Компост потрібен для того, щоб поліпшити ґрунт. У компостну яму скидаються біовідходи для перегною, це заощадить на утилізації сміття. Для того, щоб правильно зробити її, потрібно дотримуватися кількох основних вимог.
Про це розповідає "Апостроф".
Додавання компосту може зробити глинистий ґрунт більш пухким, а піщаному надати можливість утримувати вологу. У яму варто складати опале або капустяне листя, траву, а також сортувати сміття.
При виборі місця для компостної ями потрібно враховувати:
- Розташування найближчих джерел води та колодязів. Якщо вони будуть біля відповідної ями, то можна отруїти воду або погіршити її якість загалом, тому що під час дощу компост може попасти у джерело води. Тому потрібно облаштовувати компост на протилежній території від місця, куди стікає вода після дощу. Водночас висота розташування повинна бути нижче, ніж рівень найближчого колодязя, а дальність розташування - 25-30 метрів.
- Сонячні промені. Якщо промені попадатимуть на яму, то почнеться бродіння, що заважить компостуванню. Тому варто подумати про затінену територію.
- Вологість. На дотик компост має бути як віджата губка, інакше він буде ущільнюватися. Яму потрібно поливати постійно, накривати від сонця, перемішувати після рясних дощів.
- Дощові черв’яки. Вони допомагають перетворювати відходи в гумус, а також виділяють тепло. Іноді потрібно самим підсаджувати черв'яків.
Повністю готовий компост має вигляд чорної землі. Відходи, що перегнили не до кінця, знаходяться на поверхні, ними удобрюють динячі грядки, використовують для мульчування багаторічних рослин.
Що можна та не можна скидати у яму
Під добриво підходить листя, трави, харчові відходи, але не всі. Лише те, що має органічний склад, не включає синтетичних чи інших шкідливих домішок підходить для наповнення компостної ями:
- сухе листя;
- хвоя;
- чайна заварка, кавова макуха;
- непридатні для їжі овочі і фрукти;
- скошена трава, сіно;
- коріння й гілки дерев;
- деревна зола;
- папір: картон, серветки, газети без ламінування і кольорового друку;
- гній;
- нефарбовані дерев’яні вироби.
Але не підходять такі матеріалі:
- кістки тварин, тому що можуть бути зараженими вірусами;
- трупи птахів та тварин, зіпсоване м'ясо, сало, молочні продукти, бо довше гниють, ще й з неприємним запахом;
- екскременти тварин, тому що там можуть бути гельмінти, здатні зіпсувати добрива;
- комахи-шкідники;
- рослини зі слідами хвороб;
- бур’яни, що вже вступили в період цвітіння;
- пластик, метал, гума та інші неорганічні матеріали.
Раніше "Апостроф" розповідав, які дні у вересні можна назвати "безплідними" і що треба робити в саду та на городі в цей час.
