В.о. директора Українського центру оцінювання якості освіти Валерій Бойко пояснив, як абітурієнту оскаржити результати ЗНО, якщо він не згодний з ними.
Про це він розповів в інтерв'ю "ZN.UA".
"Є два види апеляції. Перша — на порушення процедури проведення ЗНО. Її подають, не виходячи з пункту тестування, якщо людина помітила з боку або своїх сусідів по аудиторії, або персоналу дії, котрі, на її думку, порушують її права. Наприклад, інструктор став комусь допомагати або не звернув уваги на те, що хтось дістав шпаргалку чи взяв телефон. І тоді регламентна комісія регіонального центру розглядатиме таку апеляцію. Другий вид апеляції - на результат тестування, коли дитина незгодна з оцінкою, яку отримала", - пояснив Бойко.
Апеляційну скаргу на оцінку можна подавати впродовж п’яти календарних днів від дня оприлюднення результатів тестування. Звертатися потрібно безпосередньо до УЦОЯО.
"Що ми робимо в такому випадку? Перевіряємо, наскільки коректно розпізнані комп’ютером усі позначки, внесені дитиною, а це не тільки хрестики, а й цифри (наприклад, у тесті з математики чи історії). Наскільки, наприклад, цифра 1 розпізнана правильно, чи не виглядає вона як цифра 7? Якщо в результаті такої перевірки було визнано, що машина справді помилилася, бал піднімуть. Якщо дитина не згодна з результатом, наприклад, за власне висловлювання чи за розв'язання задач з математики, таку роботу, після того, як вона набуває статусу апеляції, повторно перевіряє фахова предметна комісія при апеляційній комісії, до складу якої входять, щонайменше, ще троє фахівців. І вони консолідовано приймають рішення: або робота оцінена об'єктивно і не потребує зміни результату, або результат потрібно змінити у бік збільшення чи зменшення. У такому випадку експерти аргументують своє рішення, пояснюючи: оцінку варто підняти на два бали, оскільки абітурієнт продемонстрував повне розуміння теми власного висловлювання, і так далі. Усі ці аргументи потім лягають на стіл апеляційної комісії", - пояснив глава УЦОЯО.
Він розповів також про тестові зошити-чернетки, які учасники ЗНО в цілях інформаційної безпеки можуть забрати з собою після завершення тестування, але вони не допоможуть під час апеляції.
"Міжнародні партнери радили не віддавати чернетки учасникам тестування. Вони казали: ви не така заможна країна, щоб розкидатися завданнями, включеними в тестовий зошит, і щороку продукувати нові. Річ у тому, що в багатьох країнах світу є традиція включати в тестовий зошит кілька завдань, які не оцінюються. Потім абітурієнтам кажуть: "Завдання такі-то проходили лише апробацію, дякуємо за те, що ви їх виконали, балів за них не отримаєте", - сказав Бойко.
Він вважає, що краще віддати чернетку абітурієнту, який може прийти додому й перевірити, чи правильно розв'язав тестове завдання.
"У нас траплялося, що приходили абітурієнти й казали: "Ось мій зошит, я в ньому все правильно зробив, але, переносячи відповіді, помилився на один рядок. Зарахуйте мені результат за чернеткою". На жаль, чернеток ми до уваги не беремо, бо до кінця не розуміємо, якого походження відповіді в них, чи не були вони вже на столі у вчителя або репетитора, чи не виправили в них щось, скориставшись відкритими джерелами інформації. На жаль, бували й такі випадки, коли від хвилювання дитина просто забувала перенести свої відповіді у бланк, здавала його з кількома порожніми клітинками, але ми не можемо перенести їх із чернетки", - розповів Бойко.
Як повідомляв "Апостроф", Міністерство освіти і науки оприлюднило інформацію про вступну кампанію до вищих навчальних закладів України.
До слова, в 2020 році ціни на навчання у вищих навчальних закладах змінилися і ввелись певні обмеження.
