатності Євросоюзу підтримувати Україну.
Політик зазначив, що у Франції ситуація є особливо складною після відставки прем’єр-міністра.
"Дуже велика ймовірність, що найближчим часом Макрон заявить про строкові парламентські вибори. Бо та ситуація, яка фактично склалася у них, призводить до того, що керувати державою фактично у Макрона немає можливості", — сказав Дунда.
Він також наголосив, що на тлі кризових процесів усі політичні сили у Франції вже готуються до позачергових виборів, що лише посилює невизначеність у країні.
"Всі фракції без виключень вже готуються до майбутніх дострокових парламентських виборів. Все, Національна асамблея вичерпала себе", — пояснив депутат.
Дунда підкреслив, що ключовими партнерами Києва залишаються Франція, Німеччина та скандинавські країни. Саме їхня позиція є визначальною для збереження допомоги Україні.
Парламентар наголосив, що Україна має шукати додаткові джерела фінансування та формувати довгострокову дипломатичну стратегію.
"Питання лише одне: як ми будемо до цього негативного сценарію готуватися, яким чином будемо знаходити додаткові інструменти фінансування держави та вибудовувати дипломатичну стратегію з Європейським Союзом", — підсумував депутат.
Політична криза у Франції
Минулого літа президент Франції Емманюель Макрон зробив ставку на дострокові вибори в надії зміцнити свою владу. Однак цей крок призвів до розколу парламенту між трьома блоками – тепер жодна з партій немає більшості та не може керувати самостійно.
8 вересня у Франції почались протести на тлі політичної кризи, коли прем'єр-міністр Франсуа Байру не отримав парламентський вотум довіри. Байру готував плани щодо масового скорочення державних витрат — на 44 мільярди євро, щоб стримати дефіцит бюджету та трильйони боргів Франції.
Ввечері 9 вересня Макрон призначив новим прем'єр-міністром міністра оборони Себастьєна Лекорню.
10 вересня у Парижі та інших містах Франції почалися протести «Bloquons Tout» («Заблокувати все»). Страйкарі блокували дороги та будували барикади. Поліція застосувала сльозогінний газ.
6 жовтня прем'єр-міністр Франції Себастьєн Лекорню подав Макрону заяву про відставку. Президент її прийняв.
За президентства Макрона 39-річний Лекорню, колишній міністр оборони, був вже сьомим прем'єр-міністром. Новим призначенням Макрон намагався розрядити політичну кризу, що поглиблювалася.
Двох попередників Лекорню, Франсуа Байру та Мішеля Барньє, усунули з посади внаслідок протистояння їхньому режиму жорсткої економії.
Протягом минулого місяця Лекорню провів серію консультацій з союзниками-центристами та лідерами опозиції, як лівими, так і правими. Однак більшість лівих партій оголосили про плани підтримати вотум недовіри, а ультраправі партії також погрожували підтримати його.
