Окружний адміністративний суд Києва понад рік розглядав справу про законність виплати в 2018 році багатомільйонної премії голові НАК "Нафтогаз України" Андрію Коболєву. "Апостроф" розбирався, чим все закінчилося та чи воно дійсно закінчилося.
Окружний адміністративний суд Києва ухвалив рішення у багатомільйонної премії глави НАК "Нафтогаз України" Андрія Коболєва. Про це йдеться в повідомленні на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.
Вердикт був винесений за позовом "Нафтогазу" до Державної аудиторської службі України, яка за підсумками проведеної ревізійної перевірки визнала незаконною виплату премії голові НАК.
Справа довжиною в рік
Ревізори Державної аудиторської служби відзначили, що, згідно з постановою Кабінету міністрів від 19 травня 1999 року (№859), максимальний розмір преміювання за рік глав та членів правління публічних акціонерних товариств не може бути більше 36 місячних посадових окладів. Враховуючи, що, згідно з контрактом, місячний оклад глави правління "Нафтогазу" становить 1 041 000 гривен, максимальний розмір річної премії може бути 37 476 000 гривен. При цьому за період з січня по вересень 2018 року главі "Нафтогазу" було виплачено 266 309 209,69 гривні. Це на 288 833 299,69 гривні більше зазначеного розміру.
Ревізори вважають, що саме на суму майже 229 мільйонів гривень було завдано збитків. Крім того, у зв'язку з цим можна говорити про зайве перерахування понад 110 тисяч гривень у вигляді єдиного соціального внеску (ЄСВ) за нарахування цієї премії.
Також Державна аудиторська служба під час ревізії виявила ряд інших порушень, в тому числі, безпідставне списання дебіторської заборгованості на суму 11762 126,61 гривні (509 592,74 доларів).
"Нафтогаз" мав надати аудиторськії службі інформацію про усунення порушень до 19 березня 2019 року. Однак НАК не погодилася з висновками ревізорів про виявлені порушення і вирішила оскаржити рішення аудиторської служби в суді. Компанія подала позов до Окружного адмінсуду Києва, який був прийнятий до розгляду в березні 2019 року.
У своєму позові "Нафтогаз" просив суд визнати протиправними вимоги Державної аудиторської служби і повністю їх скасувати.
Цікава деталь: суд в ході розгляду справи відхилив клопотання Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) вступити в справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні Держаудитслужби. НАБУ доводило своє клопотання тим, що воно вело в цей час розслідування в кримінальному провадженні щодо правомірності виплати премій в "Нафтогазі". Проте суд вирішив, що підстав для участі НАБУ в цій справі немає.
Судова тяганина тривала більше року. Суд навіть брав перерву на стадії вивчення доказів у зв'язку з їх об'ємністю.
І ось 27 квітня 2020 року суд, врешті-решт, постановив: "У задоволенні позову відмовити повністю".
Таким чином, вимоги Держаудитслужби до "Нафтогазу", що стосуються, зокрема, премії керівника компанії, є законними.
У "Нафтогазу", правда, є можливість подати апеляцію на це рішення суду.
Далі буде
Керівництво НАК "Нафтогаз України" отримала в 2018 році премії за виграш компанії в Стокгольмському арбітражі в суперечці з російським "Газпромом". Розмір премії глави НАК Андрія Коболєва, склав понад 260 мільйонів гривень . За визнанням самого Коболєва, свою премію він перевів мамі, яка проживає в США.
Важливо відзначити, що в 2018 році премії Коболєва і іншим членам правління НАК були виплачені попри те, що на той час "Газпром" не заплатив "Нафтогазу" 2,9 мільярда доларів за рішенням суду в Стокгольмі. Однак на початку 2020 року російський монополіст в рамках пакетних газових угод з Україною перерахував зазначену суму , в зв'язку з чим керівництво вітчизняної компанії удостоїлося додаткового преміювання - на рівні 1% від 2,9 мільярда доларів тобто 29 мільйонів доларів або 700 мільйонів гривень.
У зв'язку з цим вибухнув скандал, і Кабінет міністрів попросив наглядову раду "Нафтогазу" призупинити виплату премій. Це дуже не сподобалося виконавчому директору НАК Юрію Вітренку, другому головному після Коболєва вигодонабувачу. Він вирішив добиватися виплати премії в судовому порядку, подавши відповідний позов до Печерського районного суду Києва.
Чи подав аналогічний позов Коболєв, невідомо. Однак і позову Вітренка цілком достатньо. Так що найближчим часом нудно не буде.
