26 листопада Україна вшановує пам'ять мільйонів жертв Голодомору 1932-1933 років - акту геноциду українського народу, влаштованого сталінським режимом під час радянської окупації нашої країни. Сьогодні 90-ті роковини трагедії - вони припали на той період, коли Росія знову намагається знищити українців, але вже в повномасштабній війні.

"Апостроф" розповідає історичні факти про Голодомор та про його визнання як акту геноциду українського народу у світі.

Як вшанувати пам'ять жертв Голодомору

Унаслідок влаштованого сталінським режимом Голодомору загинули мільйони українців. Для вшанування їхньої пам'яті сьогодні можна долучитися до акції "Запали свічку" та до Загальнонаціональної хвилини мовчання о 16:00.

Читайте також: Страшна ціна хліба цього року: у мережі показали наслідки мінування рашистами полів в Україні

Цьогоріч пам'ять жертв Голодомору вшановують під гаслом "Пам'ятаємо. Єднаємося. Переможемо".

Чому Сталін вчинив акт геноциду та як його наслідує Путін

Минуло 90 років після Голодомору, і минуло 9 місяців з початку повномасштабної війни РФ проти України, у якій країна-терористка використовує методи геноциду (масові вбивства, теракти, депортації, руйнування міст, інфраструктури, спалення врожаю, викрадення зерна тощо), оскільки мета росіян у будь-які часи - знищити українську націю.

Геноцид українського народу в 1932-1933 роках був створений комуністичним тоталітарним режимом, попередником путінського рашизму, і спрямований на придушення масового спротиву проти радянської окупації України. Сталін вдався до тотальної конфіскації продуктів, блокади, терору, тоді як його послідовник Путін застосував повномасштабне збройне вторгнення в Україну з бомбардуванням житлових районів, обстрілами гуманітарних коридорів, депортаціями й насильством.

Сьогодення свідчить, що наша пам'ять повинна бути живою і чесною, аби запобігати повторенню жахливих злочинів проти українського народу.

"Перемога України й покарання винних важливі не тільки для нашої країни, вони важливі для всього світу. У роки Голодомору західні уряди, прагнучи не погіршувати відносини з СРСР, воліли мовчати. Після Другої світової війни на міжнародному рівні було засуджено нацизм, проте злочини радянського режиму, зокрема й Голодомор-геноцид українців, залишилися без належної та єдиної міжнародної оцінки навіть після розпаду Союзу. А ще через три десятиліття режим у Росії знову вдався і до геноцидних практик щодо українців, і до використання голоду як інструменту, щоб тиснути на міжнародну спільноту. Наше сьогодення вчить: щоб слугувати запобіжником проти повторення трагедій і злочинів минулого, наша пам’ять має бути живою і чесною, а в ставленні до тих, хто вчиняє злочини проти людства, не повинно бути подвійних підходів", - наголосили в Інституті національної пам'яті.

Що зараз відомо про Голодомор 1932-1933 років

У 2006 році Україна визнала Голодомор геноцидом українського народу, а в 2010 довела намір Йосипа Сталіна та його соратників знищити частину української нації.

Історична довідка

У 1920-тих відбувалося насадження комуністичного режиму в Україні, і зміни в політичному, суспільному й економічному житті найбільше позначилися на традиційному селі, зокрема, в 1928 році оголосили курс на колективізацію, що викликав спротив українців, які звикли до індивідуальних господарств. На початку 30-тих років було зафіксовано близько 4000 масових виступів проти політики комуністичного терору.

Щоб придушити повстання Сталін і його прибічники в 1932 році підняли плани заготівлі хліба до нереальних масштабів й ухвалили репресивний "закон про п'ять колосків" (за збирання залишків урожаю в полі ув'язнювали на 10 років із конфіскацією майна або розстрілювали). Важливо уточнити, що Голодомор мав винятково політичні причини, а не природні.

Потім селянам України встановили натуральні штрафи - і радянська влада почала забирати не тільки зерно, а й інші продукти й будь-яке майно. Для посилення Голодомору запровадили спеціальний режим - "чорні дошки". Якщо село занесли до "чорної дошки", то це означало повну продовольчу блокаду цілого району.

"ЦК ВКП(б) і РНК СРСР ухвалили таємну постанову "Про хлібозаготівлю на Україні, Північному Кавказі та в Західній області". Вона визначала посилення репресій проти "саботажників", ліквідацію українських шкіл на Кубані та масове переслідування української інтелігенції. Документ доводить, що метою штучно організованого голоду було руйнування української національної ідентичності.

Наприкінці місяця під прикриттям хлібозаготівель з українських сіл вивезли всі зернові запаси, навіть посівний матеріал. 1 січня 1933 року прийнято постанову ВКП(б) про застосування найжорстокіших репресій до тих, хто не здасть хліб. Фактично, українцям оголошено ультиматум. Упродовж січня – початку лютого українськими селами прокотилася хвиля масових подвірних обшуків. Забирали все, позбавляючи останніх залишків їжі. Людей прирекли на голодну смерть.

22 січня Сталін заборонив виїзд селян з території УСРР і Кубані в інші регіони Радянського Союзу. Українським селянам припинили продавати квитки на залізничний і водний транспорт. Дороги блокували підрозділи ГПУ. Тих, хто встиг виїхати, заарештовували та силоміць повертали в села. Тільки за перші півтора місяця дії цієї директиви затримали майже 220 тисяч селян, і з них понад 186 тисяч повернули додому. Пізніше заблокували дороги до міст", - додали в ІНП.

Смертність невпинно зростала. Сукупні демографічні втрати внаслідок Голодомору 1932–1933 років в Україні фахівці оцінюють у 4,5 мільйона українців (Інститут демографії та соціальних відносин імені Михайла Птухи Національної академії наук України спільно з університетами США).

Водночас комуністична влада злочинно замовчувала факт існування Голодомору й навіть заперечувала його. У Радянському Союзі заборона на будь-яку інформацію про голод діяла до 1987 року.

"Керівництво СРСР свідомо дезорієнтувало світову громадськість. Сталінський тоталітарний режим заперечував голод в Україні та відмовлявся від допомоги, пропонованої численними неурядовими організаціями й закордонними українськими спільнотами. Її отримання сприяло б якщо не запобіганню трагедії, то серйозному зменшенню її масштабів. До того ж у державних резервах Недоторканого і Мобілізаційного фондів накопичили великі обсяги зерна та інших продуктів, але не використали їх для допомоги голодній Україні, а вивозили в інші регіони СРСР і за кордон. У 1932 році Радянський Союз експортував 1,6 мільйона тонн зерна, а в 1933-му – 1,8 мільйона. Тож комуністична влада мала достатньо можливостей для запобігання голоду в Україні, проте не використала їх. Замість цього здійснила продуману систему репресивних заходів із позбавлення селян їжі та припинення доступу до харчів", - пояснили фахівці з Інституту національної пам'яті.

Хто визнав Голодомор геноцидом українського народу

Зараз актом геноциду Голодомор 1932-1933 років визнали парламенти 17 держав-членів ООН:

• Естонії,
• Австралії,
• Канади,
• Угорщини,
• Литви,
• Грузії,
• Польщі,
• Перу,
• Парагваю,
• Еквадору,
• Колумбії,
• Мексики,
• Латвії,
• Португалії,
• США,
• Чехії,
• Бразилії.

Як повідомляв "Апостроф", нещодавно такі ж рішення ухвалили парламенти Румунії, Молдови й Ірландії. Водночас країна-терористка Росія все ще намагається шантажувати інші країни, блокуючи такі рішення.