Автор відомої фрази про "русский военный корабль" Роман Грибов, більше місяця тому звільнений з російського полону, збирається повернутися до служби в морській піхоті. Воїн розповів про перші дні війни та будні в полоні рашистів.
Подробиці - в ефірі Апостроф TV.
"Коли побачили на горизонті орків, тоді ми зрозуміли, що почалася вже повномасштабна війна. Приїхав морський десант, увімкнули їхній відомий запис, що ми повинні здатися, бо нас будуть бомбардувати. Трошки було страшно, але хотілося дати їм гідну відсіч", - пригадує Роман.
За словами воїна, мама його підтримала, хоча й звучала відома фраза не дуже гарно.
"Чомусь ця фраза дуже надихнула людей, стала таким гаслом з першого дня війни. Так як ця фраза трошки підняла настрій нашому народу, то мама підтримала, хоч це й не дуже гарно. Але я вже дорослий, можна так висловлюватися", - сміється військовий.
Захисники острову Зміїний були захоплені в полон. Рашисти поводилися з українськими воїнами гірше, ніж із собаками.
"В нас було три переміщення. Почалося з Криму, а далі - наметові табори, СІЗО. Ну і поводилися гірше, ніж із собаками. Коли потрапили в СІЗО, перевдягали нас в робу зеків. Так як ми не мали ніякої інформації, що в Україні коїться, коли ми були в них, то вони тиснули тим, що вони вже захопили Україну, нам немає ніякого сенсу вертатися. Телепатично я був зі своїми рідними кожен день, я ніби їх чув. Не приховую, я молився. Кожен день я молився. Багато різних було думок, але надія завжди була першою, що ми вийдемо", - ділиться Роман.
Військовий також розповів про те, як відбувався обмін. Захисники до останнього думали, що їх везуть на розстріл.
"Всі трималися стійко, гідно. Ніхто нічого не розповідав. Просто викликали нас із речами - сказали, на вихід. Петлі на шиї, руки позв'язували. Забрали в машини, як м'ясо просто. Зверху ще речами поприкидали. Возили години три-чотири, може. Багато хто задихався вже, петлі на шиї затягувалися, ніхто їх не попускав. Далі були такі переміщення, що ніхто не очікував, що ми їдемо на обмін. Було дуже жорстко. Але в останню мить сказали, що відбувається обмін. Ми думали, що їдемо на якийсь розстріл. Побачили хлопців із нашими прапорами - одразу була велика радість. Почали одразу ж розпитувати: що відбувається в Україні, чи Київ захопили, бо нам же сказали, що Київ захоплений. Хлопці нас одразу ж порадували. Сказали, що ні, нічого в них не вийшло, це все брехня, що вони розповідають", - додає військовий.
Після зустрічі із рідними та лікування Роман готовий повернутися до служби.
"Мене хотіли покласти на лікування, але мені в першу чергу хотілося побачитися із рідними, а вже потім лікуватися. Це найперше, чого я хотів. Дуже була інтенсивна, енергійна відпустка. Через цю фразу багато з ким познайомився, багато де побував. Все було добре. Тепер я готовий йти далі, я повертаюся до служби, стаю в стрій. На мою країну напав ворог, потрібно боронити її. За нами правда і за нами перемога. Ми дуже сильний народ, і ніякі рашисти не зможуть сюди влізти і якісь свої правила диктувати. Ми переможемо в будь-якому випадку. Слава Україні!" - завершує Роман Грибов.