Російські війська щодня обстрілюють Харків та прилеглі міста й села. Одним із населених пунктів, який опинився під ударом, є Золочів, що розташований за 15 кілометрів від кордону.

Як живуть мешканці Золочева - дивіться у репортажі ДПСУ на Апостроф TV.

Зараз лінія фронту проходить менше ніж за 10 кілометрів від міста. Але на початку вторгення російські колони проривалися цією територією. Результат таких дій і досі можна спостерігати на довколишніх полях – так, наприклад, у полі стоять залишки одного з російських танків, який рухався в напрямку Харкова.

"Багато знешкодженої техніки в прикордонні. Від початку війни було більше, зараз трохи поменшало. Місцеві порозтягували, порозбирали. Багато місцевих мешканців позупиняли цю техніку. Тими самими коктейлями Молотова деякі зустрічали. Потім багато інформації надходило від місцевих жителів про місце, про точне місце розташування техніки. Деякі навіть робили фотографії, знімали відео, пересилали координати. Я знаю людей, які викрали броньований автомобіль. Це колишній військовослужбовець Державної прикордонної служби, який знаходиться на пенсії. Він сам почав проводити такі диверсії: зливав пальне, додавав щось у баки - якісь суміші, пробивав колеса", - розповідає прикордонник Артем.

Золочів зараз контролюється українськими силами. Підрозділи російської армії продовжують обстрілювати населений пункт та його околиці. Вони застосовують як артилерію, так і ракетне озброєння.

"Вибух був дуже потужний, тому що мішки на бліндажі, де оборонні позиції, позбивало. Цегла летіла десь до 100 метрів. Видно, що заряд потужний був, тому що блоки, все повиривало. Фундамент повиривало з корінням", - пригадує один із обстрілів прикордонник Сергій.

Від постійних обстрілів Золочева в першу чергу страждає мирне населення.

"Це наша хата. Ось машина. Ось, куди прилетіло. В нас тут літня кухня була, сарай, ось гараж. Ми в хаті були. Ми хотіли виходити, і тут приліт. Я нахилилася онука брати на руки, і мене шарахнуло вікном. Сина привалило, дочку. Чоловіка не було...", - показує журналістам мешканка Золочева Раїса.

Така історія не одна. Після удару ракетним комплексом "Точка У" двоповерховний житловий будинок практично знищено. Під його завалами загинули троє місцевих мешканців.

"Серед завалів ми наштовхнулися на чийсь фотоальбом. Цікаві фотографії. Діти маленькі в національних строях. Якийсь виступ у школі, мабуть", - розповідає військовослужбовець.

Жителі міста вимушені постійно ховатися від ворожих обстрілів.

"Оце гримають і гримають. Страшно, плачемо. Ракети пускають, Бог його зна, що вони... Страшне, таке лихо важке. Тут ховайся, не ховайся. Діти плачуть", - ледь стримує сльози мешканка Золочева Ніна.

"Позавчора прильоти були по Пугачовій, жінку вбили. Вона з погріба вискочила, як дало їй і... Голову відбило", - розповідає місцевий житель Олександр.

"Дуже сильно і дуже багато артилерійських обстрілів. Довкола блокпоста, по самому блокпосту і по самому населеному пункту дуже багато пошкоджених будівель. Дуже багато втрат серед місцевого населення. Дуже багато гине цивільних. Оце такі осколки прилітають – це такі як із танка вилітають, з САУ. Навіть з безпілотникиів спускаються міни на парашутах. В районі 50 метрів спускаються", - зазначає захисник.

За словами військового, деякі снаряди розриваються одразу, інші ж не детонують. Незважаючи на обстріли, місцеві жителі не втрачають віри в українських військових.

"Ми ж сподіваємося на вас, на захисників. Молоді хлопці, шкода вас. В мене онук теж... Хто зна, де він. Коло Маріуполя був, то дзвонив, а зараз нічого. Немає нічого, немає ні звʼязку, нічого. 22 роки, переживаю за нього, плачу. Спати лягаю і плачу за нього – де він, що він", - розповідає Ніна.

За таких інтенсивних обстрілів військові не жаліються, що вимушені жити під землею.

"В даний час спокійніше, ніж жити на поверхні. Повірте, тут дуже комфортно знаходитися, коли там воронки 8 метрів, розриви снарядів, куль. Набагато краще жити тут і переносити всі ці вибухи, ніж знаходитися на поверхні і лежати там на землі", - каже прикордонник.

Затримуватися в Золочеві захисники не планують.

"Тут затримуватися ми не збираємося. Ми хочемо вже вийти на рубежі, вийти на кордони. Шкода, що все, що було, весь кордон, який був, зруйнований, весь замінований. Багато пасток знаходиться. Багато часу знадобиться нам для того, щоб це все розмінувати. Щоб наші люди, наші діти могли спокійно ходити нашею землею", - наголосив військовослужбовець.

Наостанок жителі Золочева розказали про те, що б хотіли передати путіну.

"Путіну? Козел він. Козел він самий справжній. Він не виграє війну", - заявив Олександр.

"Путін... Я хочу їм сказати я знаю, що. Щоб вони захлинулися нашими сльозами і нашою кровʼю, що повбивали дітей і всіх людей. Більше нічого. Щоб вони подавилися сльозами нашими людськими і кровʼю людською", - наголосила пані Ніна.