Вчені зафіксували в зруйнованому реакторі на Чорнобильській атомній електростанції тління ядерних реакцій, що не на жарт налякало світову спільноту. Однак цей процес не настільки небезпечний, як здається.
Про це розповів в інтерв'ю для "КП в Україні" директор Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України, професор Анатолій Носовський.
За словами вченого, про процеси тління в реакторі на ЧАЕС відомо вже давно і великої небезпеки вони не представляють.
"Ніяких нових або невідомих загроз немає. Всі проблеми старі, і ми про них знаємо. І постійно говоримо, що до 2023 року потрібно видалити нестабільні будівельні конструкції старого об'єкта "Укриття". Тому що вони можуть зруйнуватися, і тоді відбудеться пиловий викид в обсяг нового безпечного конфайнменту. Він забрудниться, і люди не зможуть вести там роботи", - пояснив професор.
Він звернув увагу на те, що старе "Укриття" зараз перетворюють в екологічно безпечну систему, а Інститут проблем безпеки атомних електростанцій НАН України моніторить матеріали, які залишилися після аварії, з моменту зведення "Укриття" в 1996 році.
"Ми побачили, що після насування арки деякі датчики стали фіксувати зростання нейтронного потоку у двох скупченнях ядерних матеріалів, які знаходяться під шаром бетону і до яких у нас зараз немає доступу. Це сталося тому що змінився тепловий і вологісний режим в цих матеріалах. Раніше їх зволожували природні опади, які проникали через щілини в старому "Укритті", а тепер волога випаровується. Пористі структури стали висихати. Тому пішов ріст. Це нормальне явище. Зростання невелике і не страшне", - додав Носовський.
За словами вченого, загрози для екології України немає: пил не може вийти за межі конструкції, оскільки вона герметична. Але за певних умов нейтронних потоків може призвести до ланцюгової реакції.
"Це не та аварія, яку асоціюють з вибухом. Виділиться деяка кількість тепла і знову піде в підкритичність. Шкоди для людей і екології не буде. Цього побоюватися не треба. Але і допускати таку ситуацію теж не можна. Потрібно стежити, контролювати. Це не просто Руїни, Це ядерні матеріали. Ядерні процеси завжди йдуть там, де є ядерні матеріали. У зруйнованому блоці, за нашими даними, залишилося 185 тонн палива, хоча є й інші думки. Ми всі ці скупчення знаємо, бачимо і досліджуємо. Вони не є ядерно небезпечними. Крім тих двох, за якими фіксується збільшення нейтронних потоків і до яких ми не можемо фізично дістатися, щоб залити нейтралізуючою речовиною. Ми можемо тільки моделювати. За нашими моделями, рівень критичності може бути досягнутий після повного висихання. Але це не буде ядерний вибух. Виникла ланцюгова реакція тут же загасне", - пояснив професор.
Як повідомляв "Апостроф", у день 35-ї річниці катастрофи на Чорнобильській АЕС, 26 квітня, в експлуатацію ввели нове сховище відпрацьованого ядерного палива.
