Щороку, 19 січня християни східного обряду відзначають останнє свято так званого "різдвяного циклу" - Водохреща та Богоявлення. Цього дня роками прийнято було купатися в ополонці, оскільки вважалося, що вода набуває цілющих властивостей - однак, це виявилося пострадянським спотворенням українських національно-релігійних традицій, а українські козаки ніколи в ополонку не пірнали.

Про це розповів священнослужитель Православної Церкви України Іван Назарик на Facebook-сторінці.

За його словами, пірнання в ополонку на свято Богоявлення не є і ніколи раніше не було українською християнською традицією. Ба більше, щойно освячену воду не прийнято було бруднити своїм тілом – навпаки, її набирали, щоб пити.

Читайте також: Богоявлення та Хрещення Господнє: що не можна робити у свято

Традиція пірнання в ополонку з'явилася у 90-х роках і набула широкого поширення у 2000-х, коли про неї почали говорити ЗМІ, а деякі політики подавали під соусом "багатовікової народної традиції"

"В результаті "моржівство" стало підмінювати сенс і зміст великого християнського свята, перетворившись на якийсь безглуздий ритуал, який більше схожий на язичництво, аніж на християнство", - наголосив священнослужитель.

Натомість він розповів, як відзначали свято Богоявлення українські козаки на Запорозькій Січі за спогадами старого запорожця Микити Коржа, які у ХІХ ст. записано з вуст очевидця в працях історика козацтва проф. Д. Яворницького та ін.

Так, щороку на свято Водохреща з самого ранку на Запорозькій Січі "всі козаки, піхота, артилерія й кавалерія, збиралися на площі перед церквою і стояли тут рядами по куренях, без шапок, до завершення богослужіння; всі одягали найкращий одяг, озброювалися найкращою зброєю; над кожним куренем майоріли особливі розмальовані прапори, котрі тримали хорунжі, сидячі на гарячих, чудово прибраних конях".

Після закінчення Божественної Літургії з церкви виходив настоятель із хрестом у руці, за яким парами йшли ієромонахи з Євангеліями, іконами, у дорогому одязі, потім козаки та весь інший народ, які всі разом прямували до Дніпра.

Там, посеред річки, вони слухали службу Божу, а коли архімандрит уперше занурював хрест у воду, "козаки одночасно гримали таким залпом, що від того удару аж земля стогнала" і так кілька разів. Освячена вода потім призначалася для пиття – її набирали з ополонки та пили протягом року.

Раніше ми писали, що 19 січня в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври на свято Богоявлення, Хрещення Господнього Українська Православна Церква проведе службу.