14 січня в Україні святкують одразу кілька свят, серед яких і церковне – Обрізання Господнє.

У чому його суть, про традиції та заборони цього дня розповідає “Апостроф”.

У Православній Церкві України розповіли, що раніше новонародженим хлопчикам обрізали крайню плоть на знак давнього заповіту між Богом та Авраамом.

Незважаючи на те, що сьогодні християни живуть за Новим Завітом, свято Обрізання Господнього є важливим і входить до циклу різдвяних свят.

Цей старозавітний обряд був здійснений над Ісусом Христом з низки причин:

• показати, що Він прийшов не як дух, а повністю прийняв людську природу;
• Ісус прийшов не порушити Закону, а виконати його;
• якби Він не прийняв обрізання, то ніхто тоді не визнав би в Ньому обіцяного Месію, нащадка Авраама;
• після обрізання людині давали ім'я. Під час виконання обряду Немовля назвали Ісусом, що означає "Спаситель". Для Христа ця подія підкреслює прийняття всього людського, у тому числі імені.

У Новому Завіті обряд обрізання поступився місцем Таїнству Хрещення, прообразом якого він і був. Саме з Таїнства Хрещення для християнина починається повноцінне духовне життя.

Традиції на Обрізання Господнє

Окрім свята Обрізання Господнього, 14 січня українці також відзначають пам'ять святителя Василя Великого та Старий Новий рік. Цього дня православні храми служать всеношну, літургію за чином Василя Великого, а також читають Ісусову молитву. А українці збираються за святковим столом, загадують бажання та посівають.

Що не можна робити на свято Обрізання Господнього:

• лаятися і лихословити;
• пліткувати;
• зловживати алкоголем;
• відмовляти у допомозі нужденним;
• займатися тяжкою роботою, шити, гладити, прибирати, прати.

Раніше "Апостроф" опублікував список із семи традиційних страв, які можна приготувати на Старий Новий рік.