Кабінет міністрів України на чолі з прем’єром Денисом Шмигалем зазнав поразки у переговорах із європейськими країнами щодо експорту продовольчих товарів.
Таку думку озвучують автори матеріалу, який опублікувало видання "Цензор.Нет".
Ухвалені урядом компроміси у переговорах з урядами сусідніх країн можна вважати поступками на умовах європейських партнерів, вважають автори, а подальші переговори проходять фактично без участі української сторони. Станом на ранок 24 квітня Єврокомісія попередньо погодилася на заборону імпорту до 5 прикордонних країн пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України. Це сталось внаслідок тиску з боку фермерів країн, які межують з Україною, та рішення урядів Польщі, Угорщини, Румунії, Болгарії та Словаччини заборонити імпорт або транзит зерна, а згодом і всієї агропродукції.
Такий результат журналісти називають поразкою уряду з кількох причин: по-перше, команда Шмигаля пристала, ймовірно, на першу пропозицію - про конвойований транзит зерна і заборону імпорту.
"Виглядає так, що поляки заздалегідь "задерли планку", аби мати простір для переговорів. Це не кажучи про те, що національний уряд пішов на прямі порушення Угоди про асоціацію і внутрішніх правил ЄС щодо розподілу відповідальності за сфери впливу. Україна явно поспішила, намагаючись вирішити проблему на національному рівні - хоча при цьому мала всі підстави звертатися по допомогу в Брюссель… Слабшу переговорну позицію побачили інші країни і Єврокомісія. І зараз переговори про "зернову кризу" в ЄС проходять взагалі без України", - йдеться в статті.
На думку авторів, Україна не використала аргумент, що на українському зерні заробили європейські трейдери й споживачі, а завдяки нижчим цінам на агропродукцію, в ЄС знизився рівень інфляції: "Ефект для європейських економік, які прийняли на себе аграрний транзит з України - в кінцевому підсумку однозначно позитивний".
По-третє, окремих учасників протестів ЗМІ ідентифікували як імовірних агентів Кремля, а уряд України міг використати це на свою користь.
Ситуація продемонструвала, які виклики очікуються для Києва, коли Україна стане членом ЄС: "Європейці очевидно вже сьогодні прораховують наслідки від постачання на об’єднаний у майбутньому ринок українського продовольства, адже "протистояння" між системою масштабних агрохолдингів і дрібним розрізненим фермерством майже напевне виграє перша модель. .... Чи готовий уряд захищати наших виробників та їхні інтереси на цьому рівні? Є підозра, що самі аграрії у це вже не вірять", - сказано в статті.
На думку авторів, у уряду Шмигаля немає "асиметричних" відповідей на кризи в майбутньому. "Універсальною відповіддю міг би стати класичний набір реформ: судова, правоохоронна, податкова, пенсійна, енергетична тощо... Прозорі й зрозумілі умови інвестицій для європейського бізнесу, участь у відбудові України, інфраструктуру для інновацій".
Неврегульованість продовольчої кризи може негативно вплинути на рейтинг президента Зеленського і переговорні позиції у військових питаннях. "Виникають великі сумніви в його (уряду Шмигаля) спроможності провести країну через невизначеності та шторми воєнного часу, а також здатності забезпечити ефективне і прозоре відновлення країни після війни", - йдеться в статті.
