Ще рік тому ідея використовувати невеликі квадрокоптери для боротьби з ворожими безпілотниками здавалася радше фантастикою, ніж реальною тактикою. Сьогодні ж ця технологія стала невід’ємною частиною системи протиповітряної оборони України, яка ефективно реагує на загрози з боку ударних та розвідувальних дронів.
Business Insider розповідає, як недорогі українські перехоплювачі змінюють уявлення про захист неба від масованих атак.
Ця ідея виникла через критичну нестачу дорогих ракет і систем ППО, що не справлялися з хвилею російських ударних безпілотників, зокрема "Шахедів", які завдавали значних руйнувань по цивільних об’єктах. Українські інженери переобладнали звичайні квадрокоптери в перехоплювачі — компактні, недорогі апарати, здатні знищувати ворожі дрони прямо в повітрі.
Згідно з даними виробників і програм допомоги, ці перехоплювачі вже збили сотні ворожих безпілотників: під час одного з недавніх обстрілів близько 150 ударних дронів було успішно ліквідовано. Проєкти на кшталт "Дронопад" та підтримувані спонсорами виробники повідомляють про тисячі таких перехоплень.
Вартість одиниці українського перехоплювача коливається від кількох тисяч доларів — за словами розробників, дехто оцінює свою продукцію у межах 2–6 тисяч доларів. Для порівняння, одна ракета для сучасних систем ППО коштує близько мільйона доларів. Це дозволяє раціональніше використовувати дорогі ракетні комплекси для боротьби зі складнішими загрозами, такими як крилаті ракети чи балістичні снаряди. Українська мета — виробляти до тисячі перехоплювачів щодня.
"Зі зростанням кількості безпілотних атак збільшився тиск на захисників, щоб вони застосовували дешеві і прості у використанні засоби протидії", — відзначає Сем Бендетт, радник з питань Росії в Центрі військово-морського аналізу.
Перехоплення — складний координаційний процес. Оператор радара виявляє ціль і передає її координати пілоту дрона-перехоплювача, який упродовж кількох хвилин має наздогнати і знищити швидкісний ворожий безпілотник. Деякі "Шахеди" можуть розвивати швидкість до 185 км/год, а модернізовані реактивні варіанти — ще швидші, тому інженери постійно працюють над удосконаленнями.
Різноманітність конструкцій дуже велика: від легких планерів до дронів із бойовою частиною, які можуть розганятися понад 300 км/год. Одна з українських розробок — "Стінг" від "Диких шершнів" — оснащена боєголовкою і, за даними розробників, використовувалася у сотнях перехоплень.
"Виготовити цей дрон було дуже складно", — розповідає Алекс Рослін, координатор іноземної підтримки «Диких шершнів». Ефективність роботи дронів варіюється: від 30% у деяких моделей до 80–90% у найкращих випадках. Важливу роль відіграють як технічні характеристики апаратів, так і навички пілотів.
Пілотування перехоплювачів — це вузькоспеціалізована справа. Навчальні центри готують тисячі курсантів, проте лише невелика кількість з них проходить випробування з пілотування дронів-перехоплювачів. За словами інструктора Єті з Drone Fight Club, з близько 5 200 підготовлених студентів лише кілька десятків успішно справляються з цією складною технікою — з огляду на її складність і брак часу на тривале навчання в умовах війни.
Інновації привернули увагу НАТО та західних союзників. Адмірал П’єр Вандьє, відповідальний за трансформацію зусиль альянсу, назвав дрони-перехоплювачі одним із "перспективних" інструментів захисту від масових атак безпілотниками. Нещодавно Великобританія оголосила про спільні з Україною програми з виробництва тисяч недорогих перехоплювачів.
Водночас Росія модернізує свої ударні безпілотники, тому українські інженери вже працюють над новими поколіннями перехоплювачів і системою боротьби з більш швидкими реактивними цілями.
"Це буде новий етап змагання", — зазначає Тарас Тимочко з фонду ComeBackAlive.
