Психолог Світлана Ройз, яка раніше запропонувала за допомогою мультфільму допомогти дитині зрозуміти, чому Росія напала на Україну, дала поради, як підтримати дітей під час війни.
Про це вона написала у Facebook.
1. Допомагаємо повернутись до звичайної функціональності. Потрібно створити простір підтримки, в якому дитина зможе повернутися щонайменше у стан, який був до війни, до стресу. Після пережитого закономірним є певний регрес - завмирання, гіперактивність, поява страхів, або навпаки – стан гіперконцентрації. Завдання у тому, щоб дитина повернулася у свій звичайний стан.
2. Не треба робити за дитину те, що вона може зробити сама, інакше вона ставатиме лише більш безпорадною. Все, що дитина вміє робити сама, особливо зараз – стає її силою. Для неї дуже важливим є досвід перемог. Важливо відзначати та підтримувати кожну її успішну дію.
3. Що б не відбувалося, потрібно фокусуватися на тому, що дитина може зробити. Безпорадність, неможливість проконтролювати хоч щось - травматичні. Під час страшних подій та ситуацій треба обійняти та втішити дитину, але й запропонувати дію – потримати пляшку води, порахувати кроки до дверей. Коли дитина впоралася - відзначити це "ти впорався, ти знайшов вихід, ти зміг".
4. Дитині, навіть малюкам, складно постійно бути "об'єктом". Діти пручаються тому, що ми їх переставляємо, перевозимо з місця на місце. Їх потрібно попереджати про зміни та дати їм можливість підготуватися до них. Також необхідно залучати їх до підготовки, планування, збирання речей. Так дитина зможе відчути, що вона може на щось впливати та контролювати.
5. Тілесна усвідомленість. Дитині важливо пояснювати, що відбувається з її тілом у момент стресу – це теж внесок у її силу.
"Ти почув сигнал тривоги та спітнів, у тебе серцебиття стало гучним і частим, у тебе стало частим і поверховим дихання, ти затремтів - це нормально. Так твоє тіло реагує на стрес. Наш страх зараз на варті нашого життя. Ти здоровий. З тобою все правильно і нормально. Твоє тіло дбає про те, щоб ти був у безпеці. Воно дає тобі сили - тікати, допомагати, діяти", - наводить психолог приклад розмови з дитиною.
Коли небезпека пройшла, потрібно звернути увагу дитини на те, що вона вже в безпеці: "Твоє тіло і твій розум впоралися. Зроби вдих і довгий видих. Тепер ваше тіло може розслабитися і відновлюватися".
6. Близькість. У період стресів дуже важливо давати дитині відчуття близькості - співчуття, можливість спертися і відпочити у втішенні батьків.
"Зараз дітям ще більшою мірою важливі наші "я з тобою", "я люблю тебе". На жаль, вони частіше ображатимуться на нас", - зазначила психолог.
7. Уникати звинувачень. Дитина, навіть найменша, завжди відчуває відповідальність за те, що відбувається в сім'ї. Дітям треба пояснювати те, що відбувається, з акцентом на тому, що ми і діти невинні - винні вороги.
8. Спробувати нове. Ознака того, що дитина відновлюється – до неї повертається цікавість, бажання вивчати. Батьки можуть запропонувати їм нове хобі, контакти, нові страви.
9. Зв'язок минулого – сьогодення – майбутнього. Під час стресу ми втрачаємо почуття хронології. Важливо згадувати минуле з дитиною, давати їй скучати за тим, до чого зараз немає доступу. Потрібно також за можливістю продовжувати минулі традиції та ритуали. Місток у майбутнє – ставити питання – собі та дитині – а що ми робитимемо далі, навіть у дрібницях – поїмо, почитаємо, подивимося мультики.
10. Коли нам погано – дитиною це переживається складніше, ніж коли погано їй самій. Важливо піклуватися про себе, просити допомоги, відчувати близькість друг з одним. Це внесок у стійкість дитини.
Психолог наголосила, що якщо є якісь гострі стани – з цим мають працювати фахівці.
Раніше "Апостроф" публікував поради батькам психолога Мартіна Лазицького, як стабілізувати душевний стан дитини, яка виїхала із зони бойових дій.
